КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2012 № 05-6-59/56
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
за участю представників
позивача: не з'явились
відповідачів: ОСОБА_2 - дов № 01-02/59 від 16.03.2012
ОСОБА_3 - дов. №01-02/82 від 11.04.2012
Розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот"
на ухвалу господарського суду міста Києва
від 23.02.2012
у справі №05-6-59/56 (суддя Картавцева Ю.В.)
за позовом Дочірнього підприємства „Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот"
до Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот"
про визнання недійсним наказу ПАТ „СК „Укррічфлот" №282 від 19.12.2011
ВСТАНОВИВ:
Дочірне підприємство „Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" (надалі - ДП „Запорізький річковий порт", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот" (надалі - ПАТ „СК „Укррічфлот", відповідач) про визнання недійсним наказу ПАТ „СК „Укррічфлот" №282 від 19.12.2011.
Ухвалою господарського суду міста Києва №05-6-59/56 від 23.02.2012 відмовлено у прийнятті позовної заяви.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу господарського суду міста Києва №05-6-59/56 від 23.02.2012 скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач зазначає про те, що ухвала винесена із порушенням норм процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що ухвалою від 27.01.2011 його позовну заяву було повернуто господарським судом без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України та зазначено в ухвалі, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду після усунення допущеного порушення, у зв'язку із чим позивач вважає, що місцевим господарським судом було встановлено, що даний спір підлягає розгляду у господарських судах України.
Позивач у судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представниками відповідача у судовому засіданні було надано відзив на пеляційну скаргу, у якому відповідач підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва №05-6-59/56 від 23.02.2012 та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із статтею 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Згідно із п.п. 3.1 п. 3 зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, місцевий господарський суд зазначив, що подана Дочірнім підприємством „Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" позовна заява не містить ознак господарського спору у розумінні ст. 12 ГПК України, а є по суті оскарженням рішення Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія Укррічфлот" щодо скасування наказів та проведення службового розслідування в ДП „Запорізький річковий порт" АСК „Укррічфлот". Крім того суд першої інстанції дійшов висновку про те, що між сторонами не вбачається наявність господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, а відносини з приводу визнання недійсним наказу ПАТ „Укррічфлот" від 19.12.2011 №282 містять в собі ознаки трудового спору.
Однак колегія суддів не погоджується із висновками місцевого господарського суду виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами у справі є дві окремі юридичні особи, а предметом позову є визнання недійсним акту ненормативного характеру, оскільки оскаржуваний наказ породжує права та обов'язки тільки у кола суб'єктів, яким він адресований.
Таким чином, виходячи із формальних ознак, зокрема суб'єктного складу правовідносин та предмету позову, суд апеляційної інстанції вважає, що даний спір підлягає розгляду у господарський судах.
При цьому, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд відмовляючи у прийнятті позовної заяви виходив не із вищевказаних формальних ознак спору, а фактично не порушивши провадження у справі надав оцінку відносинам, що склалися між сторонами.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до, п. 6 ст. 3 ГК України, під організаційно-господарськими відносинами у цьому кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Враховуючи ту обставину, що учасниками спору є юридичні особи, одна з яких є дочірнім підприємством щодо іншої, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що між ними можуть існувати організаційно-господарські правовідносини, а висновок суду першої інстанції про те, що між сторонами не вбачається наявність господарських відносин є передчасним.
За таких обставин, апеляційна скарга Дочірнього підприємства „Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва №05-6-59/56 від 23.02.2012 підлягає скасуванню з направлення справи на розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 66, 67, 75, 99, 101, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" задовольнити.
Ухвалу господарського суду міста Києва №05-6-59/56 від 23.02.2012 про відмову у прийнятті позовної заяви скасувати.
Справу №05-6-59/56 направити до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Стягнути із Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51; код ЄДРПОУ 00017733) на користь Дочірнього підприємства „Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1-а; код ЄДРПОУ 31044582) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Новіков М.М.
Судді Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
Судове рішення № 23555433, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 18.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 05-6-59/56. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: