Рішення № 23554455, 09.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р.Справа № 20-19/17-3940-2011

За позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Буг-ВВ"

про зобов'язання надати інформацію засновнику товариства про діяльність товариства

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю б/н від 04.10.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Буг-ВВ", в якій просить суд зобов'язати відповідача надати для ознайомлення річні баланси за 2009-2010 роки та звіти про його діяльність за 2009-2010 роки, а також стягнути з відповідача судові витрати, у тому числі витрати на оплату послуг адвоката у сумі 10000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на порушення відповідачем пункту "г" ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», яким передбачено, що учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Як зазначає позивач, в порушення вказаної норми закону, йому, як учаснику товариства, було відмовлено у наданні для ознайомлення річних балансів ТОВ «Південний Буг-ВВ»за 2009-2010 роки та звітів про його діяльність за 2009-2010 роки, що підтверджується листом від 29.08.2011р., який підписаний представником директора товариства Українського В.А. ОСОБА_2

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач звернувся до господарського суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 05.10.2011р. було порушено провадження у справі №19/17-3940-2011 (суддя Петренко Н.Д.) із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, приймаючи до уваги перебування судді Петренко Н.Д. з 29.11.2011 року на лікарняному, було проведено повторний автоматичний розподіл справи №19/17-3940-2011 та призначено її судді Щавинській Ю.М.

Враховуючи викладене, ухвалою від 12.12.2011р. справу було прийнято до свого провадження та призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 21.03.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Щавинської Ю.М. у відрядженні, справу №19/17-3940-2011 було передано на розгляд судді господарського суду Горячук Н.О.

У зв`язку із закінченням терміну перебування судді Щавинської Ю.М. у відрядженні, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. вищезазначена справа повернута на розгляд судді господарського суду Одеської області Щавинської Ю.М.

Ухвалою суду від 26.03.2012р. справу №19/17-3940-2011 було прийнято до розгляду суддею Щавинською Ю.М. із призначенням розгляду справи на раніше повідомлену сторонам дату (а.с.75) - 09.04.2012р.

У судове засідання 09.04.2012р. представник позивача вкотре не з'явився та не повідомив суд про причини такої неявки, про час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових відправлень (а.с.52,63,68,70,77).

У судовому засіданні 09.04.2012р. представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.47).

В обґрунтування відзиву на позов відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 дійсно звертався з листами від 11.08.2011р. та 29.08.2011р., якими просив надати інформацію про діяльність товариства за минулі роки, однак, як стверджує відповідач, він не мав можливості надати інформацію стосовно діяльності товариства, у зв'язку з тим, що 03.03.2010р. було порушено кримінальну справу стосовно посадових осіб товариства №0120100039 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України, під час розслідування якої було вилучено практично всю документацію товариства.

Вказані листи ОСОБА_1 були скеровані старшому слідчому СУ ГУМВС України в Одеській області, в провадженні якого знаходилась вказана кримінальна справа, з проханням надати відповідь ОСОБА_1

Крім того, після закінчення розслідування кримінальної справи відповідачем до слідчих органів було надіслано лист з проханням повернути всі вилучені документи товариства, однак вказаний лист залишився без відповіді та документи товариства досі не повернуті.

Відповідач також зазначив, що звітність, про надання якої просить позивач, не надається відповідачем також і до державних органів.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Враховуючи, що позивач про час та місце проведення судового засідання 09.04.2012р. повідомлений ухвалою суду від 21.03.2012р. (а.с.75), яка завчасно ним отримана (а.с.77), суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною другою зазначеної статті ГПК України встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оцінюючи факт наявності або відсутності порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, на захист яких подано позов, суд зазначає наступне:

Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що учасники товариства мають, зокрема, право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Аналогічні норми, також закріплені у ст. 116 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 88 Господарського Кодексу України.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Південний Буг-ВВ», якому належить 50% частки у статутному капіталі товариства, про що свідчить п.5.2. статуту товариства (а.с.18-29) та витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8), тобто має станом на день розгляду справи відповідні корпоративні права, зокрема, і на одержання інформації.

Порядок надання такої інформації визначений у роз'ясненні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.10.2002 р. N 5 "Про порядок застосування пункту "г" статті 10 Закону України "Про господарські товариства".

Зокрема, для отримання можливості акціонеру (учаснику) ознайомитись з офіційними документами товариства йому необхідно направити до виконавчого органу товариства письмовий індивідуальний або колективний інформаційний запит.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2011р. директору ТОВ «Південний Буг-ВВ»був скерований лист від ОСОБА_1 з вимогою надати можливість ознайомитись з річними балансами ТОВ «Південний Буг-ВВ»за 2009-2010 роки та звітами про його діяльність за 2009-2010 роки (а.с.10).

Доказів надання відповіді на вказаний запит матеріали справи не містять та відповідачем в порядку ст.33 ГПК України суду не надано. Натомість, як свідчать матеріали справи, 29.08.2011р. вказаний лист був скерований слідчому СУ ГУМВС України Постному К.І., в провадженні якого знаходилась кримінальна справа №0120100039, з проханням надати ОСОБА_1 відповідні відомості (а.с.9).

За змістом Постанови Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів, способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт "г" частини першої статті 10 Закону про господарські товариства, стаття 116 ЦК, частина перша статті 88 ГК) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації.

При цьому, господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача надати для ознайомлення річні баланси відповідача за 2009-2010 роки та звіти відповідача про його діяльність за 2009-2010 роки.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не мав можливості надати для ознайомлення звіти та баланси товариства за 2009-2010 р. ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що було порушено кримінальну справу та всі документи товариства були вилучені слідчими органами, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2011р. за №4/Д-703 слідчим управлінням ГУМВС України в Одеській області було повідомлено директора товариства Українського В.А. про закриття кримінальної справи (а.с.48), у зв'язку з чим відповідач мав можливість отримати вилучені документи.

Крім того, протокол обшуку від 10.06.2010р. (а.с.34-36) не містить інформації щодо вилучення запитуваних позивачем документів.

Судом також не приймаються до уваги в якості підстави для відмови у позові посилання відповідача на неподання ним запитуваної звітності до відповідних державних органів, що підтверджується листом-відповіддю Відділу статистики у Савранському районі Головного управління статистики в Одеській області (а.с.57), виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підприємства зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність, яку підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Статтею 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»чітко передбачено, що підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України, а для банків - Національним банком України.

Таким чином, суд доходить висновку, що, по-перше, чинним законодавством передбачено обов'язок підприємства складати та подавати до відповідних органів фінансову звітність, до складу якої входять баланс та звіт про фінансові результати, по-друге, неподання звітності до державних органів не позбавляє відповідача обов'язку надавати учасникам товариства, зокрема, баланс та звіт про його діяльність.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позову, у зв'язку з чим на відповідача слід покласти судові витрати, що на момент подачі позову складалися з державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу.

Що стосується клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу (послуги адвоката) в сумі 10 000 грн., суд вказує наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

У контексті зазначених норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню в порядку ст.44, 49 ГПК України лише в тому випадку, якщо послуги, отримані стороною, були надані саме адвокатом, а не будь-яким представником.

Разом з тим, в обґрунтування здійснення вказаних витрат позивач посилається на договір про надання юридичних послуг від 21.03.2011р. (а.с.6-7), укладеним з ТОВ «Міжнародне Юридичне Агентство ». Акт надання послуг та квитанція до прибуткового касового ордеру також свідчать про надання послуг та отримання оплати саме вказаною юридичною особою, що не відповідає поняттю „адвокат" згідно до Закону України "Про адвокатуру".

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відшкодування судових витрат у вигляді вартості послуг адвоката в сумі 10 000 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Південний Буг-ВВ" (66200, с.м.т. Саврань, вул. Чапаєва, 47, код 35233300) надати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) для ознайомлення річні баланси за 2009-2010 роки та звіти Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Буг-ВВ" про його діяльність за 2009-2010 роки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Буг-ВВ" (66200, с.м.т. Саврань, вул. Чапаєва, 47, код 35233300) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) -85 /вісімдесят п'ять/ грн. витрат по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.04.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.