Ухвала суду № 23556770, 19.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 р.Справа № 2-а/1570/10144/11

Категорія:8.3.2Головуючий в 1 інстанції: Гусев О.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача -судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Ридванської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Таврія плюс»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса Державної податкової служби, за участю третьої особи без самостійних вимог ТОВ „ГУТ," про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «ТАВРІЯ ПЛЮС», звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000621540 від 17.06.2011 року прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одеса ДПС на підставі акту перевірки № 242/15-4/31929492/31 від 07.06.2011 р., яким встановлено заниження підприємством податку на додану вартість за грудень 2010 року всього у сумі - 655887,00 грн. через з'ясування розбіжностей між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі відносин ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»і його контрагента ТОВ «ГУТ.»,

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року -позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000621540 від 17.06.2011 року прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одеса ДПС.

В апеляційній скарзі, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одеса ДПС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 22.12.2011року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 червня 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС проведено

документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» з ТОВ «ГУТ.»за період грудень 2010 року, по результатам якої складено акт № 242/15-4/31929492/31 від 07.06.2011 р.

Відповідач на підставі на акту № 242/15-4/31929492/31 від 07.06.2011 р. прийняв та

надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення №0000621540 від 17.06.2011 року,

яким було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі - 655887,00 грн. за основним платежем та у розмірі - 419915,25 грн. штрафних санкцій.

Позивач не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0000621540 від 17.06.2011 року оскаржив його до Державної податкової адміністрації в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 26.08.2011 р. податкове повідомлення-рішення №0000621540 від 17.06.2011 р. було залишено без змін.

09.09.2011 року податкове повідомлення-рішення № 0000621540 від 17.06.2011 р. разом із рішенням про результати розгляду первинної скарги від 26.08.2011 р. були оскаржені позивачем до Державної податкової адміністрації України. На думку позивача надіслане у відповідь рішення про результати розгляду повторної скарги від 14.11.2011 р. фактично дублює обставини, зазначені в акті перевірки та рішенні про результати розгляду первинної скарги.

З акту перевірки відповідача № 242/15-4/31929492/31 від 07.06.2011 р. встановлено порушення ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»п.7.2.3, п.п. 7.2.6. п.7.2 ст. 7; п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168\97-ВР „Про податок на додану вартість" та „Порядку заповнення податкових накладних", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року всього у сумі - 655887,00 грн. через з'ясування розбіжностей між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі відносин ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»і його контрагента ТОВ «ГУТ.», а також визнання податкової декларації ТОВ «ГУТ.»з ПДВ за грудень 2010 року недійсною та відсутністю на підставі цього податкових зобов'язань у ТОВ «ГУТ.».

Крім того у вищезазначеному акті перевірки відповідач посилається, що під час аналізу податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у ТОВ «ГУТ.»власних, орендованих, одержаних по договору лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використати при здійсненні фінансово-господарської діяльності та у зв'язку з чим ними був зроблений висновок проте, що у ТОВ «ГУТ.»відсутні основні фонди 1 групи, технічний персонал у достатній кількості, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та на підставі складених активів контрагентів по ланцюгам постачання та всі здійсненні ТОВ «ГУТ.»угоди з контрагентами за період грудень 2010 року є нікчемними.

До того ж у судовому засіданні встановлено, що 31.12.2009 року між ТОВ «ГУТ.»та ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»укладений договір поставки б/н на поставку товарів в асортименті та в кількості, що передбачені накладними, які є невід'ємною частиною цього договору.

У грудні 2010 року ТОВ «ГУТ.»поставило ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»білий цукор на загальну суму 3935322,00 грн., в тому числі ПДВ 655887,00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Вказані товари були перевезені зі складу ТОВ «ГУТ.»на склад ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»автоперевізником ТОВ «Автофрахт-Південь», про що свідчать товарно-транспортні накладні.

За фактами поставок товарів ТОВ «ГУТ.»виписало податкові накладні, які підтверджують включення податку на додану вартість до складу ціни товару та виникнення у продавця податкових зобов'язань. Поставлений товар ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»оплатило в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення.

За даними обставинами суд дійшов правильного висновку, що позовна заявапідлягає задоволенню у повному обсягу, оскільки відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»та його контрагентами у встановленому законом порядку недійсними.

Таким чином, враховуючи правомірність формування валових витрат та податкового кредиту підприємством, у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі ст. 123 Податкового кодексу України, а також винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000621540 від 17.06.2011 р.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса Державної податкової служби-залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Таврія плюс»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса Державної податкової служби, за участю третьої особи без самостійних вимог ТОВ „ГУТ," про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: