Ухвала суду № 23559520, 04.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/269/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

при секретарі Хомініч С.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №35 від 03.04.2012

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №14/9/10-109 від 05.03.2012

ОСОБА_3, дов. №42/9/10-109 від 05.03.2012

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 року по справі №2-а-9553/10/2670 за позовом Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 року, позовні вимоги Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.11.2009 №0009102310/0, від 10.02.2010 №0009102310/1, від 16.04.2010 №0009102310/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та фінансових санкцій відносно Управління справами державної адміністрації залізничного транспорту України.

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кошти, отримані Управлінням справами державної адміністрації залізничного транспорту України під час виконання своїх обов'язків щодо забезпечення діяльності апарату Державної адміністрації залізничного транспорту за рахунок коштів, отриманих із централізованого розподільчого рахунку Укрзалізниці являють собою витрати Укрзалізниці, у зв'язку з чим визначення таких коштів в якості доходу або прибутку є необґрунтованим.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 05.01.2011 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 12.01.2011 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 року та прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 129 Конституції України, пп.2.2.2 п.2.2 ст.2, пп.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.132 Господарського Кодексу України, ст.ст. 7, 9, 33, 69, 138, 190 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатом проведеної Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва планової виїзної перевірки Управління справами державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 було складено акт від 03.11.2009 №667/23-10/14306033, яким, зокрема, зафіксовано порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 156104231,00грн. у зв'язку з тим, що не віднесено до складу валового доходу грошові кошти, отримані від ДП «Укрзалізниця», які в подальшому Управлінням справами Укрзалізниці були перераховані як заробітна плата працівників, на закупівлю канцелярії, придбання літератури, послуги перевезення автомобільним транспортом, охорону, рекламні послуги, послуги зв'язку та інші потреби апарата управління залізниці. При цьому, відповідач виходив з того, що вказані операції не є господарською діяльністю залізничного транспорту, а тому, отримані кошти вважаються прибутком, одержаним не від господарської діяльності залізничного транспорту та відносяться до валового доходу.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2009 №0009102310/0 про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 288906910,00грн., у тому числі за основним платежем у сумі 144453455,00грн. податку на прибуток та фінансових санкцій у сумі 144453455,00грн.

За результатом адміністративного оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, скарги позивача залишені без змін, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва винесені податкові повідомлення-рішення від 10.02.2010 №0009102310/1, від 16.04.2010 №0009102310/2, якими суми податкових зобов'язань також залишені без змін.

Відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п. п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2 вказаного Закону -платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, у випадку, коли безпосередня участь особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти вказану діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента чи будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України»від 29.02.1996 №262 -державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансзв'язку.

Основна діяльність залізниць -діяльність усіх взаємопов'язаних відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниць, спрямована на виконання і обслуговування єдиного перевізного процесу, тобто експлуатаційна (перевізна) та підсобно-допоміжна діяльність, пов'язана з обслуговуванням експлуатаційної діяльності; підсобно-допоміжна діяльність -діяльність відокремлених підрозділів, пов'язана з виконанням ряду допоміжних операцій та організацією виробництв, продукція (послуги) яких використовується переважно для потреб експлуатаційної діяльності залізниць.

Пунктом 1 Положення про Управління справами Державної адміністрації залізничного транспорту України, затвердженого Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 08.08.2008 №361-Ц -управління справами є відокремленим структурним підрозділом Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Відповідно до Положення про Управління справами основними його завданнями є господарське та матеріально-технічне забезпечення апарату Укрзалізниці, проведення фінансово-господарської діяльності, створення належних санітарно-технічних умов праці; дотримання кошторису витрат на утримання апарату Укрзалізниці; організація та матеріально-технічне забезпечення заходів, необхідних для функціонування Укрзалізниці тощо.

На виконання вищевказаних функцій головне підприємство надає кошти з розподільчого рахунку своєму структурному підрозділу -Управлінню справами Укрзалізниці, яке не є юридичною особою.

Відповідно до приписів пункту 7.16 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до валових доходів кошти, отримані Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), а також залізницями від підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, які перебувають у функціональному підпорядкуванні Укрзалізниці та залізниць, що перераховуються ними за рахунок чистого прибутку, який залишається в розпорядженні таких підприємств за результатами звітного періоду після сплати всіх зобов'язань, у тому числі податків, зборів (обов'язкових платежів), строк погашення яких настав.

Положенням про порядок зарахування надходжень з розподільчих рахунків залізниць і підприємств Укрзалізниці на централізований розподільчий рахунок Укрзалізниці, затвердженого наказом Міністерства транспорту від 16.08.2000 року № 443 встановлено, що Укрзалізниця має право перерахувати кошти з центрального розподільчого рахунку на поточні рахунки своїх відокремлених структурних підрозділів.

Враховуючи вищезазначене, суди правомірно виходили з того, що кошти, отримані Управлінням справами державної адміністрації залізничного транспорту України під час виконання своїх обов'язків щодо забезпечення діяльності апарату Державної адміністрації залізничного транспорту за рахунок коштів, отриманих із централізованого розподільчого рахунку Укрзалізниці являють собою витрати Укрзалізниці, у зв'язку з чим визначення таких коштів в якості доходу або прибутку є необґрунтованим.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна