Рішення № 23554639, 10.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2012 р.Справа № 30/17-4901-2011

Позивач: Заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Квартирно - експлуатаційний відділ м.Одеси;

Державне підприємство „Інвестжитло";

9 Спортивний клуб Управління спорту Міністерства оборони України

Відповідач: Одеська міська рада;

Виконавчий комітет Одеської міської ради

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеське міське управління земельних ресурсів

Про визнання незаконними та скасування рішень

Судді Рога Н.В.

Меденцев П.А.

Погребна К.Ф.

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_3 - довіреність № 5274 від 11.08.2011р.

Від позивача: МОУ - ОСОБА_4 - довіреність № 220/652/д від 28.12.2010р.

Від третьої особи: КЕВ м.Одеси -ОСОБА_4- довіреність № 1638 від 09.08.2011р.

Від третьої особи: не з`явився;

Від третьої особи: ДП „Інвестжитло" - ОСОБА_5 - довіреність № 01-32/12 від 30.12.2011р.

Від відповідача: Одеська міська рада: ОСОБА_6 - довіреність № 648/исх-гс від 20.10.2011р.

Від відповідача: Виконком - ОСОБА_6 - довіреність № 03-43/вих/д від 20.10.2011р.

Від третьої особи: Одеське міське управління земельних ресурсів: ОСОБА_7 - довіреність № 01-25\149-07 від 01.02.2012р.

В засіданні брали участь:

Від прокуратури : ОСОБА_3- довіреність № 5274 від 11.08.2011р.

Від позивача: МОУ- ОСОБА_4- довіреність № 220\652\д від 28.12.2010р.

Від третьої особи: КЕВ м.Одеси -ОСОБА_4- довіреність № 1638 від 09.08.2011р.

Від третьої особи: 9 СК - не зявився

Від третьої особи: ДП „Інвестжитло" - не з`явився.

Від відповідача: Одеська міська рада: не з`явився.

Від відповідача: Виконком - не з`явився.

Від третьої особи: Одеське міське управління земельних ресурсів: не з`явився.

Суть спору: Заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі- МОУ), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - квартирно -експлуатаційного відділу м.Одеси (далі- КЕВ м.Одеси), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 08.12.2005р. №854 „Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „Галі" на проектування й будівництво 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, благоустрій прилеглої території та на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пров.Мукачівський, 6", рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2005р. №961 „Про внесення пропозицій щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: пров.Мукачівський, 6/3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території", рішення Одеської міської ради від 23.12.2005р. №5101-ІУ „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання товариству з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6/3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території".

Представник військової прокуратури позов підтримує, наполягає на його задоволенні.

Позивач - Міністерство оборони України позов військового прокурора Одеського гарнізону підтримує у повному обсязі з мотивів, викладених у поясненнях по справі.

Третя особа -КЕВ м.Одеси позов підтримує, наполягає на його задоволенні.

Ухвалою суду від 27.12.2011р. до участі у справі у якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору судом залучено Державне підприємство „Інвестжитло" (далі- ДП „Інвестжитло") та 9 Спортивний клуб.

Третя особа -9 Спортивний клуб повністю підтримує позов заступника військового прокурора з мотивів, викладених у поясненнях по справі. Зазначена третя особа просила розглядати справу за відсутністю свого представника.

Третя особа -ДП „Інвестжитло" позов підтримує, наполягає на його задоволенні.

Відповідачі -Одеська міська рада та виконавчий комітет Одеської міської ради проти позову заперечують з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 17.01.2012р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом залучено Одеське міське управління земельних ресурсів. Зазначена третя особа повністю підтримує заперечення на позов, надані виконкомом Одеської міської ради та Одеською міською радою, вважає позов необгрунтованим та безпідставним, а тому таким, що не підлягає задоволенню.

17 січня 2012 р. до суду надійшло клопотання Одеської міської ради про припинення провадження у справі згідно ст. 80 ГПК України, у звязку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню у госопдарських судах україни. Зазначене клопотання судом залишено без задоволення, адже ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2011р. у справі № 3/17-2011-2165 судом було відмовлено у прийнятті позовної заяви заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень саме з підстав того , що даний спір не підлягає розгляду у госоподарських судах України. Потановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2011р. зазначену ухвалу господарського суду Одеської області від 27.10.2011р. у справі № 3/17-2011-2165 скасовано та защначено, що даний спір підлягає розгляду саме господарським судом.

Крім того, 02 лютого 2012р. Одеською міською радою подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи № 17/17-5006-2011 за позовом першого заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України до Одеської міської ради , виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -КЕВ м.Одеси , про визнання права власності на земельну ділянку та права користування земельною ділянкою. В обгрунтування клопотання Одеська міська рада зазначає, що справи № 17/17-5006-2011 та № 30/17-4901-2011 є повязаними, мртивувальні частини позовних заяв у даних справах фактично збігаються .

Представники військової прокуратури Одеського гарнізону та Міністерства оборони України проти зупинення провадження у справі заперечують, посилаючись на відсутність підстав для зупинення .

Розглянув клопотання Одеської міської ради про зупинення провадення у справі, заслухав пояснення представників сторін з цього приводу, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, адже, відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Отже, підставою для зупинення є неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи.

Виходячи з матеріалів справи суд не убачає, що дану справу неможливо розглядати окремо, без урахування справи № 17/17-5006-2011.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 16.02.2012р. справу № 30/17-4901-2011 передано на колегіальний розгляд у складі колегії суддів: Рога Н.В. (головуючий суддя), Меденцев П.А., Погребна К.Ф. Ухвалою суду від 17.02.2012р. справу прийнято до колегіального розгляду .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд встановив:

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 08.12.2005р. № 854 „Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „Галі" на проектування й будівництво 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, благоустрій прилеглої території та на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6" вирішено надати ТОВ „Галі" дозвіл на проектування й будівництво 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі та благоустрій прилеглої території за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6, після оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою згідно з чинним законодавством. Затверджено Договір на право забудови між виконкомом Одеської міської ради та ТОВ „Галі". Крім того, надано згоду ТОВ „Галі" на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,35 га за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський,6, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі та благоустрою прилеглої території .

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2005р. № 961 „Про внесення пропозицій щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: пров.Мукачівський, 6/3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території" вирішено запропонувати Одеській міській раді затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно додатку; надати ТОВ „ГАЛІ" в короткострокову оренду терміном на 5 років, земельні ділянки загальною площею 0,3499 га, за адресою: м. Одеса, пров.Мукачівський,6\3; затвердити договори оренди земельних ділянок між Одеською міською радою та ТОВ „ГАЛІ" (згідно додатку).

Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2005р. № 5101-ІУ „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання товариству з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: м. Одеса, пров.Мукачівський, 6\3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території" вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно додатку; надати ТОВ „ГАЛІ" в короткострокову оренду терміном на 5 років, земельні ділянки загальною площею 0,3499 га, за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський,6/3; затвердити договори оренди земельних ділянок між Одеською міською радою та ТОВ „ГАЛІ" (згідно додатку). Крім того, зобов'язано ТОВ „ГАЛІ" замовити в Одеському міському управлінні земельних ресурсів оформлення документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок.

Заступник військового прокурора Одеського гарнізону вважає, що зазначені рішення прийнято з порушенням законодавства України та інтересів держави, у зв'язку з чим мають бути визнані незаконними та скасовані. В обґрунтування позову заступник військового прокурора зазначає, що рішенням звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих № 27 від 29.05.1951 р. „О восстановлении прав землепользования, а также прав на строение, отведенніе в довоенній и послевоенній периоді для нужд Одесского Военного Округа»" підтверджено належність військового містечка № 40 (м. Одеса, пров. Вагнеровський, 4-5 (зараз пров. Мукачівський) Одеському військовому округу та відновлено право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомості і споруди вказаного військового містечка.

Відповідно до вимог наказів Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997р. та № 215 від 21.04.2011р. зазначені земельні ділянки дотепер перебувають на обліку у КЕВ м.Одеси. Зокрема, на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6, за даними Міністерства оборони України дислокується військове містечко №40 , побутові споруди №№ 26-28 та будівля контрольно-пропускного пункту № 22 якого відповідно до наказу Міністра оборони України № 684 від 14.11.2005р. «Про додаткове наділення основними фондами ДП «Інвестжитло», були передані ДП «Інвестжитло». Наказом начальника Одеського гарнізону №36 від 31.10.2008р. «Про закріплення казармено -житлдового фонду, інженерних мереж та споруд, земельних ділянок за командирами військових частин Одеського гарнізону»військове містечко № 40 було закріплено за 9-м СК Міністерства оборони України.

Згідно індивідуальної картки № 22 обліку земельної ділянки на обліку КЕВ м.Одеси, який відповідно до Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими земельнрми ділянками»і «Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України», затверджених наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997р., є повноважним органом державної влади з обліку земель оборони, за Міністерством оборони України рахується земельна ділянка площею 1,49 га, розташована за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6 (0,5 га закріплено за ДП «Інвестжитло», 0,99 га -за 9-м СК МОУ).

Заступник військового прокурора Одеського гарнізону зазначає, що на підставі оскаржуваних рішень виконкому Одеської міської ради та Одеської міської ради ТОВ «ГАЛІ»протягом 2006-2010р. було демонтовано побутові споруди №№ 26-28, вартість яких станом на 2004 рік згідно листа Регіонального відділення Фонду джержавного майна України по Одеській області від 18.08.2004р. № 1/3773, складала 1 391 134 грн., а на вивільненій земельній ділянці побудовано багатоповерховий житловий будинок, якому присвоєно поштову адресу: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6/3.

На думку заступника прокурора, оскаржувані рішення прийнято з порушенням порядку надання земельних ділянок у користування, встановленого ст. 123 Земельного кодексу України, а також з порушенням ст. 21, п. 5 ст. 116 зазначеного Кодексу, адже, рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки упоноваженим органом не приймалося, згода Міністерства оборони України на її вилучення не надавалася. За таких обставин, заступник військового прокурора Одеського гарнізону вважає, що виконавчий комітет Одеської міської ради та Одеська міська рада пиймаючи оскаржувані рішення діяли з перевищенням наданих їм повноважень, що полягає у незаконному розпорядженні земельними ділянками, наданими свого часу для потреб оборони, у звязку з чим порушено право власності держави та право користування Міністерства оборони України на вказані землі

Заступник військового прокурора Одеського гарнізону в обгрунтування позову також зазначає, що відповідно до ст.ст. 113 та 117 Конституції України вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який підзвітний Верховній Раді України та в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Як вищий орган у системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 13 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України", ст.ст. 9,14 Закону України „Про збройні Сили України" землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

За приписами ст. 77 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони»землями оборони визначені землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Військовий прокурор також зазначив, що відповідно до п."б" ч. 3 ст.84 Земельного кодексу України до земель державної власності , які не можуть передаватися у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення. На спірних земельних ділянках будь-яких об'єктів соціально-культурного, виробничого та житлового призначення не розташовано. На них розташовано військове (державне) нерухоме майно. За таких обставин, заступник військового прокурора Одеського гарнізону вважає, що спірні земельні ділянки не можуть бути передані до комунальної власності за відсутності відповідних рішень Кабінету Міністрів України.

Позивач -Міністерство оборони України позов заступника військового прокурора Одеського гарнізону підтримує у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Згідно ст.13 Земельного кодексу України та ст.ст. 9, 14 Закону України „Про Збройні Сили України" право державної власності на землі оборони реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України. Будь-якого рішення щодо вилучення спірної земельної ділянки Міністерством оборони України не приймалося. Отже, земельна ділянка площею 1,49 га, розташована за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6, до цього часу є державною власністю ,належить до земель оборони, у звязку з чим прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради рішень від 08.12.2005р. № 854, від від 20.12.2005р. № 961, та прийняття Одеською міською радою рішення від 23.12.2005р. №5101-ІУ, на думку Міністерства оборони України, є незаконним, порушує інтереси держави в особі Міністерства оборони України, що є підставою для визнання цих рішень незаконними та їх скасування.

Підтвердженням того, що Одеська міська рада знала та визнавала, що земельна ділянка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6, є державною власністю та належить до земель оборони, позивач вважає узгодження з вилучення частини земельної ділянки при попередній передачі її ТОВ «ГАЛІ», що підтверджується рішенням виконкому Одеської міської ради від 01.04.2001р. № 254 та рішенням Одеської міської ради від 17.04.2001р. №206-ХХІІІ .

Позивач також звернув увагу суду на те, що згідно листа Одеського обласного головного управління земельних ресурсів від 18.07.2005р. №ІІ9-05-580 земельна ділянка земельна ділянка, розташована за адресою: м.Одеса, пров. Мукачівський, 6, не надана жодному з землекористувачів та належить до земель державної власності.

Третя особа- 9 СКА повністю підтримує позов заступника військового прокурора з мотивів, викладених у поясненнях по справі. Крім того, третя особа зазначила , що у період з 1996 по 2005 р.р. спірна земельна ділянка знаходилась у короистуванні і була закріплена за 9 Спортивним клубом, використовувалась за призначенням (тенісні корти) для потреб клубу . Відповідно до наказу Міністра оборони України № 684 від 14.11.2005р. „Про додаткове наділення основними фондами ДП „Інвестжитло" побутові споруди №№ 26-28 та будівля контрольно-пропускного пункту № 22 військового містечка № 40 були передані ДП „Інвестжитло".

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що на даний час у Міністерства оборони України, КЕВ м.Одеси відсутній встановлений чинним законодавством України документ, який би підтверджував її право землекористування на спірну земельну ділянку.

Крім того, відповідач зазначив, що рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2011р. у справі № 12/163-10-4656 за позовом Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору- ДП „Інвестжитло", 9 Спортивний клуб, Управління земельних ресурсів Одеської міської ради, до ТОВ „ГАЛІ", Одеської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про зобовязання усунути перешкоди у користуванні КЕВ м.Одеси земельною ділянкою №19 площею 0,4421 га, на території військового містечка №40, розташованою за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6 та зобовязання знести самочинно збуловану будівлю -підземний паркінг, побудований за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6 та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,4421 га КЕВ м.Одеси, у позові відмовлено. Приймаючи рішення суд не прийняв в якості належного та допустимого доказу посилання позивачів рішення звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих №27 від 29.05.1951р., так як воно відповідно до законодавства що регулює земельні правовідносини позивачами не було реалізовано, тобто не було отримано документ, що посвідчує право користування землею та не було проведено відповідну реєстрацію цього права відповідно до чинного на той час законодавства. Судом також не було прийнято до уваги викопіювання з плану м.Одеси по Вагнеровському провулку , 6 від 1950р., яким межі земельної ділянки погоджені головним архітектором міста , начальником сектору відведення , начальником геослужби та представником КЕВ Одеського району , так як зазначене вмикопіювання не є актом встановлення меж земельної ділянки в натурі та також не є актом , що посвідчує право Міністерства оборони України на земелкористування.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Одеське міське управління земельних ресурсів повністю підтримує заперечення проти позову, надані виконкомом Одеської міської ради та Одеською міською радою. Крім того, представник третьої особи у судових засіданнях зазначав, що оскаржувані рішення виконкому Одеської міської ради та одеської міської ради прийняті у повній відповідності до ноом чинного законодавства, з дотриманням компетенції та на підставі належним чином розробленої та узгодженої землевпорядної документації.

Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такі положення Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша ст. 2 ГПК України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їхніх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч.3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, прокурор мотивував позовну заяву посиланням на те, що Міністерство оборони України є центральним органом влади і військового управління.Враховуючи вищевикладене, на думку суду, прокурор обґрунтовано визначив у позові за вимогами про захист інтересів держави Міністерство оборони України в якості позивача як орган, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящихся № 27 від 29.05.1951 р. „О восстановлении прав землепользования , а также прав на строение, отведенніе в довоенній и послевоенній периоді для нужд Одесского Военного Округа»" підтверджено належність військового містечка № 40 (м. Одеса, пров. Вагнеровський , 4-5 (зараз пров. Мукачівський) Одеському військовому округу та відновлено право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомості і споруди вказаного військового містечка.

Згідно ст. 1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (ч. 2 ст. 2 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України").

Так, Міністерство оборони України відповідно до ст. 3 Закону України „Про Збройні Сили України", Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 406/2011 , є центральним органом влади і військового управління, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Зокрема, надає згоду або відмовляє в наданні згоди на відчуження майнових об'єктів, що відносяться до основних фондів підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони України, а також на передачу в заставу цілісних майнових комплексів підприємств, будівель та споруд, що належать до сфери управління Міноборони України, його структурних підрозділів; здійснює у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міноборони України; здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил;

Відповідно до ст. 3 „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 4 вищенаведеного Закону військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України. Так, згідно індивідуальної картки №22 обліку земельної ділянки на обліку КЕВ м.Одеси , який відповідно до Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок ) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими земельнрми ділянками»і «Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України», затверджених наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997р., є повноважним органом державної влади з обліку земель оборони, за Міністерством оборони України рахується земельна ділянка площею 1,49 га, розташована за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6 ( 0,5 га закріплено за ДП «Інвестжитло», 0,99 га -за 9-м СК МОУ).

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, повноваження щодо визначення порядку прийняття рішення про відчуження військового майна визначаються згідно з окремим нормативно-правовим актом, прийняття якого делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання ст. 6 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1919 від 28.12.2000 р., якою затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військовою майна Збройних Сил. Відповідно до п. 2 зазначеного Положення (в редакції станом на дату прийняття оскаруваних рішень) військове майно - державне майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил. До військового майна, яке може бути предметом відчуження, належать цілісні майнові комплекси, у тому числі військові містечка, будинки, споруди та інше нерухоме майно, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо;

- відчуження військового майна - вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації);

- реалізація військового майна - господарська операція, що здійснюється уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі.

Відповідно до п. 3 вказаного Положення повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Виходячи зі змісту вищезазначеного Положення, рішення щодо відчуження військового майна приймається Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України з урахуванням особливостей майна.

Проте, як вбачається з матеріалів справи , Міністерством оборони України не вносилося до Кабінету Міністрів України подання щодо відчуження об'єктів нерухомості та інших споруд військового містечка № 40. Також рішення стосовно відчуження об'єктів нерухомості військового містечка № 40 Кабінетом Міністрів України не приймалося. При цьому Міністерство оборони України не зверталося з клопотанням до відповідних державних органів про відмову від земель оборони - земельної ділянки військового містечка № 40 площею площею 1,49 га, що розташована за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

За приписами ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Аналогічне визначення земель оборони міститься у ст. 1 Закону України „Про використання земель оборони", згідно якої землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Статтею 4 Закону України "Про використання земель оборони" визначено вичерпний перелік використання земель оборони.

До того ж згідно ст. 6 Закону України „Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 05.02.2004 р. землі оборони є землями державної власності та не можуть передаватися до земель комунальної власності.

Пунктом б). ч.3 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що до земель державної власності , які не можуть передаватись комунальну власність, належать землі оборони , крім земельних ділянок під обєктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Згідно ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Отже, держава є власником земель оборони за законом. Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 28.02.2012р. по справі № 19/63.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна. Статтею 319 цього Кодексу визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а ст. 321 Цивільного кодексу України визначено непорушність права власності.

Статтями 140, 141 Земельного кодексу України чітко визначені підстави припинення права власності та користування земельною ділянкою. Так, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України).

Поряд з цим статтею 20 Земельного кодексу передбачено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Проте, будь-які рішення щодо припинення права користування земельною ділянкою площею 1,49 га, що розташована за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6, на якій розташоване військове містечко № 40, органами виконавчої влади або місцевого самоврядування не приймались.

Більш того, згідно п. 44, п. 45 діючого Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Як встановлено судом, згода Міністерства оборони України на передачу спірної земельної ділянки Одеській міській раді не надавалась, також Міністерство оборони України не зверталось з клопотанням про відмову від користування земельною ділянкою площею 1,49 га, що розташована за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6, на якій розташоване військове містечко № 40, яка віднесена до земель оборони.

Згідно ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Таким чином, суд погоджується з доводами заступника військового прокурора та позивача про те, що Одеська міська рада, приймаючи оскаржувані рішення , не мала жодних повноважень на володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою площею 1,49 га, що розташована за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6, на якій розташоване військове містечко № 40, а тому розпорядилася самовільно і незаконно землями оборони всупереч вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України „Про оренду землі", в силу яких орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Підтвердженням того, що Одеська міська рада знала та визнавала, що земельна ділянка розташована за адресою: м.Одеса, пров. Мукачівський, 6 , є державною власністю та належить до земель оборони, є узгодження з вилучення частини земельної ділянки при попередній передачі її ТОВ «ГАЛІ», що підтверджується рішенням виконкому Одеської міської ради від 01.04.2001р. №254 та рішенням Одеської міської ради від 17.04.2001р. №206-ХХІІІ.

Крім того, згідно листа Одеського обласного головного управління земельних ресурсів від 18.07.2005р. № ІІ9-05-580 земельна ділянка земельна ділянка , розташована за адресою: м.Одеса, пров. Мукачівський, 6, не надана жодному з землекористувачів та належить до земель державної власності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якшо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Приймаючи до уваги вищенаведене та з огляду на відсутність у Одеської міської ради повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, суд вважає правомірними вимоги прокурора та позивача про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 08.12.2005р. № 854 „Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „Галі" на проектування й будівництво 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, благоустрій прилеглої території та на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пров.Мукачівський, 6", рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2005р. №961 „Про внесення пропозицій щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: пров.Мукачівський, 6/3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території", рішення Одеської міської ради від 23.12.2005р. №5101-ІУ „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання товариству з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6\3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території".

Що стосується посилання відповідача на наявність рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2011р. у справі № 12/163-10-4656, яке набрало законної сили та яким відмовлено Міністерству оборони України, Квартирно-експлуатаційному відділу м.Одеси у задоволенні позову до ТОВ „ГАЛІ", Одеської міської ради про зобовязання усунути перешкоди у користуванні КЕВ м.Одеси земельною ділянкою №19 площею 0,4421 га, на території військового містечка №40, розташованою за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6 та зобовязання знести самочинно збудовану будівлю -підземний паркінг , побудований за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6 та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,4421 га КЕВ м.Одеси, то з цього приводу слід зазначити, що відповідно до ст..35 ГПК України при розгляді справи не доводяться знову факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду іншого спору, в якому брали участь ті самі сторони. У даному ж випадку склад сторін не співпадає, справа розглядалася стосовно іншої земельної ділянки.

Крім того, слід зауважити, що деякі факти, що були предметом дослідження при розгляді справи № 12/163-10-4656 дійсно не доводилися сторонами знову, але були прийняті до уваги судом.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів відповідно до ст..ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити повністю .

2. Визнати незаконним та скасути рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 08.12.2005р. №854 „Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „Галі" на проектування й будівництво 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, благоустрій прилеглої території та на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6".

3. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2005р. №961 „Про внесення пропозицій щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: пров.Мукачівський, 6\3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території".

4. Визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 23.12.2005р. №5101-ІУ „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання товариству з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: м.Одеса, пров.Мукачівський, 6\3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території".

5. Стягнути з виконавчого комітету Одеської міської ради (м.Одеса, пл..Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 536 грн. 50 коп.

6. Стягнути з Одеської міської ради (м.Одеса, пл. Думьска, 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 536 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 квітня 2012р.

Головуючий суддя Рога Н. В.

СУДДЯ МЕДЕНЦЕВ П.А.

СУДДЯ ПОГРЕБНА К.Ф.