Постанова № 23572658, 22.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14745/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

Головуючий -суддя Грибан І.О.

судді Мамчур Я.С., Шостак О.О.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-ки позивача Боднарчук А.Я., Романенко О.М.

пр-к відповідача Донська К.Б., Корнелюк М.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мадек» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2011року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мадек» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0003352302/0 від 13.09.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2011року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача , пояснення представників сторін, перевіривши їх доводи наявними у матеріалах справи доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правових відносин з ТОВ «Альянс Інвест»за період з березня по липень 2010р.

За результатами перевірки відповідачем 30.08.200р. складено Акт №12453/23-02/13695593, згідно якого встановлено розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ «Альянс Інвест»в зв'язку з визнанням недійсними податкових декларацій за березень-червень 2010р. та неподання декларацій контрагентом за травень-липень 2010р.

Таким чином, відповідач вказує на порушення позивачем вимог пп.7.2.3., п.п.7.2.6. п.7.2., пп.7.4.1. п.7.4. ст.7, пп.7.4.5, п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем завищено податковий кредит та занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на суму 2202055 грн.

На підставі Акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0003352302/0 від 13.09.2010р. про визначення позивачу податкового зобов'язання на суму 3132809,00грн., з яких за основним платежем -2202055,00., та штрафні санкції -930754,00 грн.

Відмовляючи в задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказуючи на правомірність прийнятого відповідачем рішення, суд першої інстанції покладався, як на беззаперечний доказ, на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2010р. , залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011р. в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мадек»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, яким визнано неправомірним не включення позивачем до податкового зобов'язання сум ПДВ в розмірі 2202055грн., обчисленого з вартості товарів придбаних у ТОВ «Альянс Інвест».

Представники апелянта в обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що відповідач неправомірно пов'язує право позивача на податковий кредит з обов'язком контрагентів платника податків сплачувати відповідні кошти до бюджету з господарських операцій по взаємовідносинам з позивачем. Крім того, на час розгляду справи в апеляційному порядку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.02.2012р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011р в справі , на яку посилався суд першої інстанції.

Вирішуючи спірні правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з таких правових аспектів.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

Якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, та в акті перевірки не відображено, що суми сплаченого позивачем податку на додану вартість з придбання товарів(робіт, послуг) у ТОВ «Альянс Інвест»не підтверджені належним чином оформленим податковими накладними та іншими документами первісного бухгалтерського обліку.

На підтвердження дійсності проведених з вказаними вище контрагентами господарських операцій позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, договори, платіжні доручення. Достовірність вказаних первісних бухгалтерських документів не оспорювалася відповідачем.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, та об'єктивним доказами не підтверджується, що контрагент позивача мав ознаки фіктивності, або на час здійснення господарських операцій не був платником податку на додану вартість , чи припинив свою діяльність.

Оскільки відповідачем не встановлено порушень позивачем порядку відображення в деклараціях з податку на додану вартість сум податкових зобов'язань , то порушення контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог підпунктів пп. 7.4.1,7.5.1 п. 7.4, 7.5 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Зважаючи на той факт, що відповідач не надав доказів правомірності свого рішення, що є обов'язковим відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване позивачем повідомлення-рішення винесене з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мадек»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 травня 2011 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Мадек»-задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва № 0003352302/0 від 13.09.2010р.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.