Рішення № 23554641, 09.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р.Справа № 27/17-4024-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілігрім-Плюс";

до відповідача: Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";

про стягнення 1 864 266,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пілігрім-Плюс" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якій з урахуванням заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог (вх.. ГСОО №41594/2011 від 02.12.2011р.) просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 18020072,14 грн., з яких 1 802 115,18 грн. -основна заборгованість, 5058,96 грн. -3% річних, 12 898,00 грн.- пеня та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладених між сторонами договорів поставки, зокрема, №4-1/4 від 24.06.2010р., №4-1/5 від 24.06.2010р. та №4-1/4 від 15.03.2011р., позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобов'язання, між тим відповідач за фактично отриманий товар не розрахувався, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2011 року суддею Невінгловською Ю.М. порушено провадження у справі №27/17-4024-2011 за даним позовом та призначено розгляд справи в засіданні суду.

У судовому засіданні 26.10.2011 року представник позивача надав до суду заяву (вх. ГСОО №36799/2011 від 26.10.2011р.), в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просив суд вжити заходи до забезпечення його позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у сумі 1820072,14 грн., що знаходяться на рахунках ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", а також на рахунку №26001311814501 в АБ „Південний" у м. Одесі, МФО 328209.

Ухвалою господарського суду від 26.10.2011 року, заяву ТОВ "Пілігрім-Плюс" було задоволено та вжито відповідні заходи до забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, 15.11.2011року ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.10.2011року.

16.11.2011 року, не зупиняючи провадження у справі, копії матеріалів справи № 27/17-4024-2011, відповідно до ч.3 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, були направлені до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.10.2011р.

01.12.2011 року до канцелярії господарського суду Одеської області від Одеського апеляційного господарського суду надійшов запит про витребування справи №27/17-4024-2011 для розгляду апеляційної скарги ДП "Одеський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.10.2011р., в зв'язку з чим, на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №27/17-4024-2011 було зупинено до розгляду відповідної апеляційної скарги та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. апеляційну скаргу ДП "Одеський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на ухвалу господарського суду Одеської від 26.10.2011р. про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.

22.12.2011р. в зв'язку з надходженням запиту Одеського апеляційного господарського суду, враховуючи надходження касаційної скарги ДП "Одеський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 року, справу направлено до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2012 року касаційну скаргу ДП "Одеський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" було залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 року без змін, а справу №27/17-4024-2011 повернуто до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2012р., відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунено, провадження у справі №27/17-4024-2011 поновлено та призначено розгляд справи в засіданні суду. Крім того, зазначеною ухвалою суду, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі було продовжено на 15 днів за клопотанням ТОВ "Пілігрім-Плюс" (а.с. 85, том ІІ).

02.12.2011 року ТОВ «Пілігрім-Плюс»надано до канцелярії суду заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог (а.с. 39-42, том ІІ), згідно якої просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1 864 266,18 грн., з яких 1 802 116,08 грн. -основна заборгованість, 29 913,04 грн. -3% річних, 32 237,06 грн. - пеня та покласти на відповідача судові витрати.

У судовому засіданні 09.04.2012 року представник позивача заявлені позовні вимоги в редакції заяви про збільшення вимог заявлених до ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Крім того, у даному судовому засіданні представником позивача були надані письмові пояснення (вх. ГСОО №10691 від 09.04.2012р.), згідно яких позивач заначив, що в заяві про збільшення (уточнення) позовних вимог від 01.12.2011 року (а.с. 39-42, том ІІ) було помилково вказано, що заборгованість у розмірі 607444,73 грн. за накладними №67 від 26.04.2011 року, №16 від 06.05.2011 року та №17 від 06.05.2011 року виникла за договором №07/04-1 від 07.04.2009 року, тоді як насправді ця заборгованість рахується за договором №4-1/4 від 15.03.2011 року. Водночас, в накладних №2628 від 25.06.2010р., №2629 від 30.06.2010р., №3454 від 02.07.2010р., №3455 від 06.07.2010р., №3456 від 07.07.2010р. не зазначено договір за яким було здійснено поставку, між тим дані поставки відносяться саме до договору №4-1/4 від 24.06.2010р. про що свідчать відомості зазначені в рахунку до відповідних накладних. Крім того, як зазначає позивач, в накладних №4537 від 22.09.2010р. та №4538 від 23.09.2010р. було помилково вказано договір №07/04-1 як підставу для поставки продукції, між тим, дана поставка була здійснена в межах договору №4-1/4 від 24.06.2010р., що також підтверджується виставленими рахунками.

Відповідач, надавши відзив на позов вих. №15-1/1955 від 14.11.2011р. проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову ТОВ "Пілігрім-Плюс" відмовити в повному обсязі. При цьому, в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на порушення позивачем правил ведення бухгалтерського обліку та порядку оформлення первинних документів, відсутність відповідних первинних документів (сертифікатів, довіреностей тощо), підтверджуючих поставку продукції за спірними накладними. Водночас, відповідач зазначає про відсутність рахунків виставлених ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до сплати за спірний період, в зв'язку з чим, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, за відсутності письмової вимоги позивача про сплату вартості відповідної продукції -строк сплати вартості продукції для підприємства відповідача не настав. Крім того, відповідачем також заперечується правильність здійснення розрахунку розміру пені та вказується про відсутність у позивача права нарахування, в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, 3% річних та інфляційних, оскільки положення укладених між сторонами договорів містять застережні умови про те, що іншої відповідальності, крім передбаченої договором, сторони не несуть, отже у позивача відсутні правові підстави для нарахування 3% річних.

Як вбачається із змісту відзиву на позов, ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було заявлено клопотання:

- в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого відповідач просить суд витребувати у ТОВ "Пілігрім-Плюс" первинні документи на підставі, яких було здійснено поставку спірної продукції;

- в порядку ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого позивач просить суд призначити у справі почеркознавчу судову експертизу та на вирішення якої поставити питання - чи відповідає підпис зазначений на довіреностях на отримання спірної продукції підпису Директора підприємства відповідача, який працював на той час.

- в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого позивач зазначає про доцільність залучення Служби автомобільних доріг в Одеській області до участі у справі в якості іншого відповідача, оскільки відповідно до Закону України «Про автомобільні дороги»власником доріг є держава, а фінансування відповідача здійснюється з бюджету відповідного рівня через Службу автомобільних доріг в Одеській області.

У судовому засіданні 09.04.2012 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, оскільки раніше інтереси відповідача у суді по даній справі представляв інший представник. При цьому, обставини зазначені у відзиві на позов, а також відображенні клопотання підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Суд, заслухавши доводи покладені відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з того, що строк розгляду даної справи, з урахуванням продовження розгляду справи на 15 днів, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 09.04.2012 року, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості здійснення розгляду справи у більш тривалий термін. При цьому, умисне затягування судового процесу порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Крім того, судом зазначено, що попереднім представником відповідача було подано відзив на позов та документи, підтверджуючі викладені у відзиві обставини, отже, оскільки згідно до чинного господарського процесуального законодавства інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо пов'язаним з особистістю будь-якого окремого представника у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача про витребування первинних документів у ТОВ "Пілігрім-Плюс", в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, не було задоволено судом, з тих підстав, що відповідні копії документів були надані позивачем до матеріалів справи та вони є достатніми для здійснення розгляду справи, отже, підстави для задоволення даного клопотання ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на момент розгляду справи відсутні.

Розглянувши клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, з тих підстав, що у відповідача виник сумнів щодо належності підпису на довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей директору підприємства відповідача, суд відмовив у його задоволенні, в зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю та з урахуванням того, що відповідачем ніяким чином не заперечувався факт отримання продукції, а лише зазначено про порушення позивачем порядку оформлення первинних документів, які підтверджують спірну поставку товару. Також, представником відповідача зазначено, що за спірними накладними у ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", зокрема, не наступив строк оплати продукції, при цьому, лише висловлено думку щодо невідповідності підпису керівника відповідача та ніяким чином не спростовано належність відповідної печатки ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", яка міститься на спірних довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей. Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, виходячи з безпідставності доводів відповідача та вважає його таким, що направлене на затягування строку розгляду справи. При цьому, суд відзначає, що заперечення відповідача щодо відповідності підпису директора носять суперечливий характер та не підтверджені належними доказами.

З приводу заявленого відповідачем клопотання про залучення до участі в справі Служби автомобільних доріг в Одеській області в якості іншого відповідача, в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне:

Так, в обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що розрахунки за договорами здійснюються після одержання фінансування відповідачем з Державного бюджету України через розподіл коштів Службою автомобільних доріг в Одеській області.

Згідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. При цьому, сторони -це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Водночас, позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем -особа, яка повинна виконати зобов'язання. Отже, зазвичай відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах та за рахунок якої може бути виконане судове рішення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на те, що договори укладені відповідачем - ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як самостійною юридичною особою без участі будь-яких інших відповідальних установ, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення Служби автомобільних доріг в Одеській області до участі у справі в якості іншого відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

24 червня 2010 року між ТОВ "Пілігрім-Плюс" (надалі - постачальник) та ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі - покупець) укладено договір поставки № 4-1/4 (надалі -договір 1), згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у встановлений строк у власність покупця продукти нафтоперероблення рідкі (дизельне паливо) в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що надається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.

Згідно п. 2.2 договору 1, умови договору закупівлі не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п. 2.3 договору 1, ціна на товар включає витрати на страхування, сплату мита, податків, зборів, навантаження, розвантаження та усіх іншихвитрат.

Положеннями п. 3.1 договору 1 встановлено, що якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати державним стандартам, які діють в Україні, ДСТУ, ТУ, сертифікату виробника, та іншим технічним документам, які встановлюють вимоги до його якості.

Умовами п. 3.2 договору 1 визначено, що постачальник зобов'язаний на кожну партію товару, що є предметом поставки за цим договором, видати належним чином завірену копію сертифікату, який посвідчує відповідність названого товару вимогам відповідних стандартів або технічних умов.

Пунктом 3.3 договору 1 передбачено, що підтвердження якості товару додаються постачальником до кожної партії товару. Якість кожної поставленої партії товару повинна супроводжуватись паспортом якості заводу-виробника.

У відповідності до п. 4.4 договору 1, датою поставки та датою отримання товару вважається дата фактичної поставки товару за місцем вказівки покупця, що, підтверджується штемпелем покупця на відповідній накладній.

Положеннями п. 5.1 договору 1 встановлено, що оплата кожної поставленої партії товару проводиться у національній грошовій одиниці на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 90 календарних днів від дати отримання товару. Підставою оплати є рахунок-фактура та документи, які підтверджують отримання товару. Покупець здійснює оплату товару постачальнику на підставі виставленого рахунку-фактури.

Відповідно до п. 5.2 договору 1, транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару автотранспортом, покупець сплачує на підставі виставленого рахунку, який складається з урахуванням п. 6.2 цього договору.

Згідно п. 5.4 договору 1, якщо покупець не може виконати свої зобов'язання у зв'язку з затриманням фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється після отримання покупцем коштів на свій поточний рахунок.

Умовами п.п. 7.2.1 договору 1, покупець зобов'язаний прийняти товар в присутності представника постачальника по кількості, якості і в порядку, встановленому цим договором.

Положеннями п. 9.1 договору 1 передбачено, що товар вважається прийнятим за кількістю -згідно з ТТН або залізничної накладної, по якості -згідно із сертифікатом якості, або сертифікатом відповідності, або паспортом якості заводу-виробника.

Пунктом 10.3 договору 1 встановлено, що за прострочення платежу, крім випадків зазначених в п. 5.4 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п. 10.5 договору 1, іншої відповідальності, крім передбаченої даним договором, сторони не несуть.

Відповідно до п. 12.1 договору 1, даний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2010 року. В разі не повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором до закінчення строку його дії, договір продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №4-1/4 від 24.06.2010р., згідно специфікації №1 від 24.06.2010р. до даного договору, протягом періоду з 25.06.2010р. по 12.01.2011р. ТОВ "Пілігрім-Плюс" передало, а уповноваженою особою відповідача отримано товар на загальну суму 1511866,57 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №2628 від 25.06.2010р. на суму 251353,70 грн., №2629 від 30.06.2010р. на суму 125761,35 грн., №3454 від 02.07.2010р. на суму 128210,28 грн., №3455 від 06.07.2010р. на суму 34147,18 грн., №3456 від 07.07.2010р. на суму 145203,64 грн., №3573 від 28.07.2010р. на суму 122729,11 грн., №4352 від 09.08.2010р. на суму 16934,24 грн., №4537 від 22.09.2010р. на суму 16499,74 грн., №4538 від 23.09.2010р. на суму 33221,33 грн., №5655 від 13.12.2010р. на суму 130189,15 грн., №5656 від 14.12.2010р. на суму 130113,10 грн., №5657 від 15.12.2010р. на суму 129961,00 грн., №5658 від 16.12.2010р. на суму 130037,05 грн., №4 від 10.01.2011р. на суму 64904,45 грн., №5 від 11.01.2011р. на суму 35033,70 грн., №6 від 12.01.2011р. на суму 17567,55 грн. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 98 від 25.06.2010р., №109 від 05.07.2010р. (а.с. 63-65, том ІІ), №137 від 09.08.2010р., №157 від 22.09.2010р., №197 від 13.12.2010р. та №2 від 10.01.2011р. (а.с. 47-50, том І), які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками обох сторін.

Між тим, у видаткових накладних № 2628, 2629, 3454, 3455, 3456 не зазначено підставу поставки даної продукції, а саме реквізитів відповідного договору, а в накладних №4537, 4538 вказано договір №07/04-1, між тим, як зазначає позивач поставка за даними накладними здійснювалась саме в межах договору №4-1/4 від 24.06.2010р., що відображено у виставлених до сплати ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" рахунках.

З огляду на фактично здійсненні ТОВ "Пілігрім-Плюс" поставки товару за договором №4-1/4 від 24.06.2010р. відповідачу були виставлені до сплати рахунки на загальну суму 1511866,57 грн., а саме рахунки: №25.6-40 від 25.06.2010р. на суму 251353,70 грн., №30.6-41 від 30.06.2010р. на суму 125761,35 грн., №02.7-59 від 02.07.2010р. на суму 128210,28 грн., №06.7-53 від 06.07.2010р. на суму 34147,18 грн., №07.7-41 від 07.07.2010р. на суму 145203,64 грн., №28.7-20 від 28.07.2010р. на суму 122729,11 грн., №09.8-51 від 09.08.2010р. на суму 16934,24 грн., №22.9-67 від 22.09.2010р. на суму 16499,74 грн., №23.9-56 від 23.09.2010р. на суму 33221,33 грн., № 13.12-12 від 13.12.2010р. на суму 130189,15 грн., №14.12-5 від 14.12.2010р. на суму 130113,10 грн., №15.12-16 від 15.12.2010р. на суму 129961,00 грн., №16.12-12 від 16.12.2010р. на суму 130037,05 грн., №10.1-16 від 10.01.2011р. на суму 64904,45 грн., №11.1-15 від 11.01.2011р. на суму 35033,70 грн., №12.1-12 від 12.01.2011р. на суму 17567,55 грн.

В порушення вимог договору №4-1/4 від 24.06.2010р. ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за фактично отриманий товар розрахувалось частково, сплативши лише 334000,00 грн., шляхом здійснення періодичних платежів з 26.07.2010р. по 28.07.2010р., що підтверджується випискою банку з поточного рахунку ТОВ "Пілігрім-Плюс" за період з 29.04.2010р. по 05.10.2011р. інших платежів відповідачем за договором №4-1/4 від 24.06.2010р., як стверджує позивач, здійснено не було.

Отже, на момент розгляду справи за ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" рахується заборгованість перед ТОВ "Пілігрім-Плюс" за фактично отриманий товар за договором поставки №4-1/4 від 24.06.2010р. у розмірі 1177866,57 грн., з урахуванням здійсненої відповідачем часткової проплати на суму 334000,00 грн.

24 червня 2010 року між ТОВ "Пілігрім-Плюс" (надалі - постачальник) та ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі - покупець) укладено договір поставки № 4-1/5 (надалі -договір 2), згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у встановлений строк у власність покупця продукти нафтоперероблення рідкі (бензин А76/80) в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що надається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.

Згідно п. 2.2 договору 2, умови договору закупівлі не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п. 2.3 договору 2, ціна на товар включає витрати на страхування, сплату мита, податків, зборів, навантаження, розвантаження та усіх іншихвитрат.

Положеннями п. 3.1 договору 2 встановлено, що якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати державним стандартам, які діють в Україні, ДСТУ, ТУ, сертифікату виробника, та іншим технічним документам, які встановлюють вимоги до його якості.

Умовами п. 3.2 договору 2 визначено, що постачальник зобов'язаний на кожну партію товару, що є предметом поставки за цим договором, видати належним чином завірену копію сертифікату, який посвідчує відповідність названого товару вимогам відповідних стандартів або технічних умов.

Пунктом 3.3 договору 2 передбачено, що підтвердження якості товару додаються постачальником до кожної партії товару. Якість кожної поставленої партії товару повинна супроводжуватись паспортом якості заводу-виробника.

У відповідності до п. 4.4 договору 2, датою поставки та датою отримання товару вважається дата фактичної поставки товару за місцем вказівки покупця, що, підтверджується штемпелем покупця на відповідній накладній.

Положеннями п. 5.1 договору 2 встановлено, що оплата кожної поставленої партії товару проводиться у національній грошовій одиниці на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 90 календарних днів від дати отримання товару. Підставою оплати є рахунок-фактура та документи, які підтверджують отримання товару. Покупець здійснює оплату товару постачальнику на підставі виставленого рахунку-фактури.

Відповідно до п. 5.2 договору 2, транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару автотранспортом, покупець сплачує на підставі виставленого рахунку, який складається з урахуванням п. 6.2 цього договору.

Згідно п. 5.4 договору 2, якщо покупець не може виконати свої зобов'язання у зв'язку з затриманням фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється після отримання покупцем коштів на свій поточний рахунок.

Умовами п.п. 7.2.1 договору 2, покупець зобов'язаний прийняти товар в присутності представника постачальника по кількості, якості і в порядку, встановленому цим договором.

Положеннями п. 9.1 договору 2 передбачено, що товар вважається прийнятим за кількістю -згідно з ТТН або залізничної накладної, по якості -згідно із сертифікатом якості, або сертифікатом відповідності, або паспортом якості заводу-виробника.

Пунктом 10.3 договору 2 встановлено, що за прострочення платежу, крім випадків зазначених в п. 5.4 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п. 10.5 договору 2, іншої відповідальності, крім передбаченої даним договором, сторони не несуть.

Відповідно до п. 12.1 договору 2, даний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2010 року. В разі не повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором до закінчення строку його дії, договір продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору поставки №4-1/5 від 24.06.2010р., згідно специфікації №1 від 24.06.2010р. до даного договору, 21.07.2010 року ТОВ "Пілігрім-Плюс" передало, а уповноваженою особою відповідача отримано товар на загальну суму 16804,78 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №3483 від 21.07.2010 року на суму 16804,78 грн. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 109 від 05.07.2010р., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками обох сторін.

З огляду на фактично здійснену ТОВ "Пілігрім-Плюс" поставку товару за договором №4-1/5 від 24.06.2010р. відповідачу був виставлений до сплати рахунок №21.7-29 на загальну суму 16804,78 грн.

В порушення вимог договору №4-1/5 від 24.06.2010р. ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за фактично отриманий товар не розрахувалось, що, як зазначає позивач, підтверджується випискою банку з поточного рахунку ТОВ "Пілігрім-Плюс" за період з 29.04.2010р. по 05.10.2011р., в якій відсутні будь-які відомості щодо здійснення відповідачем проплат за договором № 4-1/5 від 24.06.2010р.

Отже, на момент розгляду справи за ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" рахується заборгованість перед ТОВ "Пілігрім-Плюс" за фактично отриманий товар за договором поставки №4-1/5 від 24.06.2010р. у розмірі 16804,78 грн.

15 березня 2011 року між ТОВ "Пілігрім-Плюс" (надалі - постачальник) та ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі - покупець) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 4-1/4 (надалі -договір 3), згідно умов якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити наступний товар: код 23.20.3 -продукти нафтоперероблення інші (бітум нафтовий дорожній БНД 60-90(90-130)) (надалі іменується -товар) в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що надається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.

Згідно положень п. 1.2 договору 3, ціна договору з урахуванням доставки товару - 3999600,00 грн. з ПДВ. Кількість товару, що підлягає поставці згідно умов цього договору становить 600 тонн.

Відповідно до п. 1.3 договору 3, обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків: зазначена в п. 1.2 договору кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається відповідно до заявок покупця, оформлених згідно вимог цього договору.

Положеннями п. 2.1 договору 3 встановлено, що постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає ДСТУ, ТУ та сертифікату відповідності (сертифікат визнання).

Згідно п. 4.1 договору 3, розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем після отримання від постачальника рахунку на оплату товару (далі - рахунок) та підписання сторонами Акту приймання-передачі товару згідно з додатком до договору і передачі документів, зазначених пунктом 4.2 договору або поетапної оплати покупцем поставлених товарів відповідно до додаткової домовленості сторін.

У відповідності до умов п. 4.2 договору 3, до рахунка додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат відповідності), видаткові накладні, податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (витрати).

Положеннями п. 4.3 договору 3 встановлено, що сторони свідчать, що покупець зобов'язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар протягом 90 календарних днів з моменту отримання від постачальника товару.

Згідно п. 5.6 договору 3, якщо покупець не може виконати свої зобов'язання у зв'язку з затриманням фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється після отримання покупцем коштів на свій поточний рахунок.

Умовами п. 5.3 договору3 передбачено, що після передачі товару між сторонами оформлюється Акт приймання-передачі товару, згідно з додатком до договору, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.

Пунктом 5.4 договору 3 визначено, що датою передачі товару від постачальника покупцю, вважається дата підписання Акту приймання-передачі товару згідно з додатком до договору.

Відповідно до п. 5.5 договору 3, здавання-приймання товару провадиться уповноваженими представниками покупця і постачальника.

Умовами п.п. 6.1.1, 6.1.2, договору 3 визначено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари, з урахуванням п. 4.6 цього договору. Приймати поставлені товари згідно з Актом приймання-передачі товару.

Згідно з п. 6.2.4 договору 3, покупець має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2 розділу IV цього договору (відсутність печатки, підписів тощо).

Положеннями п. 7.1 договору 3 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. Передбачена законами України відповідальність застосовується лише з врахуванням положень цього договору.

У відповідності до п.п. 7.3.7 договору 3, в разі порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, крім випадків коли покупець не може виконати свої зобов'язання у зв'язку з затриманням фінансування.

Згідно з п.п. 7.3.11 договору 3, сторони домовились та підтверджують, що загальний розмір відповідальності покупця за цим договором не може перевищувати 5% від загальної вартості порушених зобов'язань покупця.

Відповідно до п. 10.1 договору 3, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2011 року. В разі не повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором до закінчення строку його дії, договір продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 4-1/4 від 15.03.2011р., згідно специфікації №1 від 15.03.2011р. до даного договору, протягом періоду з 26.04.2011р. по 06.05.2011р. ТОВ "Пілігрім-Плюс" передало, а уповноваженою особою відповідача отримано товар на загальну суму 607444,73 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 67 від 26.04.2011р. на суму 215260,08 грн., №16 від 06.05.2011р. на суму 219034,64 грн., №17 від 06.05.2011р. на суму 173150,00 грн. (а.с. 52-54, том ІІ) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 47 від 26.04.2011р. та № 52 від 05.05.2011р. (а.с. 51-52, том І), які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками обох сторін.

З огляду на фактично здійснені ТОВ "Пілігрім-Плюс" поставки товару за договором №4-1/4 від 15.03.2011р. відповідачу були виставлені до сплати рахунки на загальну суму 607444,73 грн., а саме №26.4-5 від 26.04.2011р. на суму 215260,08 грн., №06.5-17 від 06.05.2011р. на суму 173150,00 грн., № 06.5-16 від 06.05.2011р. на суму 219034,65 грн.

В порушення вимог договору №4-1/4 від 15.03.2011р. ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за фактично отриманий товар не розрахувалось, що як зазначає позивач, підтверджується випискою банку з поточного рахунку ТОВ "Пілігрім-Плюс" за період з 29.04.2010р. по 05.10.2011р. за відсутності в ній будь-яких відомостей щодо здійснення відповідачем проплат за договором № 4-1/4 від 15.03.2011р.

Отже, на момент розгляду справи за ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" рахується заборгованість перед ТОВ "Пілігрім-Плюс" за фактично отриманий товар за договором поставки №4-1/4 від 15.03.2011р. у розмірі 607444,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договорами №4-1/4 від 24.06.2010р., №4-1/5 від 24.06.2010р. та №4-1/4 від 15.03.2011р., пені та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, отримання товару ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей даного підприємства по кожній окремій поставці за відповідними накладними.

Доводи відповідача щодо відсутності первинних документів, які б підтверджували здійснення позивачем відповідних поставок товару за договорами №4-1/4 від 24.06.2010р., №4-1/5 від 24.06.2010р. та №4-1/4 від 15.03.2011р. є необгрунтованими, з огляду на наступне:

Відповідно до положень ст. 2 „Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 (із змінами та доповненнями) сировина, матеріали, паливо, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі -цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Крім того, відповідно до змісту п.п. 1.2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. (із змінами і доповненнями) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

При цьому, одержувачем товару за спірними видатковими накладними є відповідач, відповідно обов'язок щодо видачі довіреностей їх оформлення та реєстрації покладено на ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Разом з тим, порядок приймання товару та документи необхідні для здійснення відповідного приймання, передбачені умовами укладених договорів між сторонами у справі.

Отже, суд доходить висновку, з огляду на відсутність первинних документів (сертифікату якості, актів приймання-передачі тощо) про те, що при здійсненні поставки відповідного товару за вказаними договорами сторонами було порушено порядок приймання продукції, зокрема, позивачем не надано належних документів, які б підтверджували передачу відповідачу сертифікатів якості, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі, залізничних накладних при здійснені відповідної поставки, між тим, ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" здійснено таке приймання товару без витребування первинних документів та отримано товар, згідно видаткових накладних за відповідними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, недоліки у оформленні первинних документів, а також порушення сторонами порядку проведення поставки та приймання товару, ніяким чином не спростовують здійснені позивачем поставки товару та є помилками відповідальних осіб даних підприємств, між тим не є суттєвою обставиною, яка впливає на розрахунки між сторонами, оскільки товар був прийнятий відповідачем та використаний в його господарській діяльності без будь-яких зауважень та заперечень.

При цьому, суд зазначає, що довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей в свою чергу на підставі чого без довіреності не може бути створено інший первинний документ -накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) підставою для її бухгалтерського обліку.

Разом з тим, номери довіреностей, які зазначені у видаткових накладних відповідають номеру довіреностей наданих позивачем, в якості доказів, підтверджуючих отримання товару ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", з відповідним підписом керівника та відтиском печатки підприємства-відповідача.

З огляду на викладене, суд зазначає, що доводи відповідача про неналежне оформлення первинних документів, з приводу невідображення в них договору на поставку товарів та посилання відповідача на ненастання терміну оплати вартості поставленої продукції, є безпідставними та направленими на ухилення відповідача від взятих на себе обов'язків за договорами №4-1/4 від 24.06.2010р., №4-1/5 від 24.06.2010р. та №4-1/4 від 15.03.2011р., оскільки умовами даних договорів встановлено, що оплата поставленого товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту отримання від постачальника товару. При цьому, остання поставка товару за спірними договорами була здійснена позивачем ще 06.05.2011р.

Крім того, здійснена відповідачем часткова оплата у розмірі 334000,00 грн., згідно договору №4-1/4 від 24.06.2010р. є фактом, що свідчить про здійснення відповідних поставок товарів та їх прийняття відповідачем.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому, приписами ст. 33 цього кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між тим, відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодного доказу спростовуючого отримання ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" товару від ТОВ "Пілігрім-Плюс" за договорами №4-1/4 від 24.06.2010р., №4-1/5 від 24.06.2010р. та №4-1/4 від 15.03.2011р.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, належне виконання позивачем свого обов'язку щодо поставки товару є підставою для виникнення у відповідача зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару.

Отже, суд доходить висновку щодо належного виконання ТОВ "Пілігрім-Плюс" зобов'язань за зазначеними договорами та передачі товарів ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", відповідно до вищевказаних накладних та оформлених відповідачем довіреностей, а відтак, про задоволення позовних вимог ТОВ "Пілігрім-Плюс" щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 1 802 116,08 грн., яка складається: 1177866,57 грн. -заборгованість за договором поставки №4-1/4 від 24.06.2010р., 16804,78 грн. -заборгованість за договором поставки №4-1/5 від 24.06.2010р. та 607444,73 грн. -заборгованість за договором поставки №4-1/4 від 15.03.2011р.

Крім того, суд зазначає, що наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі і дій позивача та не може бути підставою для неоплати фактично поставленого позивачем товару. Також, відсутність бюджетного фінансування не може бути обставиною, яка звільняє відповідача від зобов'язань за договором, оскільки договори укладені з відповідачем - ДП "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як самостійною юридичною особою без участі будь-яких інших відповідальних установ. Крім того, суд звертає увагу, що дані договори укладені за результатами тендерної програми під виділення відповідних бюджетних асигнувань та реєстрації їх в органах державного казначейства України, отже, саме на відповідача, з урахуванням укладених договорів, покладено обов'язок щодо забезпечення фінансування та оплати вартості поставлених товарів.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем жодним чином не доведено відсутність надходження грошових коштів з бюджету відповідного рівня.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, п. 10.3 договорів поставки №4-1/4 від 24.06.2010р. та №4-1/5 від 24.06.2010р. передбачено, що за прострочення платежу, крім випадків зазначених в п. 5.4 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, п. 7.3.7 договору №4-1/4 від 15.03.2011р.в разі порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, крім випадків коли покупець не може виконати свої зобов'язання у зв'язку з затриманням фінансування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 32237,06 грн. за період прострочення по кожній окремій накладній та з урахуванням умов укладених договорів та здійснених відповідачем проплат, вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, посилання відповідача на безпідставне нарахування 3% річних є безпідставним, оскільки дане нарахування є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 29913,04 грн. за період прострочення по кожній окремій накладній, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення уточнених позовних вимог ТОВ "Пілігрім-Плюс" та стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 1802116,08 грн., пені у розмірі 32237,06 грн. та 3% річних у розмірі 29913,04 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, ід. код 32018511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілігрім-Плюс" (65033, м. Одеса, вул. Гастелло, буд. 52/1, ід. код 34506470) 1802116/один мільйон вісімсот дві тисячі сто шістнадцять/грн. 08 коп. основної заборгованості, 32237/тридцять дві тисячі двісті тридцять сім/грн. 06 коп. пені, 29913/двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот тринадцять/грн. 04 коп. 3% річних, 18642/вісімнадцять тисяч шістсот сорок дві/грн. 66 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.Скасувати заходи забезпечення позову вжитті ухвалою суду від 26.10.2011 року.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 17.04.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.