Рішення № 23563970, 10.04.2012, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1620/701/2012

Номер провадження 2/1620/337/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 квітня 2012 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді -Городівського О.А.

при секретарі -Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення сум за депозитними договорами,

в с т а н о в и в :

02.03.2012 року позивачка звернулася в Миргородський міськрайонний суд з позовною заявою до ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»про стягнення сум вкладу, відсотків згідно умов договору (а.с. 2-5). Позивачка зазначала, що 01 грудня 2008 року вона уклала з відповідачем договір на вклад «Універсальний»№ 20/02-02/09, за умовами якого передала відповідачеві вклад в сумі 31380 дол. США строком на 6 місяців та із сплатою відсотків за договором розміром 28 % річних.

22 грудня 2008 року позивачка поповнила грошовий вклад по договору на суму 600 дол. США, а 05 січня 2009 року поповнила вклад по договору на суму 750 дол. США., 16 лютого 2009 року поповнила вклад по договору на суму 778 дол. США

Хоча вона повністю виконала свої зобов'язання по зазначених угодах, відповідач відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань, як в частині повернення вкладів, так і в частині виплат, передбачених умовами договорів відсотків, не зважаючи на те, що строки повернення коштів, передбачені договорами, вже сплинули. Тому ОСОБА_1 просила стягнути з ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»на її користь 356076 грн. заборгованості за договором та 100000 грн. моральної шкоди порушенням її прав неналежним виконанням умов договору.

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 підтримувала свої позовні вимоги в повному об'ємі, просили задовольнити їх в повному об'ємі, як законні та обґрунтовані.

Представник відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»ОСОБА_5 позов не визнала. Пояснила, що наданий позивачкою договір, прибуткові валютні ордери містять неправдиву інформацію, яка засвідчує вчинення банківських операцій, які фактично не вчинювались, ці документи були підроблені третьою особою ОСОБА_6 з метою заволодіння коштами громадян, а не з метою створення між банком і громадянином цивільних прав та обов'язків. Таким чином до моменту постановлення судом у порядку кримінального судочинства обвинувального вироку про визнання ОСОБА_6 винною у вчиненні злочину, не можна вважати доведеним факт одержання та привласнення ОСОБА_6 коштів позивачки. Надані позивачкою прибуткові валютні ордери у діяльності банку не використовуються та не відповідають вимогам чинного законодавства у сфері банківської діяльності, тому не можуть слугувати підтвердженням факту внесення коштів до банку. В задоволенні позову просила відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволенню.

Судом встановлено, що 01 грудня 2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», назва якого згодом змінена на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», було укладено договір № 20/02-02/09 на вклад «Універсальний», за умовами якого ОСОБА_1 передала останньому 31380 дол. США терміном на 6 місяців з виплатою банком 28 % річних. Відповідно пункту 2.5. Договору вкладник має право поповнювати вкладний рахунок. Це було зроблено позивачкою 22 грудня 2008 року на суму 600 дол. США., 05 січня 2009 року на суму 750 дол. США, 5 лютого 2009 року на суму 1265 дол. США, а 16 лютого 2009 року на суму 778 дол. США. Поповнення підтверджується прибутковими валютними ордерами за відповідні дати, копії яких знаходяться на 11-13 аркушах справи.

Згідно ст. 204 ЦПК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Для обліку сум вкладів позивача по договору відповідачем відкритий відповідний рахунок НОМЕР_1, що підтверджується п.2.2 договору(а.с.10).

Надані позивачкою в обґрунтування своїх позовних вимог прибуткові валютні ордери (а.с. 11-13), видані Банком в підтвердження отримання від позивачки відповідних коштів по договорам, відповідають вимогам Пункту 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України. Вони мають всі необхідні реквізити, від імені Банку підписані особою, повноваження якої засвідчені печатками Банку, достовірність яких Банком не оспорюється.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника Банку на невідповідність змісту згаданих прибуткових валютних ордерів вимогам Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління національного банку України від 14 серпня 2003 року №337, оскільки положення вказаної інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій і не встановлюють будь-яких обов'язкових правил поведінки для клієнтів банку . У правовідносинах ОСОБА_1 з банком касові операції проводили працівники банку, а не позивача, а тому остання і не може бути відповідальною за порушення працівниками банку положень згаданої інструкції та інших внутрішніх банківських нормативних документів. Видані банком ОСОБА_1 прибуткові ордери мають підпис посадової особи, достовірність та повноваження якої засвідчені печаткою банку. Отже прибуткові ордери про внесення вкладів, що були видані банком ОСОБА_1 є документами бухгалтерського обліку, складалися банком, і за їх відповідність вимогам нормативних актів несуть відповідальність працівники банку.

Суд не бере до уваги посилання представника Банку на те, що кошти від позивачки за зазначеним договором до каси Банку не надходили і рахунок по згаданих депозитних договорах не відкривався, оскільки ці обставини не спростовують факту передачі позивачкою коштів відповідальним працівникам Банку, тим більше що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі вкладника. Крім цього, за умовами згаданих договорів (п. 2.2), вказані рахунки зобов'язувався відкрити Банк, а у виданих банком вкладнику прибуткових ордерах були зазначені і номери згаданих рахунків, які відповідали змісту договорів.

Відповідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк) , що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено -ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3.2.3. спірних договорів вкладник має право по закінченню строку договору отримувати всі належні йому суми коштів за договором готівкою.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.

Виходячи із системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи факти, встановлені судом, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов'язаний повернути позивачці, внесені останньою суми вкладів по договору № 20/02-02/09 від 01.12.2008 року, загалом на суму 34773 дол. США. Відмова від такого повернення є неправомірною. Тому суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про стягнення зазначених сум вкладів ґрунтується на законі, а отже підлягає задоволенню.

Крім цього, зважаючи на те, що відповідач відмовився виконувати взяті на себе зобов'язання, передбачені п.3.3.3 договору в частині повернення відсотків за користування коштами позивачки в розмірах, визначених п.1.2 зазначених договорів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки відсотки за період дії договору № 20/02-02/09 з 01 грудня 2008 року до 01.06.2009 року в сумі -3885,28 дол. США .

Отже всього підлягає стягненню з ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»на користь позивачки:

- по договору № 20/02-02/09 від 01 грудня 2008 року -38658,28 дол. США (що по курсу НБУ ( 1 дол.США=7,985 грн.) на день розгляду справи в суді відповідає 308686 грн. 36 коп. ), із яких -34773 дол. США -сума вкладу, 3885,28 дол. США -відсотків по вкладу за період дії договору.

Зважаючи на те, що за змістом ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, на користь позивачки з відповідача підлягає стягненню всього за договором - 308686 грн. 36 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на її користь 100000 грн. моральної шкоди в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання задоволенню не підлягають, так як дана позовна вимога не ґрунтується на законі.

У зв'язку з частковим задоволенням позову суд вважає необхідним відповідно ст.ст.81,88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивачки 2381 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування нею витрат на оплату судового збору та оплати послуг адвоката, пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Позовні вимоги задоволена на 67,68 %, тому розрахунок становить 3219 грн. 300 грн. х 67,68 % = 2381 грн. 65 коп.

Керуючись ст. 41,57,99 Конституції України, ст.17 Загальної декларації прав людини, ст.ст. 203, 232, 526, 625, 626, 631, 1058, 1059, 1060,1061,1074 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 74, 81,88, 208, 209, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 по договору на вклад «Універсальний»№ 20/02-02/09 від 01 грудня 2008 року 308686 грн. 36 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на користь ОСОБА_1 2381 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, пропорційно задоволеним позивним вимогам.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. А. Городівський