КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-8994/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
ПОСТАНОВА
Іменем України
"20" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Пилипенко О.Є.,
за участю секретаря Воронець Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про скасування вимоги про сплату боргу Ф 2373 від 02.04.2011 року, -
В С Т А Н О В И В :
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області про скасування вимоги про сплату боргу № Ф 2373 від 02.04.2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № НОМЕР_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 13.05.2004 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.
Позивач є платником єдиного податку та зобов'язана сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.
У позивача перед відповідачем за період з жовтня по грудень 2010 року виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, 04.02.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області було винесено Вимогу № Ф-2373, якою позивача зобов'язало в десятиденний строк з дня отримання вимоги сплатити заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 656,34 гр.
Не погоджуючись із зазначеною вимогою, позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі із заявою про узгодження Вимоги № Ф-2373.
За наслідками розгляду заяви позивача управлінням прийнято рішенням від 18.02.2011 року № 3634/02, яким Вимогу про сплату недоїмки № Ф-2373 залишено без змін, а заяву позивача про узгодження вимоги без задоволення.
В подальшому позивач оскаржив Вимогу № Ф-2373 в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Пенсійного фонду України, однак рішенням зазначених органів від 18.03.2011 року за № 1966/06 та від 27.05.2011 року за № 10532/09-10 відповідно, скарги позивача залишено без задоволення, а Вимогу про сплату боргу Вимогу № Ф-2373 без змін.
Разом із тим, позивач вважає, що Вимогу № Ф-2373 відповідачем пред'явлено незаконно, оскільки зобов'язання перед Пенсійним фондом виконані повністю.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно з п. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»особами, які підлягають загальнообов'язковому пенсійному страхуванню, є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з п. 5 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застраховані особи, зазначені в пункті 3 статті 11, є страхувальниками.
Стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що страхувальники, зазначені у ст. 14 вказаного Закону, є платниками страхових внесків.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена ставка збору в розмірі 33,2 %.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обрав особливий спосіб оподаткування, а саме: єдиний податок, - є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що в свою чергу не заперечується позивачем.
За період з жовтня по грудень 2010 року позивачу управлінням Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області нараховано заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим 04.02.2011 року управлінням винесено Вимогу № Ф-2373, якою позивача зобов'язано в десятиденний строк з дня отримання вимоги сплатити заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 656 грн. 34 коп.
Разом із тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в зв'язку із зміною місця проживання до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 22.05.2008 року були внесені відповідні зміни.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 09.06.2008 року, в якій просила зняти її з реєстрації в управлінні Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області, в зв'язку із зміною адреси та державної реєстрації за новим місцем знаходження в Дарницькому районі м. Києва.
Так, 11.06.2008 року управлінням Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області було видано довідку № 4513/02 з якої слідує, що ОСОБА_3 (НОМЕР_1) станом на 11.06.2008 року боргу по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування немає.
Відповідно до повідомлення про взяття на облік фізичної особи-підприємця від 16.09.2008 року ОСОБА_3, місце проживання якої зазначено АДРЕСА_1, на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 22.05.2008 року взята на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва за реєстраційним номером 03-31015, який слід зазначити на всіх документах, що стосуються розрахунків за коштами Пенсійного фонду України.
Зазначеним повідомленням начальником управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва до відома позивача доведено, що розмір страхових внесків 33,2 % необхідно вносити на рахунок № 256063122602 та 1-2 % на рахунок № 256053132602 у Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код отримувача 26087926. Строки перерахування страхових внесків не пізніше ніж 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового звітного періоду. Дата подання розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового звітного періоду.
З огляду на вищевикладене, у період з жовтня по грудень 2010 року об'єктивно у позивача не могло виникнути заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування перед управлінням Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області, оскільки з 16.09.2008 року позивач як платник страхових внесків взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва.
Зворотнього відповідачем доведено не було.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно зобов'язано позивача сплатити недоїмку за страховими внесками до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області за четвертий квартал 2010 року у розмірі 656 грн. 34 коп., а тому, вимога управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області № Ф 2373 від 04.02.2011 року про сплату боргу підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи, зазначені апелянтом, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд апеляційної інстанції скасовує постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2011 року та приймає нову, якою задовольняє позовні вимоги.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 -задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2011 року - скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області № Ф 2373 від 04.02.2011 року про сплату боргу.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.
Судове рішення № 23569532, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8994/11/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: