Рішення № 23554778, 09.04.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р. Справа № 11/61

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Спецбуд"

до відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

до відповідача 2: Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненський області.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Перша Державна нотаріальна контора

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Князя Романа, 15/а у м. Рівне - ТС "Оселя-сервіс"

за участю прокурора Рівненської області.

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29 листопада 1993 року в частині продажу буд. 15-А по вул. Князя Романа в м. Рівне в складі цілісного майнового комплексу ДП "Спецбуд"

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_1 дов. у справі

Від відповідача 1 : ОСОБА_2 дов. у справі

Від відповідача 2 : не з`явився

Від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Князя Романа, 15/а у м. Рівне - ТС "Оселя-сервіс" : гол. пр. ОСОБА_3, ОСОБА_4 дов. у справі

від прокуратури: Шпинта Є.М.

від першої державної нотаріальної контори: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство закритого типу "Спецбуд" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області, в якій просить визнати недійсним договір купівлі-продажу майна державного підприємства "Спецбуд", який 29 листопада 1993 року укладено Товариством покупців державного підприємства "Спецбуд" з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненський області в частині продажу житлового будинку 15-А по вул. Князя Романа (бувша Дозорцевої) у м. Рівне, в складі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Спецбуд", зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненський області у встановленому порядку прийняти у Акціонерного товариства закритого типу "Спецбуд" житловий будинок 15-А по вул. Князя Романа у м. Рівне; зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненський області у встановленому порядку провести оцінку житлового будинку 15-А по вул. Князя Романа у м. Рівне станом на день набрання чинності рішенням суду і сплатити через Головне управління Державного казначейства України в Рівненський області Акціонерному товариству закритого типу "Спецбуд" його вартість.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16 листопада 2009 року позов задоволено частково, договір купівлі-продажу майна державного підприємства "Спецбуд", який 29 листопада 1993 року укладено Товариством покупців державного підприємства "Спецбуд" з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненський області визнано недійсним в частині продажу житлового будинку для малосімейних 15-А по вул. Князя Романа (бувша Дозорцевої) у м. Рівне, в складі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Спецбуд", в решті позовних вимог відмовлено в задоволенні.

Постановою Вищого господарського суду від 01.11.10 р. указане рішення в частині визнання недійсним договору залишено в силі, а в іншій частині скасовано та направлено справу на новий розгляд.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначив, що у 1993 році згідно вимог діючого законодавства проведена приватизація шляхом викупу цілісного майнового комплексу ДП "Спецбуд", до складу якого входив і будинок 15-А для малосімейних у м.Рівне, розташований на вул.Дозорцевої (нині вул.К.Романа).

Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, був укладений з Відповідачем на підставі Плану приватизації майна державного підприємства "Спецбуд", затвердженого наказом № 487 від 26.11.1993р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області. Згідно вказаного плану приватизації житловий будинок для малосімейних по вул.Дозорцевої входив до цілісного майнового комплексу ДП "Спецбуд".

Договір купівлі-продажу, як того вимагає ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04 березня 1992р., був посвідчений в грудні 1993 року нотаріусом 1-ї Рівненської державної нотаріальної контори Василютою Л.А. і право власності на приватизований об'єкт перейшло до Товариства покупців з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Про це 01 березня 1994р. складено акт передачі товариству покупців ДП "Спецбуд" Фондом Державного майна України по Рівненській області - державного майна ДП "Спецбуд" згідно договору купівлі-продажу від 29 листопада 1993р. і видано свідоцтво № 61 про право власності на майно цілісного майнового комплексу.

Товариством покупців ДП "Спецбуд" утворено АТЗТ "Спецбуд". Будинок №15-А по вул.Князя Романа як під час існування ДП "Спецбуд", так і з часу утворення АТЗТ "Спецбуд" входив і входить до статутного фонду товариства. В подальшому на підставі вищевказаних документів прийнято рішення міського голови від 10.09.2002р. №2357-р і видано свідоцтво нового зразка про право власності на житловий будинок по вул.Князя Романа, 15-А в м.Рівне на АТЗТ "Спецбуд" за реєстровим номером 82-80 від 25 вересня 2002 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2008р. у справі №2-а-2259/08 за позовом ОСОБА_7 дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області по приватизації товариством покупців державного підприємства "Спецбуд" житлового будинку для малосімейних №15-А по вул. Дозорцевої (нині - Князя Романа) у м.Рівне визнано протиправними, а наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області від 26 листопада 1993р. за №487 в частині затвердження плану приватизації товариством покупців державного підприємства "Спецбуд»вищевказаного житлового будинку для малосімейних - не чинним.

Статтею ст. 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Вимоги щодо необхідності застосовувати двосторонню реституцію існували і в раніше діючому Цивільному Кодексі України.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у пункті 17 листа від 07.04.2008, № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", наслідки недійсності правочину залежать від того, які саме дії були здійснені сторонами на виконання такого правочину. Тому суд, приймаючи рішення про застосування наслідків недійсності правочину, повинен повно і всебічно з'ясувати обставини, що мають значення для застосування таких наслідків, та неухильно дотримуватись положень статті 43 ГПК України щодо створення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення таких фактичних обставин справи на засадах змагальності сторін.

Норми чинного законодавства, роз'яснюючі листи Вищого господарського суду України, рекомендації Верховного Суду України, передбачають обов'язок суду застосовувати реституцію, як спосіб захисту майнових прав та інтересів осіб в разі визнання правочину (договору) недійсним, особливо при наявності заявленої вимоги про застосування реституції стороною договору.

Такі дії повинні бути вчинені сторонами виключно на виконання судового рішення про застосування реституції, в порядку, передбаченому Постановою КМ України "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів" від 18 січня 2001 року, № 32.

Згаданою вище Постановою КМ України встановлено порядок, який регулює відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним. Оцінка об'єкта приватизації (крім пакета акцій), що повертається у державну власність, станом на день набрання чинності відповідним рішенням суду проводиться згідно з Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р., № 1891.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. Право власності на приватизований об'єкт та земельну ділянку переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації та земельної ділянки. Представленими Позивачем і Відповідачем приватизаційними платіжними дорученнями - ордерами, які є в господарській справі (т.2 а.с. 59-65, 68-74), підтверджується сплата станом на 9 лютого 1994 року повної вартості придбаного товариством покупців ДП "Спецбуд" майна цілісного майнового комплексу, до складу якого входив і будинок 15-а по вул. Князя Романа у м. Рівне, а тому саме з того часу форма власності будинку з державної змінилась на колективну.

Діючий на час викупу Закон України "Про власність" передбачав, що право колективної власності виникає, зокрема, на підставі добровільного об'єднання майна громадян для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства, тощо (ст. 21 Закону). Створення АТЗТ "Спецбуд" на базі викупленого товариством покупців ДП "Спецбуд" майна цілісного майнового комплексу ДП "Спецбуд" та внесення до статутного фонду товариства і будинку 15-а по вул. Князя Романа у м. Рівне свідчить про набуття АТЗТ "Спецбуд" права власності на вказаний будинок.

Постановою КМ України "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів" встановлено порядок, який регулює відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу шляхом викупу, у разі визнання договору купівлі-продажу судом недійсним. Вимоги позивача, в задоволенні яких судом було відмовлено, грунтувались саме на вказаному нормативному акті.

Згідно ст.ст. 13 і 41 Конституції України Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Вимоги Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" не можуть буди застосовані до АТЗТ "Спецбуд" оскільки цей закон прийнятий в 1998 році, а ст. 58 Конституції України зазначає, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цей Закон за певних обставин може застосовуватись лише після повернення будинку у державну власність.

Відповідач-1 РВ ФДМУ по Рівненській області заперечило вимоги, пояснивши це наступним чином.

Відповідно до пп. 1.3. Договору купівлі-продажу майна державного підприємства "Спецбуд" Вартість відчуженого цілісного майнового комплексу становить 336955 тис.крб. (триста тридцять шість мільйонів дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч карбованців).

Розділом 2 Договору встановлено порядок розрахунку за придбаний об'єкт, а саме п. 2.2 Договору встановлено, що 70% вартості придбаного об'єкту, що становить 235868 тис.крб. перераховується безготівково з рахунку Товариства покупців на рахунок регіонального відділення майновими сертифікатами. З матеріалів приватизаційної справи вбачається, що покупцем було сплачено всю ціну договору майновими сертифікатами.

Відповідно до п. 1.1. "Положення про порядок видачі приватизаційних майнових сертифікатів", Затвердженого наказом по Національному банку України № 204 від 02.12.94р. - приватизаційний майновий сертифікат - це особливий вид державного цінного папера, який засвідчує право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств.

Пунктом 1.3.положення "Про порядок розрахунків за придбані об'єкти приватизації", затвердженого наказом Національного банку України, Фонду державного майна України № 467 від 02.11.92р. "Про затвердження Положення про порядок розрахунків за придбані об'єкти приватизації" Покупці здійснюють оплату вартості об'єкта приватизації іменними приватизаційними паперами у готівковій формі або приватизаційними платіжними дорученнями встановленого зразка при використанні приватизаційних паперів у безготівковій формі або коштів. Платіжні доручення видаються державними органами приватизації або уповноваженими органами у порядку, визначеному Фондом державного майна України з відображенням вартісних показників у національній валюті - гривнях.

У випадку визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації як такого, що не відповідає вимогам закону, застосовується норма ст. 48 ЦК України, відповідно до якої кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за договором, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах.Проблематичним є застосування двосторонньої реституції у разі визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації за приватизаційні майнові сертифікати.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про приватизаційні папери" приватизаційні майнові сертифікати можуть бути використані лише один раз шляхом їх обміну на паї, акції, інші документи, які встановлюють та засвідчують право власності на частку державного майна, що супроводжується погашенням приватизаційних сертифікатів. Тому є неможливим повернення покупцеві у власність приватизаційних майнових сертифікатів, за рахунок яких він здійснив оплату за придбаний об'єкт. Приватизаційне законодавство не передбачає порядку відшкодування у грошах.

Відповідно до п. 1 "Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 32, цей Порядок регулює відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним.

Приписи даного Положення стосуються об'єктів приватизації, визнаних такими Законом України "Про приватизацію державного майна" (ст.5). Оскільки, відповідно до п. Постанови КМУ від 18 січня 2001 р. N 32 "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів" встановлено Фонду державного майна забезпечити повторний продаж повернених у державну власність об'єктів з використанням найбільш ефективних способів їх приватизації. Будинок для малосімейних по вул.Кн. Романа, 15 у м.Рівне є об'єктом державного житлового фонду, на який згідно з ч.2 ст. З ЗУ "Про приватизацію державного майна", дія цього Закону не поширюється, а отже він не може бути повторно проданий. Відповідно до ст. 5 Житлового кодексу УРСР Державний житловий фонд перебуває у відданні місцевих рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік будинки відомчого житлового фонду в містах і селищах міського типу підлягають поступовій передачі до відання місцевих Рад.

Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача об'єктів житлового фонду та соціально-культурного призначення, що перебувають у повному господарському відданні або оперативному управлінні державних підприємств та організацій, здійснюється безоплатно.

Крім того Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 2-682/08 від 18.11.2008 року визнано недійсним свідоцтво про право колективної власності АТЗТ "Спецбуд"на житловий будинок №15 по вул. Кн. Романа в м.Рівне від 25.09.2002 року, видане Рівненським бюро технічної інвентаризації та скасовано державну реєстрацію права власності АТЗТ "Спецбуд" на даний житловий будинок.

Відповідно до вищевикладеного компенсувати вартість житлового будинку неможливо в силу вищевказаних обставин.

На підставі вищевикладеного регіональне відділення просить суд відмовити у позові.

Відповідач-2 Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області письмового відзиву на позов суду не надало, представник його в судовому засіданні проти них заперечив з тих же підстав, що і представник РВ ФДМУ.

Третя особа - перша Державна нотаріальна контора письмового відзиву на позов суду не надала. Представник її в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Просить вирішувати спір без його участі.

Третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Князя Романа, 15/а у м. Рівне - ТС "Оселя-сервіс" надала суду письмові пояснення в яких зазначила, що Договір купівлі-продажу майна державного підприємства "Спецбуд", який 29 листопада 1993 року укладено Товариством покупців державного підприємства "Спецбуд" з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненський області в частині продажу житлового будинку 15-А по вул. Князя Романа (бувша Дозорцевої) у м. Рівне, в складі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Спецбуд" не грунтується на законі. Також у вказаних поясненнях ТС "Оселя-сервіс" зазначає, що житловий будинок 15-А по вул. Князя Романа у м. Рівне має бути передано у комунальну власність. Надано інформацію, що на цей час приватизовано 78 квартири із 80.

Представник прокуратури письмових пояснень не надав. Заперечив проти позову з тих же підстав, що і представник РВ ФДМУ.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до Статуту Акціонерного товариства закритого типу "Спецбуд", останнє створено на підставі рішення установчих зборів учасників шляхом акціонування викупленого товариством покупців майна державного підприємства "Спецбуд" та є правонаступником державного підприємства. Засновниками Товариства є члени товариства покупців ДП "Спецбуд", що добровільно об'єднали майно, яке належить їм на праві власності і здійснюють підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. Згідно установчого договору про створення АТЗТ "Спецбуд" від 25 квітня 1994 року члени товариства покупців уклали договір про перетворення державного підприємства "Спецбуд" в Закрите акціонерне товариство "Спецбуд".

Згідно з наказом Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області № 334 від 21.09.1993р. "Про створення комісії з приватизації державного підприємства "Спецбуд" (надалі в тексті -ДП "Спецбуд") - створено комісію з приватизації майнового комплексу ДП "Спецбуд", яку зобов'язано не пізніше 20.11.1993р. подати на затвердження Регіональним відділенням Плану приватизації ДП "Спецбуд". (т.1 а.с. 63-64).

План приватизації майна державного підприємства "Спецбуд" затверджено начальником Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області 26.11.1993р. Розділ 4 "Продаж цілісного майнового комплексу" Плану приватизації містить п.4.4, який врегульовує порядок і умови використання об'єктів соціально-побутової сфери і передбачає зобов'язання покупця зберігати після викупу профіль споруди і використовувати виключно як житло та утримувати житловий будинок для малосімейних по вул.Дозорцевої, 15-А.( т. а.с 57-62).

Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській області - продавець та Товариство покупців Державного підприємства "Спецбуд"- покупець 29 листопада 1993р. керуючись Планом приватизації майна ДП "Спецбуд", затвердженого наказом № 487 від 26.11.1993р., уклали договір купівлі-продажу державного підприємства "Спецбуд" та Додатки до нього (надалі в тексті Договір). Згідно пп.1.1-1.4, 3.1, 5.1, 8.1 Договору, продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу державного підприємства "Спецбуд", який знаходиться за адресою: м. Рівне. вул. Відінська, 39. Право власності на відчужене майно підтверджується договором купівлі-продажу у відповідності з актом оцінки, затвердженим 27.08.1993р. Вказаний у Договорі об'єкт продано за 336 955 тисяч українських карбованців. Передача покупцю об'єкта приватизації здійснюється продавцем протягом 10 днів з моменту сплати 100% вартості об'єкта, право власності переходить до покупця з моменту підписання акту передачі державного майна ДП "Спецбуд" (пп.1.4, 3.1 Договору). Зміни та доповнення здійснюються у письмовій формі.(п.11.3 Договору). Договір підписали та скріпили відбитками печаток начальник Регіонального відділення та голова товариства покупців ДП "Спецбуд"(т.1 а. с. 9-14). Договір посвідчений в грудні 1993 року нотаріусом 1-ї Рівненської державної нотаріальної контори Василютою Л.А.

На момент вирішення спору Договір визнаний судом недійсним з таких підстав.

Під час розгляду адміністративної справи №2-а-2259/08, Рівненським окружним адміністративним судом встановлено, що будинок №15-А по вул.Дозорцевої (на даний час - Кн.Романа) у м.Рівне є житловим будинком для малосімейних, що стверджено Актом приймання будинку в експлуатацію, затвердженого рішенням Рівненського міськвиконкому від 13 січня 1972 року №6 (т.2 а.с. 154-157).

Згідно статті 5 Житлового кодексу України, в редакції станом на час прийняття рішення про приватизацію майна ДП "Спецбуд" та на час його приватизації - даний будинок відносився до державного житлового фонду.

Згідно чинної на час спірних правовідносин редакції статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна", дія даного Закону не поширювалась на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, тобто вони (об'єкти державного житлового фонду) не підлягали приватизації у складі майна державного підприємства.

Згідно ч. 2 ст. 48 ЦК України по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, якщо інші наслідки не передбачені-законом".

Скасовуючи рішення судів в частині застосування наслідків недійсності угоди Вищий господарський суд у постанові від 01.11.10 зазначив таке.

Вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх інстанцій не досліджував обставин, а саме, що отримано відповідачем за угодою в частині продажу житлового будинку для малосімейних, чи були передбачені чинним на час укладення спірного договору законодавством інші наслідки недійсності угоди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. № 32 затверджено "Порядок повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними-договорів купівлі-продажу таких об'єктів" (далі Порядок). Відповідно до абз. 1 ч. 1 Порядку цей Порядок регулює відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним.

Враховуючи, що господарським судом визнано недійсним в частині відчуження житлового будинку для малосімейних договір купівлі-продажу, що укладений між позивачем та відповідачем, і це призвело до повернення у державну власність даного будинку, то відмовляючи в задоволенні позовної вимоги щодо передачі в державну власність даного будинку господарський суд порушив приписи вищенаведених правових норм.

Крім того, господарським судом попередніх інстанцій при вирішенні даного спору не враховано приписи Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та не досліджено відповідні обставини, які є необхідними для вирішення даного спору.

На виконання вимог указаної постанови судом установлено, що відповідно до пп. 1.3. Договору купівлі-продажу майна державного підприємства "Спецбуд" Вартість відчуженого цілісного майнового комплексу становить 336955 тис.крб.(триста тридцять шість мільйонів дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч карбованців).

Розділом 2 Договору визначено порядок розрахунку за придбаний об'єкт, а саме п. 2.2 Договору встановлено, що 70% вартості придбаного об'єкту , що становить 235868 тис.крб. перераховується безготівково з рахунку Товариства покупців на рахунок регіонального відділення майновими сертифікатами. З матеріалів приватизаційної справи вбачається, що покупцем сплачено всю ціну договору майновими сертифікатами.

Відповідно до п. 1.1. "Положення про порядок видачі приватизаційних майнових сертифікатів", Затвердженого наказом по Національному банку України N 204 від 02.12.94р. - приватизаційний майновий сертифікат - це особливий вид державного цінного папера, який засвідчує право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств.

Пунктом 1.3.положення "Про порядок розрахунків за придбані об'єкти приватизації", затвердженого наказом Національного банку України, Фонду державного майна України № 467 від 02.11.92р."Про затвердження Положення про порядок розрахунків за придбані об'єкти приватизації" визначено, що покупці здійснюють оплату вартості об'єкта приватизації іменними приватизаційними паперами у готівковій формі або приватизаційними платіжними дорученнями встановленого зразка при використанні приватизаційних паперів у безготівковій формі або коштів (додатки 1-4). Платіжні доручення видаються державними органами приватизації або уповноваженими органами у порядку, визначеному Фондом державного майна України з відображенням вартісних показників у національній валюті - гривнях.

Платіжні документи при розрахунках за придбані об'єкти приватизації складаються тільки у гривнях, а відповідні реєстри, що супроводжують ці документи - у карбованцях та гривнях, із дотриманням співвідношення 100000:1.

У випадку визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації як такого, що не відповідає вимогам закону, застосовується норма ст. 48 ЦК України, відповідно до якої кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за договором, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах.

Проте, відповідно до ст. 4 Закону України "Про приватизаційні папери" приватизаційні майнові сертифікати можуть бути використані лише один раз шляхом їх обміну на паї, акції, інші документи, які встановлюють та засвідчують право власності на частку державного майна, що супроводжується погашенням приватизаційних сертифікатів. Тому є неможливим повернення покупцеві у власність приватизаційних майнових сертифікатів, за рахунок яких він здійснив оплату за придбаний об'єкт.

Чинне на той час приватизаційне законодавство, яке є спеціальним щодо вимог ст. 48 ЦК України, не передбачало порядку відшкодування ні сертифікатами ні у коштах у разі визнання недійсною угоди.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 32, цей Порядок регулює відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним.

Приписи даного Положення стосуються об'єктів приватизації, визнаних такими Законом України "Про приватизацію державного майна (ст.5). Відповідно до Постанови КМУ від 18 січня 2001 р. N 32 "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів" встановлено Фонду державного майна забезпечити повторний продаж повернених у державну власність об'єктів з використанням найбільш ефективних способів їх приватизації. Будинок для малосімейних по вул. Кн. Романа, 15 у м. Рівне є об'єктом державного житлового фонду, на який згідно з ч.2 ст. З ЗУ "Про приватизацію державного майна", дія цього Закону не поширюється, а отже він не може бути повторно проданий. Відповідно до ст. 5 Житлового кодексу УРСР Державний житловий фонд перебуває у відданні місцевих рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача об'єктів житлового фонду та соціально-культурного призначення, що перебувають у повному господарському відданні або оперативному управлінні державних підприємств та організацій, здійснюється безоплатно.

Крім того слід зазначити, що Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №2-682/08 від 18.11.2008 року визнано недійсним свідоцтво про право колективної власності АТЗТ "Спецбуд" на житловий будинок №15 по вул. Кн. Романа в м. Рівне від 25.09.2002 року, видане Рівненським бюро технічної інвентаризації та скасовано державну реєстрацію права власності АТЗТ "Спецбуд" на даний житловий будинок.

Таким чином, на думку суду, при вирішенні спору слід застосовувати викладене вище законодавство про приватизацію, яке є спеціальним по відношенню до вимог ст. 48 ЦК України і не передбачає повернення коштів як компенсації використаних майнових сертифікатів, відтак, у задоволенні вимоги про сплату вартості будинку слід відмовити.

Враховуючи, що господарським судом визнано недійсним в частині відчуження житлового будинку для малосімейних договір купівлі-продажу, що укладений між позивачем та відповідачем, і це призвело до повернення у державну власність даного будинку, то позовна вимога щодо передачі в державну власність даного будинку підлягає задоволенню, що ґрунтується на приписах Постанови Кабінету Міністрів від 18.01.2001 р. №32, якою затверджено "Порядок повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів" .

Так, у п.1 указаного вище Порядку чітко зазначено, що цей Порядок регулює відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним.

Абзац 2 цього ж пункту приписує, що об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу (далі - державний орган приватизації), для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.

Таким органом є РВ ФДМУ по Рівненській області.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" цей Закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а такт об'єктів права комунальної власності у державну власність.

Об'єктами передачі згідно з цим Законом є житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури (далі - об'єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємство); або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому не завершені будівництвом.

Відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безкоштовно. Суд ураховує, що фактично будинок не перебував у власності позивача і станом на день винесення рішення приватизовано мешканцями 78 із 80 квартир (а.с160).

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 49, 80-82 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Зобов'язати регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській області у встановленому порядку прийняти житловий будинок 15-а по вул. Кн. Романа у м. Рівне з урахуванням проведеної приватизації частини квартир.

3. Відмовити у задоволенні решти позову.

4. Стягнути з Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Рівненський області (м.Рівне, вул.16 Липня, 77) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Спецбуд" (Рівненська обл, Рівненський район, с.Городок, вул. Б.Штейнгеля, 3а, код ЄДРПОУ 01273349) 28 грн. державного мита та 39 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повне рішення складено: "12" квітня 2012 року