Постанова № 23572266, 20.04.2012, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 1815/1536/2012

Номер провадження 1/1815/128/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2012 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої: судді Сольоної Н. М.

при секретарі: Ковган О. В.

з участю прокурора: Кузьменко В. І.

та захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мокиївка, Роменського району, українця, гр. України, освіта середня спеціальна, студента Сумського коледжу СНАУ, мешканця м. Суми, сільськогосподарський технікум 18, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2012 року близько 17 год. 35 хв. водій ОСОБА_2, керуючи легковим автомобілем ВАЗ-111830, р. н. НОМЕР_2, рухався по вул. Сумській в м. Ромни в напрямку центру міста.

В цей час на проїздну частину напроти продуктового магазину, розташованого на автобусній зупинці в м. Ромни по вул. Сумській 95-а, вийшов ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Опинившись на проїздній частині, ОСОБА_3 почав перетинати її зліва направо відносно напрямку руху керованого ОСОБА_2 автомобіля.

Дійшовши до середини проїздної частини, ОСОБА_3 зупинився в районі лінії горизонтальної дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, пропускаючи невстановлений легковий автомобіль, що рухався попереду керованого ОСОБА_2 автомобіля в попутному з ним напрямку.

Після зупинки на проїздній частині пішохід ОСОБА_3 стояв, хитаючись і роблячи кроки вперед-назад, чим виявив ознаки сп'яніння (неадекватної поведінки) і створював небезпеку для руху транспортних засобів.

Водій ОСОБА_2, виявивши пішохода ОСОБА_3, який знаходився на проїздній частині і виявляв явні ознаки сп'яніння (неадекватної поведінки), своєчасно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не вжив належних та достатніх заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки та продовжив свій рух, хоча мав в своєму розпорядженні достатньо відстані та часу для повної зупинки автомобіля до місця знаходження пішохода на проїздій частині.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, згідно з якими «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Продовжуючи рухатися з порушенням вимог правил безпеки дорожнього руху, ОСОБА_2 наближався до пішохода ОСОБА_3 В цей час ОСОБА_3 відновив свій рух і почав перебігати проїздну частину в напрямку правого узбіччя, потрапивши в небезпечну зону руху автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

Тільки після відновлення руху пішохода ОСОБА_2 застосував екстрене гальмування, але через несвоєчасність його застосування не встиг зупинитися до траєкторії руху пішохода і лівою передньою частиною керованого ним автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 в межах своєї смуги руху.

Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді вивиху правого плеча, який згідно висновку судово-медичної експертизи, не є небезпечним для життя і відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров'я, так як для повного одужання необхідний строк понад три тижні, а також інші менш тяжкі тілесні ушкодження.

Тілесні ушкодження ОСОБА_3 знаходяться в прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою як наслідок допущених водієм ОСОБА_2 порушень вимог Правил дорожнього руху України.

Проведеною по справі транспортно-трасологічною експертизою встановлено, що наїзд на пішохода ОСОБА_3 відбувся на смузі руху автомобіля НОМЕР_1.

Згідно висновку автотехнічної експертизи, в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом застосування гальмування в момент виявлення пішохода. В діях ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю і заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України в зв'язку з примиренням з потерпілим.

Потерпілий також підтримав клопотання і надав заяву про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням.

Прокурор вважав за можливе відповідно до ст.46 КК України звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням з потерпілим, і просив цивільний позов про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого залишити без розгляду.

Розглянувши заяви потерпілого та підсудного, заслухавши думку прокурора, захисника, перевіривши матеріали кримінальної справи, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст. 286 ч. 1 КК України, поскільки він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч. 1 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відшкодував завдані збитки. Під час судового розгляду справи відбулося фактичне примирення підсудного з потерпілим.

Відповідно до абзацу 5 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Суд має здійснювати його за правилами, встановленими ст. 8 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України за наявності підстав, зазначених у ст. 46 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 1 КК України в зв'язку з примиренням із потерпілим, а провадження по справі закрити.

Згідно ч. 4 ст. 93 КПК України з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 1470 грн. витрат за проведення транспортно-трасологічної експертизи та 2206,80 грн. витрат за проведення автотехнічної експертизи.

Цивільний позов, заявлений Роменським міжрайонним прокурором про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 2100 грн. 67 коп. залишити без розгляду.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ-111830, р. н. НОМЕР_2, що зберігається на спец майданчику відділення ДАІ Роменського МВ УМВС України в Сумській області - повернути власнику - ОСОБА_4.

Керуючись ст. ст. 44, 46 КК України, п. 2 ч.1 ст.71 , ст. ст. 8, ч.3 ст. 93, 282 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.1 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілим ОСОБА_3.

Провадження по справі закрити.

Скасувати ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області (р/р 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100) 1470 грн. витрат за проведення транспортно-трасологічної експертизи та 2206,80 грн. витрат за проведення автотехнічної експертизи, а всього 3676,80 грн.

Цивільний позов, заявлений Роменським міжрайонним прокурором про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 2100 грн. 67 коп. залишити без розгляду.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ-111830, р. н. НОМЕР_2, що зберігається на спец майданчику відділення ДАІ Роменського МВ УМВС України в Сумській області - повернути власнику - ОСОБА_4.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області протягом 7 діб з моменту оголошення через Роменський міськрайонний суд.

Суддя підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Н. М. Сольона