Ухвала суду № 23574162, 14.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18429/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" березня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М. В.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Текос" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Текос" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано нечинними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дніпровському районі м. Києва від 01.12.2010 року №0000842303/0 на суму 183438,00 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дніпровському районі м. Києва від 01.12.2010 року в частині визначення основного податкового зобов'язання в сумі 92661,00 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 46330,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем -Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2010 року №0000842303/0 повністю, а податкового повідомлення-рішення частково.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Дніпровському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Текос" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.

Під час проведення перевірки були встановлені порушення позивачем вимоги пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме податковим органом було встановлено, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»є нікчемними, а підстави на віднесення до складу валових витрат з придбання товарів (робіт, послуг), коштів отриманих від ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»на загальну суму 489167,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2009 року на суму 66667,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року на суму 422500,00 грн. у позивача відсутні, у зв'язку з чим ним було занижено податок на прибуток за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року на суму 122292,00 грн. Також були відсутні підстави для включення до податкового кредиту сум з ПДВ по податковим накладним отриманим від ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»на загальну суму 97833,00грн. та не включення до складу податкового зобов'язання ПДВ в сумі 37018 грн., у тому числі за грудень 2009 року на суму 17811,00 грн., за червень 2010 року на суму 19207,00 грн., що загалом призвело до заниження позивачем ПДВ в розмірі 129679 грн.

За результатами перевірки було складено акт № 5187/23-322/18094728 від 15.11.2010 року.

На підставі акту перевірки, Державною податковою інспекцією в Дніпровському районі м. Києва були винесені податкові повідомлення-рішення від 01.12.2010: №0000832303/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 207610,00 грн. (129679,00 грн. -основного платежу та 77931,00 грн. штрафних санкцій) та № 0000842303/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 183438,00 грн. (122292,00 грн. -основного платежу та 61146,00 грн. штрафних санкцій).

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зауважує наступне.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до положень п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносно ситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Як випливає з норм п. 7.5.1 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.4.5 вказаного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Нормами п. 7.2.4 цього ж Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст.9 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 7.2.3 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Так, відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов»язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до положень ст.9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї ж статті Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2009 року між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Текос" та ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп» було укладено договір підряду №27-09 (п) на виготовлення проектної документації по об'єкту «Реконструкція споруд та мереж водопостачання і водовідведення м. Новодністровська».

10.06.2009 року між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Текос" та ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп» було укладено договір підряду №25-09 (о) на виготовлення нестандартного обладнання очисної установки ЕК 2500м для реконструкції каналізаційних очисних споруд м. Оріхів.

30.09.2009 року між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Текос" та ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп» було укладено договір підряду № 30-09 (о) на виготовлення окремих конструктивних елементів нестандартного обладнання для об'єкту «Реконструкція каналізаційних очисних споруд м. Славутич».

Фактичне виконання цих господарських договорів стверджується належним чином оформленими податковими накладними, актами здачі-прийняття обладнання, платіжними дорученнями на перерахування коштів за договорами, які містяться в матеріалах справи (а.с.50-73).

Також встановлено, що ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»на час здійснення господарських операцій з позивачем було в ЄДРПОУ, мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а тому позивачем цілком обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 97833,00 грн.

Крім цього, відповідачем не доведено безтоварності правочинів позивача з ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»та не надано відповідних судових рішень, якими укладені позивачем з ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»договори визнано недійсними.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5. 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що при укладені позивачем договорів з ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»додержані вимоги ст. 203 ЦК України.

До того ж, як встановлено судом першої інстанції, постановою ОВС СУ ПМ ДПА України від 27.04.2011 кримінальну справу №69-107, порушену стосовно директора ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп», за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, - закрито за відсутністю складу злочину.

Тому, колегія суддів вважає, що не може бути підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань, по взаємовідносинам з контрагентом -ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп», які на думку податкового органу мають ознаки фіктивності, оскільки на момент здійснення господарських операцій останнє було зареєстровано у встановленому законом порядку як суб'єкт господарювання та платник ПДВ.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість також відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про суперечність первинних документів -податкових накладних та актів приймання-передачі, отриманих позивачем від ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»нормативно-правовим актам.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.41,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М.В.

Федорова Г.Г.