Рішення № 23555110, 10.04.2012, Господарський суд Чернігівської області

10.04.12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?10? квітня 2012 року справа № 5028/7/6/2012

Позивач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз? вул. Любецька,68, м. Чернігів, 14021 Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ?Станіславська торгова компанія? вул. Івасюка,62, м. Івано -Франківськ,76000 Третя особа на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ?Карпатська нафтова компанія? вул. С. Петлюри,10, м. Івано -Франківськ,76000 За участю прокуратури Львівської області пр-т Шевченка,17/19, м. Львів Про визнання недійсним договору поруки № ПСК 30/7-09 від 30.07.2009 р. та додаткової угоди № 1 від 31.12.2009 р. до договору поруки Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 -дов. № 18/227 від 30.07.2009 р.

Від відповідача : не з?явився

Від третьої особи: не з?явився

Від прокуратури: Копистко Н.В, - старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області (в судовому засіданні 29.02.2012 р.)

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" за участю третьої особи на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" за участю Прокуратури Львівської області про визнання недійсним договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р.

У судовому засіданні від 03.02.2012 р. позивач уточнив позовні вимоги, а саме позивач просить визнати недійсним договір поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 року та додаткову угоду № 1 від 31.12.2009 року до договору поруки. Справа розглядається з урахуванням наданого уточнення.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання недійсним договору поруки та додаткової угоди № 1 до нього позивач посилається на те, що спірний договір та додаткову угоду до нього голова правління ОСОБА_3 не могла підписати, так як не мала на це повноважень і не підписувала, оскільки згідно п.7.4.5. статуту ВАТ "Чернігівгаз" голова правління має право приймати рішення про укладення правочину (договору, угоди) на суму, що не перевищує 5000000 грн., укладення правочину на суму, що перевищує 5000000 грн. здійснюється за попередньої письмової згоди Наглядової ради товариства. При цьому зазначає, що за оскаржуваним договором поруки позивач виступив поручителем відповідача за виконання ним зобов'язання на 36000000 грн. і попередньої згоди Наглядової ради товариства на укладення даного договору не було (довідка позивача №237 від 27.05.2010р.). В частині вимог про визнання додаткової угоди недійсною позивач також посилається на фальсифікацію та підробку як договору, так і спірної додаткової угоди, оскільки у позивача відсутній оригінал договору, текст останнього надруковано двома різними шрифтами на різних сторінках. Позивач позовні вимоги обґрунтовує положеннями ст.92, ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України.

В доданій додатково заяві -обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що наказ господарського суду Івано -Франківської області від 04.07.2008 р. про визнання недійсними положень Статуту, положення про Наглядову раду, положення про Правління ВАТ ?Чернігівгаз? до державної виконавчої служби Чернігівської області не пред?являвся, державними виконавцями постанова про відкриття виконавчого провадження не виносилася і Товариством не отримувалася, у зв?язу з чим у ВАТ ?Чернігівгаз? відсутні підстави для змін до Статуту товариства.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 00799766.

Третя особа та прокуратура Львівської області належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 00730067, № 05233774, відповідно. Повноважного представника в судове засідання третя особа не направила. Прокуратурою Львівської області та третьою особою заяв та клопотань, письмових пояснень або заперечень по справі не надано.Представник прокуратури Черінігвської області був присутнім в судовому засіданні 29.02.2012 р. при відборі вільних зразків підпису ОСОБА_3 для судової експертизи.

Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання , неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

Встановив:

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання недійсними правочинів та настання відповідних наслідків: відповідність змісту правочину вимогам закону, додержання встановленої форми правочину, правоздатність сторін, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Підставою позовних вимог є договір поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз? (правонаступником якого згідно статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз?, протокол № 1 від 03.08.2011 р., державну реєстрацію проведено 22.08.2011 р. за № 10641050039000322) є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз? (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ?Станіславська торгова компанія? (відповідач).

За умовами спірного договору поручитель (ВАТ по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз?) поручається перед кредитором (відповідачем) за виконання зобов?язань Товариства з обмеженою відповідальністю ?Карпатська нафтова компанія? (Боржник) -третя особа по справі, за основним договором купівлі -продажу № СК 30/07-09 від 30.07.2009 р., укладеним між Кредитором та Боржником на суму 36 000 000 грн.

Позовні вимоги про визнання договору поруки недійсним обґрунтовані приписами ст. ст. 203,215 Цивільного кодексу України. При цьому, оспорюваний договір поруки доданий до позовної заяви у вигляді ксерокопії з факсокопії.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 вказаної норми).

Статтею 203 зазначеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальним правилом, установленим статтею 205 вказаного Кодексу, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Стаття 547 Цивільного кодексу України визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 638 вказаного Кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Досягнення згоди з істотних умов договору є обов'язковим для визнання договору укладеним, адже це насамперед обумовлено самою юридичною природою поняття договору як взаємної домовленості сторін. Відсутність згоди щодо істотних умов договору вказує на відсутність підстав вважати договір укладеним, тобто договір є таким, що не відбувся. Договір встановлює, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки сторін, якщо при його укладенні дотримані умови, за яких договір має юридичну силу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За приписами вказаної норми, письмові докази - це документи, в яких містяться відомості про певні обставини, що мають значення для справи, які повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим способом, який дає змогу встановити достовірність документа.

Судом неодноразово витребовувався у сторін оригінал оспорюваного договору, який надано не було.

Позивач у своїх усних та письмових поясненнях неодноразово наполягав, що згоду на укладання договорів голова правління не отримувала, а тому вказаний договір не укладався та не підписувався , що унеможливлює подання його оригіналу на вимогу суду.

Так, згідно довідки № 237 від 27.05.2010 р.за підписом голови Наглядової ради ВАТ ?Чернігівгаз? (а.с 35, т.1), в 2009-2010 р. Наглядова рада ВАТ по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз? не збиралася і не виносила рішення про надання згоди на укладання головою правління ВАТ ?Чернігівгаз? ОСОБА_3, договорів поруки між ТОВ ?Станіславська торгова компанія? і Товариством № П2СК 12-09 від 01.12.2009 р. на суму 55 800 000 грн. та № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р. на суму 36 000 000 грн.

Оригінал договору, а також відповідні докази щодо його укладення не були надані й відповідачем.

Таким чином, відсутні докази укладення спірного договору з дотриманням приписів чинного законодавства, який би міг бути визнаний недійсним за нормами статті 203,207,215 Цивільного кодексу України.

Крім того,згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Сторонами не надано оригінал спірного договору в доказ його укладення в письмовій формі. У відповідності до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з вищевикладених обставин, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р.

Щодо заявлених вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 31.12.2009 р. до договору поруки № ПСК № 30/07-09 від 30.07.2009 р., судом встановлено наступне:

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2009 р.до договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р. текст договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р. викладений у новій редакції, за умовами якої поручитель (ВАТ по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз?) поручається перед кредитором (відповідачем) за виконання зобов?язань Товариства з обмеженою відповідальністю ?Карпатська нафтова компанія? (Боржник) -третя особа по справі, за основним договором купівлі -продажу № СК 30/07-09 від 30.07.2009 р., укладеним між Кредитором та Боржником на суму 36 000 000 грн.

Статутом ВАТ "Чернігівгаз", затвердженим загальними зборами акціонерів 16.11.2007р. та зареєстрованого 30.11.2007р., передбачено, що голова правління керує роботою правління і має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначеної цим статутом (п.7.4.5. статуту), приймати рішення про укладання правочинів з урахуванням обмежень встановлений цим статутом, внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів та Наглядової ради Товариства; приймати рішення про укладення правочину (договору, угоди) на суму , що не перевищує 5 000 000 грн.; укладення правочину на суму, що перевищує 5 000 000 грн. здійснюється за попередньої згоди Наглядової ради Товариства (п.п.4 п.7.4.5.статуту). В п/п 19 п.7.3.4. даного статуту визначено, що до компетенції Наглядової ради належить надання згоди на укладення правочину (договору, угоди) на суму, що перевищує 5 000 000 грн.

Твердження позивача щодо неможливості підписання спірної додаткової угоди до договору поруки у зв?язку з обмеженням повноважень голови правління товариства спростовується матеріалами справи.

Так, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2008 р. у справі № К-14/93, визнано недійсним, з моменту затвердження Загальними зборами акціонерів пп..19 п. 7.3.4. ст.7 Статуту ВАТ по газопостачанню та газифікації ??Чернігівгаз?, а також визнано недійсним , з моменту затвердження загальними зборами , пп. 4 п.7.4.5 ст.7 Статуту ВАТ по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз?, та пп.. 4 п.3.3 ст.3 Положення про Наглядову раду ВАТ по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз? в частині відповідно , до якої голова правління ?…приймає рішення про укладення правочину (договору, угоди) на суму, що перевищує 5000000 грн. здійснюється за попередньої згоди Наглядової ради Товариства?. Згідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України ?Про практику розгляду судами корпоративних спорів? від 24.10.2008 р. положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються. Отже, на момент укладання додаткової угоди № 1 від 31.09.2009 р. до договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р., у голови правління ВАТ по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз? не було жодних обмежень щодо укладення будь -яких правочинів , в тому числі і тих, сума яких перевищує 5000000 грн., укладення даного правочину не потребувало додаткового погодження з іншими органами управління товариства. Відповідно до статутних положень ВАТ по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз? діяти від імені товариства без довіреності, в тому числі укладати договори, уповноважено голову правління, якою є ОСОБА_3.

У реквізитах спірної додаткової угоди від Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз? значиться підпис голови правління ОСОБА_3

На підставі висновку додаткової судово - почеркознавчої експертизи № 487/12-24 від 19.03.2012 р., проведеної Чернігівським відділенням Київського науково -дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3, в графі ?6. Місцезнаходження і реквізити сторін? в додатковій угоді № 1 від 31.12.2009 р. до договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р. виконаний не ОСОБА_3, зразки підписів якої надані для порівняльного дослідження, а іншою особою з наслідуванням дійсного підпису ОСОБА_3

Оскільки, підписання правочину від імені керівника позивача з наслідуванням підпису керівника позивача має ознаки підробки документа, то такий договір не відображає вільного волевиявлення учасника правочину та не відповідає його внутрішній волі; юридична особа не може схвалити правочин, що укладався поза межами її волевиявлення.

За частиною першої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; вказані положення статті 203 Цивільного кодексу України визначають самостійні окремі підстави недійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює вимогу до волевиявлення особи, яка є учасником правочину: таке волевиявлення повинно бути вільним та відповідати внутрішній волі (тобто, не залежати від помилки, обману чи насильства при вчиненні правочину).

Відповідно до частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає в силу договору, закону, акта юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства; можливість наступного схвалення правочину за приписами статті 241 Цивільного кодексу України виникає за умови вчинення правочину належним представником особи, хоча й з перевищенням наданих йому повноважень

За статтею 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що в силу установчих документів позивача його представником є голова правління ОСОБА_3.; доказів існування інших осіб, яким в силу положень установчих документів надано право представляти позивача, відповідачем не наведено.

Виходячи з вищезазначених обставин справи, позивач не є учасником спірного правочину, не висловлював волевиявлення на вчинення спірного правочину (додаткової угоди № 1 від 31.12.2009 р. до договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р.) та не вчиняв його.

Вчинення правочину особою за відсутності відповідного волевиявлення юридичної особи є підставою недійсності такого правочину.

Аналогічної думки дійшов Вищий господарський суд при прийнятті, зокрема, постанов № v0112312-11 від 21.09.2010 р. у справі за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу ?Міжгір?я? до Смілянської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу та № di_510328 від 18.02.2011 р. у справі за позовом ТОВ ?Енерго - Трейд? до ТОВ ?Командос?, ТОВ ?ТСЦ Поділля?, ТОВ ?Р -Квадрат Україна Дельта?.

Судові витрати в частині сплати державного мита та витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду у судах, сплачених при подачі позову до суду, покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, та в частині витрат на проведення експертизи в сумі 824,88 грн., що підтверджується актом здачі -приймання висновку судового експерта № 487/12-24 від 19.03.2012 р. та платіжним дорученням № 1282 від 23.02.2012 р. на суму 824,88 грн., сплачених позивачем, покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 92,203,207,215,546,553,628,638 Цивільного кодексу України, ст.. 22,32,33,36,49,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. В задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р. відмовити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 31.12.2009 р. до договору поруки № ПСК 30/07-09 від 30.07.2009 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Станіславська торгова компанія?, м. Івано -Франківськ, вул. Івасюка,62 (р. 260010100082 в ТОВ КБ ?Фінансова ініціатива?, МФО 380054, код 32873692) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз?, м. Чернігів, вул. Любецька, 68 (р. 26005020844001 в ПАТ КБ ?Надра? м. Київ, МФО 380764, код 03358104) 42,50 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду у судах, 824,88 грн. витрат за проведення експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.04.2012 р.

Суддя Н.О. Скорик