Постанова № 23555307, 09.04.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2012 року Справа № 5013/867/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. -доповідача

суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,

при секретарі: Єрьоміній К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 07.06.11;

від відповідача:ОСОБА_2, директор, наказ №14 від 29.06.11;

від відповідача: ОСОБА_3.,представник, довіреність №267/01 від 11.07.11;

від відповідача: Єрьоменко В.П., представник № 267/02 від 11.07.11.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акустика", м.Кіровоград, на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2011р. у справі №5013/867/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м.Київ

до: публічного акціонерного товариства "Акустика", м.Кіровоград

про стягнення 1 577 135 грн. 47 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2011р. у справі №5013/867/11 (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Акустика" на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 1 459 842,67 грн. кредитної заборгованості, 14 598,43 грн. державного мита та 219,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Підставою прийняття зазначеного вище рішення стала достатність наявних в матеріалах справи доказів для доведення факту наявності у ПАТ "Акустика" простроченої заборгованості за кредитним договором №6/2007-К від 26.06.2007р., що, зокрема, є підставою для нарахування за відповідний період часу передбаченої даним правочином неустойки, а також, стягнення з боржника за ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат. Відмова в решті позову спричинена, в свою чергу, помилкою позивача у наданому суду періоді розрахунку пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за користування останнім.

Не погодившись з даним рішенням, скаржник /ПАТ "Акустика"/ звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить дане рішення скасувати частково, як прийняте за умов неповного з'ясування фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Зокрема, за результатами розгляду апеляційної скарги апелянт просить прийняти у справі нове рішення, відмовивши у задоволенні позовних вимог на суму 1 195 989,81 грн., з яких 128 255,10 грн. -інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту, 163 113,91 -3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 680 690,62 грн. - проценти за користування кредитом, 165 518,90 грн. -інфляційні збитки за несплату процентів за кредитом, 38 230,11 грн. - 3% річних за несплату процентів за кредитом, 20 181,17 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за кредитом.

Під час апеляційного провадження у справі, а саме, 05.03.2012р., уповноваженим представником відповідача був заявлений відвід колегії суддів у складі головуючого судді-доповідача Науменка І.М., суддів Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф., з огляду на сумнів в їхній неупередженості. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2012р. відповідно до вимог ст.20 ГПК України, зазначена вище заява про відвід відхилена за безпідставністю.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Так, помилковим колегія суддів вважає твердження ПАТ «Акустика» стосовно того, що під час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, як-то, ст.612, 625, 1050 Цивільного кодексу України, в результаті чого з відповідача було безпідставно стягнуто інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, які обчислені з частини кредиту, що стягувалась достроково.

Зокрема, на думку скаржника, чинним законодавством України, зокрема, ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу, строку, протягом якого має здійснитись дострокове повернення позики, не встановлено.

Однак, на зазначені вище заперечення скаржника апеляційний господарський суд вважає за доцільне зауважити, що у відповідності до п.2.11 кредитного договору №6/2007-К від 26.06.2007р., позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі у разі прострочення сплати кредиту протягом більше п'яти днів.

За умовами п.4.5 кредитного договору, сторони погодилися, що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених цим договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, штрафних санкцій, а позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу у день, що вказаний кредитодавцем у письмовій вимозі.

Отже, в рамках реалізації права на дострокове стягнення боргу по кредиту, банк направив відповідачеві вимогу (№17/09-1615 від 19.12.2008р.) про дострокову сплату заборгованості за кредитом та вимогою достроково повернути залишок кредитного боргу у строк до 04.01.2009р., у зв'язку з простроченням сплати відповідачем чергових платежів.

Таким чином, строк повернення відповідачем всієї суми кредиту настав вже 04.01.2009р., тому банк мав повне право починаючи з 04.01.2009р. застосувати до боржника передбачені кредитним договором та чинним законодавством України штрафні санкції за несвоєчасне повернення останнім кредитних коштів.

До того ж, факт прострочення сплати кредиту саме з 02.03.2009р. встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.08.2010р. у справі № 5/45, що, відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, слід віднести до фактів, що не доводяться знову, адже вони встановлені рішенням господарського суду, що набрало законної сили, при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Що ж до тверджень скаржника з приводу неправомірного застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин ч.1 ст.15, ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України щодо безпідставного нарахування відповідачеві процентів за користування кредитом за квітень, травень 2011р. в сумі 83 249,93 грн., слід зазначити наступне:

відповідно до п.2.8.1. кредитного договору, проценти, що нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Тобто, проценти за квітень 2011р. позичальник зобов'язаний був сплатити не пізніше 03 травня 2011р. Згідно умов п.2.7. договору, проценти за користування кредитом нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредиту. За п.2.8.2 кредитного договору, у випадку дострокового припинення його дії, позичальник зобов'язаний в день такого дострокового припинення дії цього договору сплатити банку проценти, що нараховані за місяць, в якому достроково припиняється дія цього договору.

В той же час, за приписами ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, цілком правомірним колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 680 690,62 грн. процентів за користування кредитними коштами за період з 31.07.2010р. по 04.05.2011р.

Помилковим колегія суддів вважає також твердження відповідача з приводу того, що при вирішення даного спору безпідставно застосовано норми податкового законодавства та внутрішні банківські нормативи, адже місцевим господарським судом цілком правомірно взято до уваги згадані вище норми права, при цьому оскаржуване рішення прийняте у цілковитій відповідності до норм цивільного та господарського законодавства та з урахуванням умов кредитного договору. Таким чином, застосування господарським судом першої інстанції до відповідача господарських санкцій, що передбачені, як умовами кредитного договору, так і нормами Цивільного та Господарського кодексів України, є наслідком доведеного наявними у справі доказами неналежного виконання останнім умов кредитного договору. З огляду на наведене, судова колегія вважає викладені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими та безпідставними, натомість, оскаржуване рішення таким, що прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому, підстав для його скасування не знаходить.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, витрати на апеляційне оскарження покладаються на скаржника, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2011р. у справі №5013/867/11 - залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акустика" - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Голяшкін

Суддя В.Ф. Мороз