Рішення № 23555149, 17.04.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

______________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

РІШЕННЯ

іменем України

"17" квітня 2012 р. Справа № 5028/9/3/2012

Ніжинський міжрайонний прокурор ( 16600,м. Ніжин, вул. Овдіївська, 2) в інтересах держави

В особі: Міністерства палива та енергетики України, код ЄДРПОУ 00013741, вул. Хрещатик, 30, м. Київ, Центральна Частина Києва, 01601

В особі: Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ 1,01001

Позивача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", код ЄДРПОУ 03358104, вул. Любецька 68,м. Чернігів,14000, якого представляє:

Ічнянське управління по газопостачанню та газифікації, код ЄДРПОУ 22829101, вул. Леніна 185, м. Ічня, Чернігівська область,16700

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі", код ЄДРПОУ 32750668, вул. Глібова 1, м. Ніжин, Чернігівська область,16600

Предмет спору: про стягнення заборгованості 5448860, 10 грн.

суддя С.М.Івченко

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 довіреність № 18/3014 від 07.11.2011, начальник юридичного відділу ПАТ "Чернігівгаз"

відповідача: ОСОБА_2-представник, довіреність №21-09/10 від 21.09.10р.

У судовому засіданні прийняла участь прокурор відділу Прокуратури Чернігівської області Єреп В.В., посвідчення №134 від 05.09.2007

У судовому засіданні 17.04.12р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, повний текст рішення підписано 19.04.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Ніжинським міжрайонним прокурором подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" 5448860,10грн. заборгованості за поставлений природний газ за листопад-грудень 2011р., січень 2012р..

Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечує, вказуючи на відсутність заборгованості, оскільки ним було здійснено ряд платежів у лютому- квітні 2012р. на суму 7596860,54 грн. , які згідно до умов договору за наявності заборгованості по договору суми платежів мають зараховуватись у рахунок боргу незалежно від призначення платежу, вказаного у платіжному документі. Також відповідач звертає увагу суду на те, що неправомірно прокурором заявлено позов фактично не в інтересах держави, а юридичної особи з обґрунтуванням корпоративних відносин, які не мають жодного відношення до предмету спору.

Ухвалою від 27.03.12р. господарський суд зобов"язував сторін здійснити звірку розрахунків за природний газ. На виконання зазначеної вимоги суду надано акт звіряння.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, прокурора, суд встановив:

Заперечення відповідача щодо неправомірності заявлення прокурором позову по цій справі , судом не приймається з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних

2

осіб. Статтею 36-1 зазначеного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Міністерство палива та енергетики України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу. НАК "Нафтогаз України" заснована відповідно до Указу Президента України від 25.02.1998 р. № 151 "Про реформування нафтогазового комплексу України" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Пунктом 1.2 статуту НАК "Нафтогаз України" визначено, що компанія є державним акціонерним товариством відкритого типу. Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 статуту НАК "Нафтогаз України" засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, акціонерами компанії є держава в особі Мінпаливенерго. Додатком № 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року № 747 встановлено, що пакет акцій ПАТ "Чернігівгаз" - п'ятдесят відсотків плюс одна акція знаходиться у державній власності і передано до статутного фонду НАК "Нафтогаз України".

Згідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Враховуючи, що "інтереси держави" є оціночним поняттям у кожному конкретному випадку, Ніжинський міжрайонний прокурор з посиланням на законодавство правильно обґрунтував у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд України у постанові від 09 березня 2010 р. № 6/203/22.

Відповідно до ст..82 Господарського процесуального кодексу України , обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних відносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1ч.1ст.111-16 цього Кодексу.

30.09.11р. між сторонами було укладено Договір № 10 БО-Ц поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій,що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб"єктів господарювання.

У відповідності до пункту 1.1. договору, постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ " НАК "Нафтогаз України", а покупець зобов"язаний прийняти і оплатити природний газ в обсязі,визначеному у п. 2.1 договору.

Пунктом 3.15 Договору сторони встановили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі актів приймання-передачі обсягів газу між газорозподільним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.

У п. 6.1. Договору сторони встановили, що розрахунки за природний газ проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих

3

місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Згідно п. 6.3 Договору у платіжних дорученнях покупець повинен обов"язково зазначити номер договору , дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця , як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений за минулі періоди за цим договором , незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

У відповідності до п. 6.5 Договору звіряння розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання - передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформлюється актом звіряння, з урахування вартості робіт з відключення та відповідних оплат у разі, у разі виконання таких робіт.

Ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На виконання умов Договору № 10 БО- Ц поставки природного газу від 30.09.2011 року, позивач передав відповідачу протягом листопада - грудня 2011р., січня 2012р. природний газ в кількості 2515,985 тис. м. куб. на загальну суму 9868077,31 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу, складеними відповідно до п.п. 3.15 Договору, підписаними сторонами та скріпленими печатками, копії яких додано до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі складеного сторонами акту звіряння розрахунків станом на 27.03.12р. по договору №10 БО-Ц за період з 01.11.11р. по 31.01.12р. відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, сплативши 4419217,21 грн.. Заборгованість за поставлений протягом листопада- грудня 2011р., січня 2012 року природний газ склала 5448860,10 грн.. Зазначений акт звірки розрахунків складено сторонами на вимогу суду і він відповідає вимогам п. 6.5 договору.

Посилання відповідача про відсутність заборгованості за цим договором за вказаний період у силу проведених ним на протязі лютого- квітня 2012р. платежів на суму 7596860,54 грн. ( пл. доручення № 212 від 15.02.12 на 198500грн., № 237 від 17.02.12р. на 657434,02грн., № 193 від 13.02.12р. на 1000000 грн., № 203 від 14.02.12р. на 200000грн., № 158 від 02.02.12р. на 500000грн., № 187 від 10.02.12р. на 100000грн., № 299 від 01.03.12р. на 1000000грн., № 361 від 15.03.12р. на 100000грн., № 238 від 17.02.12р. на 342565,98грн., № 293 від 29.02.12р. на 400000грн., № 454 від 30.03.12р. на 124640,57грн., № 448 від 29.03.12р. на 500000грн., №500 від 06.04.12р. на 100000грн., № 455 від 30.03.12р. на 275359,43грн., № 517 від 10.04.12р. на 300000грн., № 417 від 23.03.12р. на 200000грн. , № 418 від 23.03.12р. на 498360,54грн., № 395 від 21.03.12р. на 800000грн., № 376 від 16.03.12р. на 300000грн.) , які згідно до п. 6.3 договору позивач мав зарахувати у рахунок погашення заборгованості, не можуть бути взяті судом до уваги , оскільки таке зарахування є правом позивача , а не обов"язком. При цьому суд враховує, що у п. 6.5 договору сторони передбачили можливість проведення звіряння розрахунків зі складанням актів звірки. Саме така звірка була проведена і вона показала, що сторонами платежі відповідача не були віднесені у рахунок погашення виниклої заборгованості, а відображені згідно до призначень, які вказав відповідач у платіжних дорученнях за конкретні періоди споживання газу (за лютий , березень та квітень 2012р.)

Оскільки відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, що підтверджується матеріалами справи , заборгованість за поставку природного газу в установлений строк в повній сумі не сплатив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету

судовий збір у розмірі 60 мінімальних заробітних плат ( 64380 грн.) , оскільки 2% від суми задоволеного позову перевищує максимальну ставку судового збору встановленого Законом "Про судовий збір".

4

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 625,626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Ніжин Тепло Мережі"( код ЄДРПОУ 32750668, вул. Глібова 1, м. Ніжин, Чернігівська область,16600, рахунок 26006300001650 в ПАТ „Банк "Демарк" м. Чернігів, МФО 353575 ) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021 , рахунок 26008061591001 в ПАТ КБ "Надра" Чернігівське РУ, МФО 353627, код 03358104) 5448860 грн. 10 коп. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Ніжин Тепло Мережі"( код ЄДРПОУ 32750668, вул. Глібова 1, м. Ніжин, Чернігівська область,16600, рахунок 26006300001650 в ПАТ „Банк "Демарк" м. Чернігів, МФО 353575 ) в дохід державного бюджету (отримувач: УДКСУ м. Чернігова, Державний бюджет, Рахунок: 31217206783002, код ЄДРПОУ: 38054398, Банк: ГУДКУ у Чернігівській обл., МФО: 853592, код бюджетної класифікації 22030001) 64380грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.М. Івченко

Повне рішення підписано 19.04.2012р.

17.04.12