Рішення № 23554288, 20.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.12 Справа№ 5015/1123/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебтранс - Логістик», м. Дніпропетровськ,до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич,про: стягнення 40'000,00 грн. Суддя М.М. Синчук При секретарі М. Мариняк За участю представників:позивача:Сляднєв А.С. -директор, Бегун М.І. -представник.відповідача:ОСОБА_3 -довіреність №1050 від 27.03.2012 р. Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебтранс - Логістик»до Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів»про стягнення 40'000,00 грн. Ухвалою від 23.03.2012 р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 03.04.2012 р.

Крім того, з метою забезпечення позову просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу в межах ціни позову, та за відсутності грошових коштів на розрахункових рахунках відповідача накласти арешт на майно, що належить відповідачу в межах ціни позову.

Ухвалою від 23.03.2012 р. позивача зобов'язано надати суду докази того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Заявки-Договору №01-11286 від 11.11.2011 р. про перевезення вантажу та надання експедиційних послуг, не здійснив оплати у повному обсязі за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 40'000,00 грн.

В судове засідання 03.04.2012 р. представник позивача не з'явився, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.

В судове засідання 03.03.2012 р. представник відповідача не з'явився, після судового засідання через електронну пошту надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із відрядженням представника відповідача.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 19.04.2012 р.

В судове засідання 19.04.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених в позовній заяві.

В судове засідання 19.04.2012 р. представник відповідача з'явився, щодо заявлених позовних вимог заперечив. Вимог ухвали суду від 23.03.2012 р. не виконав.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі підписано Заявку-Договір №01-11286 від 11.11.2011 р. (надалі -Договір). За умовами цього Договору експедитор (позивач у справі) зобов'язується виконати або організовувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Конья (Туреччина) -Дрогобич (Україна), а замовник (відповідач у справі) зобов'язаний оплати надані послуги на суму 45'000,00 грн. згідно умов даного Договору.

На виконання умов Договору позивач здійснив перевезення товару для відповідача, що підтверджується міжнародною товаротранспортною накладною CMR А № 0285781 від 14.11.2011 р., з відміткою замовника про одержання вантажу.

Транспортно-експедиційні послуги, згідно з Договором, здійснено в повному обсязі, сторони не мають претензій по виконанню послуг, що підтверджується Актом виконаних робіт від 25.11.2011 р. по рахунку-фактурі №01-447/286 від 25.11.2011 р. на суму 45'000,00 грн., який завірений підписами та печатками сторін.

Згідно з Актом виконаних робіт від 25.11.2011 р. позивачем надано відповідачу послуги на суму 45'000,00 грн.

Відповідно до п. 12 Договору, оплата за надані послуги здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідачем частково погашено заборгованість за транспортні послуги згідно рахунку №01-447/286 від 25.11.2011 р. за Договором №01-11286 від 11.11.2011 р., про що свідчить платіжне доручення №110 від 25.01.2012 р. на суму 5'000,00 грн.

15.02.2012 р. позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу про оплату послуг в сумі 40'000,00 грн. в строк 5 (п'яти) календарних днів (вих.№1/15 від 15.02.2012 р.).

В судовому засіданні представник позивача вимог ухвали суду від 23.03.2012 р. не виконав, не надав суду доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 40'000,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли відносини з Договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач виконав зобов'язання передбачені Договором, а відповідач прийняв їх, про що свідчить міжнародна товаротранспортна накладна CMR А № 0285781 від 14.11.2011 р., з відміткою замовника про одержання вантажу та підписаний сторонами акт виконаних робіт на суму 45'000,00 грн.

Відповідно до п. 12 Договору, оплата за надані послуги здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару.

15.02.2012 р. позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу про оплату послуг в сумі 40'000,00 грн. в строк 5 (п'яти) календарних днів (вих.№1/15 від 15.02.2012 р.)

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано свого обов'язку в частині оплати наданих послуг, доказів зворотнього суду не надано, вимоги позивача про стягнення 40'000,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В судовому засіданні представник позивача не надав суду доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За таких обставин, суд вважає доводи позивача щодо накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах ціни позову, та за відсутності грошових коштів на розрахункових рахунках відповідача накладення арешту на майно, що належить відповідачу в межах ціни позову, з метою забезпечення позову, є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 49, 66, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів»(адреса: вул. Гайдамацька, буд. 22, м. Дрогобич, 82100; ідентифікаційний код 00240158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебтранс - Логістик»(адреса: вул. Тополина, буд. 10, кв. 75, м. Дніпропетровськ, 49040; ідентифікаційний код 36365560) 40'000,00 грн. заборгованості, 1'609,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В частині забезпечення позову відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 20.04.2012 р.

Суддя Синчук М.М.