Рішення № 23554600, 09.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р.Справа № 5017/495/2012

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

від позивача : ОСОБА_1 за довіреністю від 21.03.2012р.;

від відповідача : не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «ЧП ОСОБА_2.»;

до відповідача : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3;

про стягнення 60000 грн.. -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧП ОСОБА_2.»( далі -Позивач) звернулось до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ( далі - Відповідач ) про відшкодування вартості за передане в суборенду обладнання та меблі у розмірі 40000 грн., штрафу за нецільове використання обладнання у розмірі 4000грн., штрафу за прострочення суборендної плати у розмірі 16000грн. посилаючись на наступне.

Між сторонами у справі були укладені наступні договори:

Договір суборенди торгівельного обладнання та меблів № 05/01-1Хл від 05.01.2010р.

Договір суборенди торгівельного обладнання та меблів №05/01-2 Хл від 05.01.2010р.

Договір суборенди торгівельного обладнання та меблів №05/01-3 Хл від 05.01.2010р.

Договір суборенди торгівельного обладнання та меблів №05/01-4 Хл від 05.01.2010р.

Договір суборенди торгівельного обладнання та меблів №05/01-5 Хл від 05.01.2010р.

Відповідно договорів та додатків до них Позивачем було передано Відповідачеві у тимчасове користування наступне обладнання:

- холодильна камера ТМ «Хладик»у кількості 6 шт., загальною вартістю -30 000 грн.

- холодильна камера ТМ «Глечик»у кількості 2 шт., вартістю 10 000 грн.

Тобто всього передано в суборенду товару на загальну суму 40 000 грн.

Як зазначає позивач у позові, ТОВ «ЧП ОСОБА_2.»сумлінно виконує умови підписаних договорів, а відповідач їх порушує, чим завдає значних фінансових збитків діяльності позивача.

Відповідачу у відповідності з п. 5.1.2. Договорів, надсилалась вимога під вих. № 111 від 05.10.2011 р. про повернення обладнання та меблів, на яку відповіді не було отримано.

Відповідачем орендна плата не сплачується на протязі 8 місяців. У відповідності з п.7.5. договору, у випадку прострочення сплати суборендної плати встановленої п. 3.3. договору, Суборендар сплачує штраф у розмірі 5 % від загальної вартості обладнання.

Як зазначає позивач у позові, з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 5 % від загальної вартості обладнання за кожен випадок прострочення оплати суборендованого обладнання. А саме: 40000 грн. х5% х 8 (місяців) = 16000 (шістнадцять тисяч) грн.

Пункт 7.4 Договорів передбачає штраф у розмірі 10 % від вартості переданого обладнання та меблів, у разі нецільового використання суборендованого обладнання та меблів.

Як зазначає позивач у позові, використання обладнання і меблів відбувається не за цільовим призначення, тому що фактичне користування суперечить п. 1.2 Договорів, тому, на думку позивача, до відповідача слід застосувати штраф у розмірі 10 % від вартості обладнання та меблів.

Розмір штрафу за використання обладнання і меблів не за цільовим призначенням, згідно п.7.4 Договорів складає 4000 грн.

Загальна сума боргу складає: 40000,00 грн.+4000,00 грн. + 16000,00 грн. = 60000,00 грн.

Відповідно до ст. 836 ЦК України, якщо після припинення договору суборендар не повертає річ, орендар має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Крім того, Позивач зазначає, що 22.12.2011р. між ним та адвокатом ОСОБА_4 укладена адвокатська угода, відповідно до витягу з якої, адвокат зобов'язується надати правову допомогу щодо вирішення в судовому порядку майнового спору між Клієнтом та його боржником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, щодо відшкодування вартості переданого обладнання у сумі 40 000 грн. та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до п. 1.2. витягу з адвокатської угоди від 22.12.2011р. вартість послуг адвоката складає 5 000 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 193, 224, 285 ГК України, ст.ст. 525, 526, 625, 779, 783, 785, 836, 883 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за передане в суборенду обладнання та меблі у розмірі 60000 грн.

В порядку ст. 44, 49 ГПК України стягнути з відповідача на користь позивача 6609,50 грн., а саме судовий збір у розмірі 1609,50 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 5000 грн.

Під час розгляду справи 09.04.2012 р. Позивач надав письмові пояснення, відповідно до яких згідно Договору найма (оренди) обладнання № 2 від 01.01.2009 р. Акціонерним товариством закритого типу «Хладопром», було передане, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Хладік-Трейд»було прийнято морозильне обладнання. Згідно п.5.1.3. зазначеного договору Наймач (TOB «Хладік-Трейд») має право надавати в піднайм (суборенду) обладнання третім особам, на термін що не перевищує термін найму за основним Договором, лише в межах розширення ринку збуту продукції під торговою маркою «Хладік»

Відповідно до Договору суборенди устаткування № 2(ОПТ) від 02.06.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Хладік-Трейд»передало зазначене морозильне обладнання у суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧП ОСОБА_2.». Пунктом 6.2.9. зазначеного договору передбачено, що у разі передачі Суборендарем (TOB «ЧП ОСОБА_2.») орендованого за цим Договором устаткування третім особам за будь-яким видом цивільних - та господарських угод (заставу, безоплатне користування, та інші), майнову відповідальність у будь- якому разі перед Орендарем за пошкодження або знищення цього майна несе у повному обсязі Суборендар тобто TOB «ЧП ОСОБА_2.». Все це підтверджує що зазначене майно було орендоване Позивачем.

Відповідач в засідання суду двічі не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином ( повідомлення у справі). Відзив на позов не надав. Підстав для продовження строку розгляду справи у суду немає і тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, між сторонами у справі укладені вказані договори суборенди. Вказані Договори за своїм змістом є ідентичними.

Додатками № 1 до цих договорів визначений список обладнання, що передається відповідачеві. Відповідно до цих додатків відповідачеві передано холодильного обладнання на загальну суму 40 000 грн.

1 грудня 2011 року позивачем складений Акт втрати суборендованого обладнання відповідно до якого при перевірці, на місці передання суоборендованого обладнання на підставі вказаних договорів суборенди встановлено, що передане торгівельне обладнання яке належить ТОВ „ЧП ОСОБА_2." суборендарем втрачено та на місці не виявлено.

Аналізуючи зміст вказаного акту суд вважає, що цим актом встановлено литше відсутність на місці обладнання, що передане позивачем відповідачеві. І із нього не убачається, що відповідач не використовується вказане обладнання за цільовим призначенням.

Таким чином, доказів, що відповідач не використовує вказане обладнання за цільовим призначенням, позивачем не надано.

У відповідності з п. 7.6 договорів, у випадку навмисного пошкодження, втрати орендованого обладнання, суборендар зобов'язується сплатити орендареві повну вартість орендованого обладнання. Пошкодження або втрата суборендованого обладнання фіксується Актом комісії орендаря.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу ( далі - ЦК) України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 4 ст. 285 Господарського кодексу ( далі -ГК) України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення, псування з вини орендаря (в даному випадку орендарем виступає суборендар).

Частиною 2 ст. 779 ЦК України встановлено, що у разі неможливості відновлення речі наймодавець (орендар в даному випадку) має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Також аналогічна норма міститься в ст. 224 ГК України, а саме: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту.

Як зазначає Позивач, Відповідачу у відповідності з п. 5.1.2. Договору, надсилалась вимога під вих. № 111 від 05.10.2011 р. про повернення обладнання та меблів, на яку відповіді не було отримано.

Відповідно до п. 4.4. Договорів, договір вважається достроково розірваним будь-якою стороною письмово повідомивши про це іншу сторону не менше ніж за місяць.

Виходячи із змісту п.4.4 Договорів, договори вважаються розірваними, у даному випадку з 05.11.2011 р.

На виконання п. 6.1. Договорів Відповідач зобов'язаний на протязі 5 (п'яти) днів повернути обладнання та меблі. Відповідачем не було виконано зобов'язань, обладнання та меблі не були повернуті.

Частиною 2 ст. 833 ЦК України визначені обов'язки відповідача, до яких зокрема належить обов'язок повернути наймодавцеві річ у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином. з урахуванням приведеного суд погоджується з вимогами позивача про відшкодування відповідачем вартості за передане в суборенду обладнання та меблі у розмірі повної вартості орендованого обладнання, тобто в сумі 40000 грн..

Щодо стягнення штрафу за нецільове використання обладнання у розмірі 4000грн. суд зазначає таке.

Пунктом 1 ст. 783 ЦК України, на які посилається позивач, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Пункт 7.4 Договорів передбачає штраф у розмірі 10 % від вартості переданого обладнання та меблів, у разі нецільового використання суборендованого обладнання та меблів.

Таким чином, у даному випадку доведенню підлягає факт нецільового використання суборендованого обладнання та меблів відповідачем. Таких доказів, позивач в порядку ст. 33 ГПК України суду не надав.

При цьому суд зазначає, що тягар доведення згідно ст.ст. 33, 38 ГПК України лежить на позивачеві.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафу за нецільове використання обладнання у розмірі 4000грн. є недоведеними.

Щодо стягнення штрафу за прострочення суборендної плати у розмірі 16000 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3.3 Договорів суборендна плата сплачується Суборендарем у безготівковому порядку: на розрахунковий рахунок Орендаря протягом 3-х календарних днів з моменту передачі обладнання. Послідуюча орендна плата нараховується на розрахунковий рахунок Орендаря шляхом передплати, але не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Як зазначає Позивач та це не спростовано Відповідачем, Відповідачем орендна плата не сплачується вже на протязі 8 місяців.

У відповідності з п.7.5. договору, у випадку прострочення сплати суборендної плати встановленої п. 3.3. договору, Суборендар сплачує штраф у розмірі 5 % від загальної вартості обладнання.

Тобто з відповідача, як зазначає позивач, підлягає стягненню штраф у розмірі 5 % від загальної вартості обладнання за кожний випадок прострочення оплати суборендованого обладнання, а саме в сумі 16 000 грн. виходячи з наданого Позивачем розрахунку ( 40000 грн. х5% х 8 (місяців) = 16000 грн.)

Як зазначив позивач, ним брався за основу розрахунку 8-мі місячний строк прострочення, тому під поняттям кожний випадок мається на увазі кожний місяць прострочення.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок та п.7.5 Договору, суд вважає, що за своїм змістом розрахунок позивача співпадає із змістом п.7.5 Договору і тому в цієї частини вимог вимоги позивача є доведеними і тому підлягають задоволенню .

Також Позивач просить стягнути з відповідача вартість послуг адвоката, які складають 5000 грн. посилаючись на приписи ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката, та на вищевказаний витяг з адвокатської угоди укладеної 22.12.2011р. між ним та адвокатом ОСОБА_4.

В обґрунтування перерахування 5000 грн. за послуги адвоката Позивачем надані два платіжних доручення № 3160 від 05 грудня 2011 р. на суму 3000 грн. ( оплата за юр. послуги згідно рах. № 50 від 30.11.2011 р. без ПДВ ) та № 77 від 07 грудня 2011 р. на суму 2000 грн. ( за юр. послуги згідно рах. № 50 від 30.11.2011 р. без ПДВ).

Проаналізувавши наданий витяг з приведеної адвокатської угоди, надані платіжні доручення суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості наданих адвокатом послуг є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу.

Підсумовуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами з вищеприведених мотивів і тому позов підлягає задоволенню частково.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається - у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „ЧП ОСОБА_2." задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЧП ОСОБА_2." (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 у Філії АБ «Південний», МФО 328964) відшкодування вартості за передане в суборенду обладнання та меблі у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн., штрафу за прострочення суборендної плати у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн., судовий збір у розмірі 1502 (одна тисяча п'ятсот дві) грн. 20 коп. та витрати на послуги адвоката у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.

В решті вимог -відмовити.

Суддя Никифорчук М.І.

Повне рішення складено 17.04.2012 р.