Ухвала суду № 23572444, 10.04.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1909/2-11/11Головуючий у 1-й інстанції Зембра Є.Й. Категорія -27Доповідач - Дикун С.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Стефлюк О. Д.,

при секретарі - Прус Л.С.

з участю-сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду від 22 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тернопільське управління Національного банку України про визнання недійсним п 1.1 договору про надання споживчого кредиту № 11221913000 від 24 вересня 2007 року в частині валюти зобов'язання і визнання валютою зобов'язання гривні України з моменту його укладення та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Кременецького районного суду від 22 лютого 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(далі- ПАТ) до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк»( МФО: 351005, код ЄДРПОУ -09807750 на рахунок № 2909 0000 0001 13 із зазначенням в платіжному дорученні призначення платежу: «для погашення заборгованості ОСОБА_1.») суму боргу за Договором про надання споживчого кредиту № 11221913000 від 24 вересня 2007 року, що в гривневому еквіваленті становить 137111,99 грн.

В задоволені позову ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виступає Тернопільське управління Національного банку України про визнання недійсним п 1.1 договору про надання споживчого № 11221913000 від 24 вересня 2007 року в частині валюти зобов'язання і визнати валютою зобов'язання за даним договором гривню України з моменту його укладення відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»судові витрати у справі- державне мито в сумі 1371 гривня 12 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обгрунтування вимог ОСОБА_1 вказує, що суд прийшов до безпідставного висновку про задоволення вимог банку та відхилення її позову, оскільки готівкових коштів в іноземній валюті вона не отримувала, банк здійснив оплату придбаного нею автомобіля у національній валюті України у фірмі ТзОВ «ТерКо Авто Інтернешнл». В даний час банк змінює в односторонньому порядку розмір показника еквіваленту, з чим вона незгідна, оскільки автомобіль був придбаний у національній валюті України. Крім того, судом не надано оцінки факту відсутності підпису позичальника в графіку погашення кредитного договору, що не дає банку підстав достроково ставити вимогу про стягнення коштів.

У судовому засіданні апелянт та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги, зіславшись на доводи, викладені у ній.

Представники банку та третьої особи - Тернопільського управління Національного банку України апеляційної скарги не визнали, рішення суду вважають законним та обгрунтованим.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 13 вересня 2007 року між ТзОВ «ТерКо Авто Інтернешнл»та ОСОБА_1 було укладено договір № М 1309/1 на придбання автомобіля марки «Мазда-3».

24 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ«УкрСиббанк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту №11221913000, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надано кредит на споживчі цілі в розмірі 22590 доларів США, а саме на придбання в кредит автомобіля марки «Мазда-3»в ТзОВ «ТерКо Авто Інтернешнл»,а позичальник зобов'язувалася повернути кредит та відсотки в доларах США, в порядку і на умовах, визначених договором. Вказана сума кредиту була еквівалентна 114079,50 грн. на час отримання суми кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», був укладений договір застави транспортного засобу, згідно з умовами якого ОСОБА_1 передала в заставу автомобіль марки «Мазда-З», який придбано в кредит, 2007 року випуску, реєстраційний номер «НОМЕР_1», зареєстрований в МРЕВ ДАІ м.Кременець Тернопільської області 22 вересня 2007 року.

ПАТ «УкрСиббанк»свої зобов'язання за кредитним договором виконав перрахувавши кошти на придбання автомобіля, котрий був отриманий ОСОБА_1

Згідно із пунктом 1.2.2 кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися в терміни встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору), або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов кредитного договору.

Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) або термінів сплати процентів або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню.

З жовтня 2009 року ОСОБА_1 не виконувала належним чином зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на час пред'явлення позову 14.04.2010 року згідно з розрахунком склала: заборгованість за простроченим кредитом-16181,16 доларів США, що еквівалентно -128256,73 грн.; заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом -1029,34 доларів США, що еквівалентно -8158,86 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом-63,77 доларів США, що еквівалентно -505,46 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом -24,09 доларів США, що еквівалентно - 190,94 грн.(а.с.105).

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 17210,50 доларів США, що еквівалентно 137111 гривень 99 копійок.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За вимогами ст. ст. 6,627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із вимогами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та встановлений договором розмір нарахованих процентів.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд прийшов до вірного висновку, що права позивачки оспорюваним договором не були порушені, оскільки при укладенні вона була освідомлена про всі істотні умови, зокрема щодо валюти кредиту, добровільно підписала цей договір та протягом тривалого періоду -з 24 вересня 2007 року по час пред'явлення позову - листопад 2009 року виконувала умови договору, погоджуючись із ними.

Посилання апелянта на те, що видача банком валютних коштів по кредитному договору не підтверджена первинними бухгалтерськими та іншими документами, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що сторони уклали договір, відповідно до якого відповідачка отримала обумовлену в договорі суму в іноземній валюті, яка в подальшому була перерахована на придбання автомобіля марки «Мазда-3»та проводила часткову оплату в іноземній валюті.

Задовольняючи позовні вимоги банку, суд прийшов до вірного висновку, що внаслідок невиконання умов кредитного договору, порушено інтереси ПАТ «УкрСиббанк», які підлягають захисту шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором в межах заявлених банком позовних вимог.

Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження апелянта, що відсутність її підпису у графіку погашення заборгованості не дає банку правових підстав для дострокового повернення кредиту, оскільки апелянт тривалий час притримувалась виконання графіку погашення кредиту, де передбачено дати погашення кредиту, залишки заборгованості та суми щомісячних платежів кредиту. Зазначений додаток є невід'ємною частиною кредитного договору, умови якого ОСОБА_1 були прийняті та виконувались.

Колегія суддів, виходячи із доводів апеляційної скарги, не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307; 308; 315; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кременецького районного суду від 22 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун