Ухвала суду № 23571503, 27.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15477/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.

при секретарі Буба О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Полив»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 28 лютого 2011 року №0000172320.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.72 КАС України не надано належних доказів нечинності договорів, укладених між ПП «Полив»та ТОВ «С.Дж.Р. Груп».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

ПП «Полив»зареєстровано як юридичну особу, видами діяльності якої є діяльність в сфері архітектури, інженерної та технічної діяльності, пов'язаної з будівництва та інше.

Так, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Полив»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період 01 лютого 2009 року по 31 березня 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «С.Дж.Р. Груп», за результатами якої складено акт від 14 лютого 2011 року №67/1-23-20-31484140.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», а саме занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 737 333,00 грн.

На думку відповідача договори, укладені між ПП «Полив»та ТОВ «С.Дж.Р. Груп»є нікчемними, а податкові накладні виписані на їх викон ання такими, що не дають позивачем права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх

імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 Закону 7.5. датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З наведеного вбачається, що право на податковий кредит у платника податку на додану вартість виникає у разі придбання ним товарів або послуг, призначених для використання в його господарській діяльності та надання його контрагентом, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, податкової накладної, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Полив»та ТОВ «С.Дж.Р. Груп»в період з березня 2009 року по березень 2010 року укладено ряд договорів субпідряду по виконання будівельних робіт: від 27 березня 2009 року №27/3, від 15 травня 2009 року №15/05-09, від 18 травня 2009 року №18/5, 13 липня 2009 року №13/07, 10 серпня 2009 року №10/08-09, від 12 серпня 2009 року №12/08-09, від 14 серпня 2009 року №14/08-09, 17 серпня 2009 року №17/08-09, 27 жовтня 2009 року №27/10-09, 21 грудня 2009 року №21/12-09, від 30 березня 2010 року №30/06-10.

На виконання умова вказаних договорів сторонами складені акти приймання виконаних робіт, складені податкові накладні та проведена оплата виконаних робіт, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. На час виникнення спірних правовідносин ПП «Полив»та ТОВ «С.Дж.Р. Груп»були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів того, що вищевказані договори спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто є нікчемними.

Крім того, слід зазначити, чинним законодавством України не передбачена відповідальність платника податків за порушення вимог законодавства його контрагентами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.

Повний текст складено 30.03.12