Рішення № 23553754, 10.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/338-2012 10.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Російське підприємство "Стан-Комплект"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Масса"

про стягнення 4 368 209,09 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача 1) ОСОБА_1 (дов. б/н від 08.02.2012р.)

2) не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Російське підприємство "Стан-Комплект" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 4368209, 09 грн., з яких 58050,00 грн. неустойки, 4310159, 09 грн. збитків, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем як постачальником своїх зобов'язань в частині заміни товару неналежної якості, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача неустойку, передбачену п. 8.4 договору, а також спричиненням позивачеві збитків в результаті виходу з ладу продукції, поставленої відповідачем, пов'язані з проведенням ремонтних робіт, заміні неявної продукції та недоотримані позивачем доходу, в зв'язку з виходом з ладу неякісної продукції. Позовна заява вмотивована положеннями ст.ст. 22, 611, 680 ЦК України, ст.ст. 224, 225, 226 ГК України

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/338-2012, розгляд справи призначено на 14.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 року розгляд справи відкладено на 01.03.2012 року, у необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі, в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Масса".

В судове засідання 01.03.2012 року позивача та третя особа не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представником відповідача надано усні пояснення по справі, через канцелярію суду подано клопотання про застосування строків позовної давності, в зв'язку з пропуском строків позовної давності відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом з тим, представником відповідача подано письмову заяву про продовження строку вирішення спору на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною 1 статті 69 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року розгляд справи відкладено на 20.03.2012 року, у зв'язку з неявкою позивача та третьої особи в судове засідання, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі. За заявою відповідача продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів в порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 20.03.2012 року представником третьої особи надано усні пояснення по справі, заперечено проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав того, що за твердженням третьої особи причиною виходу з ладу вводу не був заводський дефект, а отже вимоги про стягнення збитків є безпідставними, щодо стягнення договірної неустойки, передбаченої п. 8.4 договору, то третя особа вказує, що у заміні вводів не було необхідності, однак, враховуючи партнерські стосунки, було здійснено заміну трьох вводів, а отже обов'язки відповідача виконані належним чином, а отже підстави для стягнення договірної неустойки - відсутні.

Представником позивача надано усні пояснення по справі та заперечення проти відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Ухвалою суду від 20.03.2012 року суд за власною ініціативою в порядку ст. 24 ГПК України залучив до участі у справі у якості іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Масса" як виробника продукції, враховуючи усі обставини справи і з огляду на те, що залучення іншого відповідача сприятиме з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення, в судовому засіданні оголошено перерву до 10.04.2012 року, про що сторін повідомлено під розписку.

В судове засідання 10.40.2012 року представники позивача ат третьої особи не з'явились, представник відповідача подав в судовому засіданні додаткові пояснення у справі, в яких додатково обґрунтував свої заперечення до позову, вказавши на невідповідність поданих до позовної заяви доказів фактичним обставинам справи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2010 року між ВАТ «Центренерго»(в подальшому змінено організаційно-правову форму на ПАТ «Центренерго»- позивач, Покупець за умовами договору ) та ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Стан-Комплект»(далі -відповідач-1 у справі, постачальник за умовами договору) укладено договір поставки №12/44, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця Продукцію згідно Додатку до цього Договору (пункт 1.1 договору).

Згідно п.3.3. Договору, фактичний об'єм кожної партії Продукції зазначається у відповідній письмовій заявці Покупця, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 5.3. Договору, датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі продукції.

На виконання умов п.3.3 Договору, Постачальнику було направлено письмову заявку позивача № 23-13/3441 від 09.07.2010 року на поставку Високовольтних вводів 330 кВ з RIP- ізоляцією типу ГКТ ІІІ-60-363/1000 у кількості 3 шт. на Трипільську ТЕС ПАТ «Центренерго»та 3 шт. на Зміївську ТЕС ПАТ "Центренерго" (вручено Постачальнику 16.07.2010 p., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).

На виконання умов Договору, Постачальником (відповідачем) було поставлено на Трипільську ТЕС ПАТ „Центренерго" високовольтні вводи 330 кВ з RIP- ізоляцією типу ГКТ ІІІ-60-363/1000.01 у кількості 3 шт. (далі Продукція), що підтверджується актом приймання продукції по якості та кількості від 14.07.2010 р.

На виконання умов Договору, Постачальником було поставлено на Зміївську ТЕС ПАТ „Центренерго" високовольтні вводи 330 кВ з RIP- ізоляцією типу ГКТ ІІІ-60-363/1000.01 у кількості 3 шт.(далі Продукція), що підтверджується актом № 2 приймання-передачі по договору №12/44 від 14.07.2010 р.

Як вказує позивач в позовній заяві, 27.11.2010 р. в 12 год.10 хв. вийшла із ладу поставлена відповідачем Продукція та дією диференційного захисту енергоблоку та газовим захистом блочного трансформатора був відключений від мережі енергоблок № 2 Трипільської ТЕС ПАТ „Центренерго". Продукція вийшла із ладу у межах гарантійного терміну, оскільки була поставлена 14.07.2010 р., а вийшла із ладу 27.11.2010 р.

З метою розслідування причин аварії наказом ВАТ „Центренерго" № 157 від 02.12.10р. було створено комісію відповідно до п.6.1 „Інструкції про розслідування і облік технологічних порушень на об'єктах електроенергетики і в об'єднаній енергетичній системі України" у складі представників ВАТ „Центренерго", Трипільської ТЕС, TOB „Стан-Комплект" (постачальник), TOB „Маса" (виробник продукції), ВАТ „Запоріжтрансформатор" (стороння організація).

Вищезазначеною комісією було проведено розслідування причин аварії, та складено акт розслідування № 29-2010 від 04.12.2010 р. Відповідно до п.6 акту розслідування № 29-2010 р. від 04.12.2010 р. було встановлено, що причинами вимкнення блоку №2 Трипільської ТЕС ПАТ „Центренерго" є пошкодження ізоляційного остову високовольтного вводу 330 кВ (Продукція, що була поставлена Відповідачем) внаслідок короткого замикання на бак Т-2. При цьому, вказаний акт підписано виробником -ТОВ «Масса»з окремою думкою.

Крім того, позивачем у справі було направлено запит № 15-8581 від 07.12.2010 р. до незалежної експертної комісії АЕК „Київенерго" з проханням провести перевірку та надати висновок про причини пошкодження вводу 330 кВ на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго».

Висновком незалежної експертної комісії АЕК „Київенерго", який був надісланий позивачеві супровідним листом №035/24-2122 від 10.12.2010 р., встановлено, що причиною виходу із ладу вводу 330 кВ являється заводський дефект, пов'язаний з порушенням технологій при виготовлені чи застосування неякісних матеріалів.

27.07.2011 р. в 5 год.12 хв. вийшла із ладу поставлена відповідачем Продукція та дією диференційного захисту енергоблоку та газовим захистом блочного трансформатора був відключений від мережі енергоблок № 10 Зміївської ТЕС ПАТ „Центренерго".

Листом № 12/6095 від 27.07.2011 р. позивачем було повідомлено Постачальника про вихід із ладу Продукції та запропоновано Постачальнику прийняти участь у проведені розслідування причин аварії. Листом № 294/1 від 27.07.2011 р. Постачальник повідомив ПАТ «Центренерго», що 01.08.2011 р. є орієнтовною дата прибуття представника Постачальника та представника TOB «Маса»(виробник продукції) на Зміївську ТЕС.

За результатами проведення розслідування причин аварії комісією з представників позивача та відповідачів було складено акт розслідування порушень № 16/11 від 04.08.2011 р., відповідно до п. 6 якого було встановлено, що причиною вимкнення енергоблоку № 10 є пошкодження ізоляційного остову високовольтного вводу 330 кВ трансформатора 110Т енергоблоку № 10 фази „А" внаслідок короткого замикання на бак трансформатора 110Т. Причиною замикання є дефект ізоляційного шару остову вводу. Дефект виготовлення вводу.

Пунктом 7.5. Договору Сторони дійшли згоди, що у випадку виходу з ладу Продукції або виявлення прихованих недоліків протягом гарантійного строку, Постачальник зобов'язаний протягом 14 календарних днів з моменту пред'явлення відповідної вимоги Покупцем за свій рахунок усунути дефекти Продукції, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити Продукцію (на вибір Покупця).

Позивач у справі вказує, що на виконання п. 7.5 договору, відповідачем було здійснено заміну продукції (вводів), що були поставлені на Зміївську ТЕС ПАТ «Центренерго», що підтверджується договором доручення № 10/08-11-19/358 від 11.08.2011 р. та актом приймання-передачі продукції від 13.09.2011 р.

Разом з тим, позивач вказує, що в порушення п. 7.5. договору відповідачем не було здійснено заміну неякісної продукції на Трипільській ТЕС, нові високовольтні вводи 330кВ на адресу Трипільської ТЕС відповідачем відвантажені не були, а отже позивач нараховує відповідачеві за вказане порушення неустойку, передбачену п. 8.4 договору у розмірі 58050,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки, спричинені виходом з ладу поставленої відповідачем продукції, які складаються зі збитків про заміні неякісної продукції та проведенню ремонтних робіт (по Трипільській ТЕС -410009,24 грн., по Зміївський ТЕС -99089,59 грн.) та збитків від недоотриманого доходу -зменшенням платежів від ДП «Енергоринок»(по Трипільській ТЕС -1661686,47 грн.; по Зміївський ТЕС - 2139373,79 грн.).

Відповідач-1 у поданому відзиві проти заявлених позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись в обґрунтування своїх заперечень на наступне:

Щодо стягнення збитків по поставці неякісної продукції на Зміївську ТЕС ПАТ «Центренерго», то відповідач вказує, що з дати поставки та введення в експлуатації продукції пройшло більше одного року, а отже гарантійний строк на продукцію, встановлений п. 7.1 договору та п. 8 додатку № 1 до договору, закінчився, а отже відповідач не несе відповідальності за вихід з ладу продукції поза межами гарантійного строку. При цьому відповідачем 01.03.2012 року подано клопотання про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

Щодо стягнення неустойки за невиконання обов'язку по заміні вводів, які вийшли з ладу на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго», то відповідач зазначає, що він 08.12.2010 року здійснив поставку нових вводів на Трипільську ТЕС, що підтверджується доданими копіями заявки-договору на транспортні послуги від 08.12.2010 року, рахунком-фактурою № 514 від 08.12.2010 року, актом приймання-передачі від 08.12.2010 року, випискою з особового рахунку відповідача за 09.12.2010 року, однак позивач відмовився приймати вказані вводи, а отже за твердженням відповідача він не припустився порушень п. 7.5 договору, в зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з нього неустойки.

Відповідач зазначив, що позивачем не доведено належними засобами доказування розмір збитків, понесений по заміні неякісної продукції та проведенню ремонтних робіт на Трипільській ТЕС, про що зазначено в додаткових поясненнях від 10.04.2012 року, наданих на вимогу суду, оскільки відповідачем спростовуються розрахунки позивача у справі щодо понесеного розміру збитків.

При розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, пов'язані зі зменшенням платежів ДП «Енергоринок», позивач не врахував те, що упущена вигода є різниця між доходом, який Позивач міг би отримати за постачання електроенергії та собівартістю цієї електроенергії (тобто чистий прибуток), а не платежі від ДП «Енергоринок». При цьому, за твердженням позивача, з пунктів 11, 12 акту розслідування порушень № 29-2010 від 04.12.2010 встановлено, що недовиробітку та недовідпуску електричної енергії не було. Відповідач в обґрунтування заперечень також вказує, позивачем не вжито заходів для одержання платежів від ДП «Енергоринок»шляхом збільшення навантаження на інші блоки Трипільської ТЕС або увімкнути резервні блоки відповідно до п.п. 13.3.1- 13.3.4 Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України № 286 від 13.06.2003 року.

Відповідач-2 в наданих до суду поясненнях вказав, що підтримує позицію відповідача-1, а також вказав, що позивачем не доведено вину відповідачів у виході з ладу продукції (причину виходу з ладу продукції у вигляді заводського дефекту), розмір заявлених збитків, а отже позивачем не доведено склад цивільного правопорушення, а щодо виходу з ладу продукції на Зміївській ТЕС, то відповідач-2 вказав на те, що аварія сталася поза межами гарантійного строку, а отже відповідачі як постачальник та виробник не несуть відповідальності за якість продукції поза межами гарантійного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо стягнення збитків з відповідача-1, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом за результатами дослідження матеріалів справи 08 липня 2010 року між ВАТ «Центренерго»(в подальшому змінено організаційно-правову форму на ПАТ «Центренерго») та ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство «Стан-Комплект»укладено договір поставки №12/44, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця Продукцію згідно Додатку до цього Договору (пункт 1.1 договору).

Укладений між сторонами договір є підставою виникнення між ними господарських зобов'язань та правовідносини, що виникли між сторонами підпадають під правове регулювання глави 54 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов Договору, Постачальником (відповідачем) було поставлено на Трипільську ТЕС ПАТ „Центренерго" високовольтні вводи 330 кВ з RIP- ізоляцією типу ГКТ ІІІ-60-363/1000.01 у кількості 3 шт. (далі Продукція), що підтверджується актом приймання продукції по якості та кількості від 14.07.2010 р.

Судом за наявними матеріалам справи встановлено, що 27.11.2010 р. в 12 год.10 хв. вийшла із ладу поставлена відповідачем Продукція та дією диференційного захисту енергоблоку та газовим захистом блочного трансформатора був відключений від мережі енергоблок № 2 Трипільської ТЕС ПАТ „Центренерго".

На виконання умов Договору, Постачальником було поставлено на Зміївську ТЕС ПАТ „Центренерго" високовольтні вводи 330 кВ з RIP- ізоляцією типу ГКТ ІІІ-60-363/1000.01 у кількості 3 шт.(далі Продукція), що підтверджується актом № 2 приймання-передачі по договору №12/44 від 14.07.2010 р.

Судом за наявними матеріалам справи встановлено, що 27.07.2011 р. в 5 год.12 хв. вийшла із ладу поставлена відповідачем Продукція та дією диференційного захисту енергоблоку та газовим захистом блочного трансформатора був відключений від мережі енергоблок № 10 Зміївської ТЕС ПАТ „Центренерго".

Причиною спору у справі стала поставка відповідачем-1 продукції, яка за твердженням відповідача є неналежної якості, оскільки вийшла з ладу, з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача-1 збитки, спричинені поставкою товару неналежної якості, а також неустойку, передбачену договором за невиконання обов'язку по заміні товару неналежної якості.

Судом встановлено, що відповідачем-1 було поставлено позивачеві продукцію (високовольтні вводи 330кВ), виробником яких є ТОВ «Масса».

За таких обставин, суд на підставі норм ст. 24 ГПК України та норм ч. 3 ст. 678 ЦК України залучив до участі у справі у якості іншого відповідача виробника товару -ТОВ «Масса»(далі відповідач-2).

Разом з тим суд зазначає, що позовні вимоги щодо якості поставленої продукції на Зміївську ТЕС заявлені поза межами гарантійного строку та строку позовної давності, встановленого ст. 681 ЦК України.

Згідно акту приймання-передачі № 2 від 14.07.2010 р. до Договору поставки № 12/44, Позивач останній отримав Товар ( Вводи) на Зміївську ТЕС 14.07.2010р. Як зазначено в акті дефектації Вводу трансформатора 110 Т блоку № 10 від 04.08.2011 p., Вводи були введені в експлуатацію 19.07.2010 р.

Відповідно до пункту 7.1. Договору, постачальник гарантує якість продукції протягом гарантійного строку, передбаченого Додатком до Договору. Відповідно до пункту 8 Додатку № 1 до Договору, гарантійний строк на продукцію становить один рік з дня вводу в експлуатацію.

Листом № 12/6095 від 27.07.2011 р. Позивач повідомив, що пошкодження Вводу на Зміївській ТЕС Позивача сталося 27.07.2011 р. в 5-15 (тобто недолік виявлено позиваем 27.07.2011 року).

З дати поставки та введення в експлуатацію Вводів на Зміївській ТЕС Позивача і до дати пошкодження Вводу пройшло більше одного року.

Відповідно до ч. 3 ст. 680 ЦК України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Згідно ст. 681 ЦК України, до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

За таких обставин, судом встановлено, що вимоги позивача щодо поставки товару неналежної якості на Зміївську ТЕС заявлені позивачем поза межами гарантійного строку, що є підставою для відмови у позові в частині стягнення з відповідача-1 збитків за поставку неякісної продукції на Зміївську ТЕС.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення неустойки та збитків за поставку неякісної продукції на Трипільську ТЕС, то суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України, зокрема встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача-1 неустойки у розмірі 58050,00 грн., передбаченої п. 8.4. договору, за порушення п. 7.5. договору відповідачем-1 у вигляді не здійснення заміни неякісної продукції на Трипільській ТЕС, тобто поставки нових високовольтних вводів 330кВ на адресу Трипільської ТЕС.

Разом з тим, відповідачем-1 у справі доведено, що ним виконано свої зобов'язання по заміні вводів на Трипільській ТЕС на заміну тих, що вийшли з ладу, що підтверджується наданням відповідачем-1 копій заявки-договору на транспортні послуги від 08.12.2010 року, рахунком-фактурою № 514 від 08.12.2010 року, актом приймання-передачі від 08.12.2010 року, випискою з особового рахунку відповідача за 09.12.2010 року (додані до відзиву).

Отже, відповідачем-1 доведено належне виконання умов п. 7.5 договору, однак таке виконання, проведене відповідачем-1, не було прийнято позивачем.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для притягнення відповідача-1 до договірної відповідальності, передбаченої п. 8.4 договору, у вигляді стягнення неустойки, оскільки позивачем не доведено порушення зобов'язання відповідачем-1, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 неустойки у розмірі 58050,00 грн. не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків за поставку неякісної продукції на Трипільську ТЕС підлягають частковому задоволенню у розмірі 67961,89 грн., виходячи з наступного.

На виконання умов Договору, Постачальником (відповідачем) було поставлено на Трипільську ТЕС ПАТ „Центренерго" високовольтні вводи 330 кВ з RIP- ізоляцією типу ГКТ ІІІ-60-363/1000.01 у кількості 3 шт. (далі Продукція), що підтверджується актом приймання продукції по якості та кількості від 14.07.2010 р.

27.11.2010 р. в 12 год.10 хв. вийшла із ладу поставлена відповідачем Продукція та дією диференційного захисту енергоблоку та газовим захистом блочного трансформатора був відключений від мережі енергоблок № 2 Трипільської ТЕС ПАТ „Центренерго". Продукція вийшла із ладу у межах гарантійного терміну, оскільки була поставлена 14.07.2010 р., а вийшла із ладу 27.11.2010 р.

З метою розслідування причин аварії наказом ВАТ „Центренерго" № 157 від 02.12.10р. було створено комісію відповідно до п.6.1 „Інструкції про розслідування і облік технологічних порушень на об'єктах електроенергетики і в об'єднаній енергетичній системі України" у складі представників ВАТ „Центренерго", Трипільської ТЕС, TOB „Стан-Комплект" (постачальник), TOB „Маса" (виробник продукції), ВАТ „Запоріжтрансформатор" (стороння організація).

Вищезазначеною комісією було проведено розслідування причин аварії, та складено акт розслідування № 29-2010 від 04.12.2010 р. Відповідно до п.6 акту розслідування № 29-2010 р. від 04.12.2010 р. було встановлено, що причинами вимкнення блоку №2 Трипільської ТЕС ПАТ „Центренерго" є пошкодження ізоляційного остову високовольтного вводу 330 кВ (Продукція, що була поставлена Відповідачем) внаслідок короткого замикання на бак Т-2. При цьому, вказаний акт підписано виробником -ТОВ «Масса»з окремою думкою.

Крім того, позивачем у справі було направлено запит № 15-8581 від 07.12.2010 р. до незалежної експертної комісії АЕК „Київенерго" з проханням провести перевірку та надати висновок про причини пошкодження вводу 330 кВ на Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго».

Висновком незалежної експертної комісії АЕК „Київенерго", який був надісланий позивачеві супровідним листом №035/24-2122 від 10.12.2010 р., встановлено, що причиною виходу із ладу вводу 330 кВ являється заводський дефект, пов'язаний з порушенням технологій при виготовлені чи застосування неякісних матеріалів.

Суд приходить до висновку, що вказані докази є достатніми для встановлення факту неналежного виконання відповідачем-1 зобов'язання щодо поставки якісного товару та гарантії його якості в межах гарантійного строку.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Дана норма деталізується у статті 623 ЦК України, відповідно до якої боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Аналогічні положення містяться в статті 224 ГК України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Вказані норми, кореспондуються зі спеціальними положеннями ч. 2 ст. 679 ЦК України, відповідно до якої, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

При цьому суд зазначає, що відповідачі у справі, які є постачальником та виробником товару, в судовому засіданні 20.03.2012 року вказували на необхідність проведення електротехнічної експертизи для встановлення факту відсутності вини продавця та виробника у виході з ладу вводу на Трипільській ТЕС (відсутності заводського дефекту), однак на вимогу суду відповідач-1 у справі в судовому засіданні надав письмові пояснення (ТОВ «Масса»надала аналогічні усні пояснення в судовому засіданні 20.03.2012 року) щодо відсутності вводу, який став причиною аварії на Трипільській ТЕС на сьогоднішній момент, а отже неможливості проведення електротехнічної експертизи для виявлення причин виходу з ладу вказаного Вводу.

За таких обставин, відповідачем-1 як продавцем не доведено, що недоліки товару (продукції) виникли внаслідок порушення позивачем правил користування товаром чи дій третіх осіб, випадку чи непереборної сили, тобто не доведено відсутність вини.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки, спричинені виходом з ладу поставленої відповідачем продукції на Трипільську ТЕС, які складаються зі збитків про заміні неякісної продукції та проведенню ремонтних робіт у розмірі 410009,24 грн. та збитків від недоотриманого доходу -зменшенням платежів від ДП «Енергоринок»по Трипільській ТЕС у розмірі 1661686,47 грн.

Щодо збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 1661686,47 грн., в зв'язку зі зменшенням платежів від ДП «Енергоринок», то суд зазначає, що позивачем у справі не доведено як розміру заявленого збитку, так і причинно-наслідкового зв'язку між понесеними збитками у вигляді упущеної вигоди та протиправною поведінкою відповідачів по поставці неякісної продукції.

Позивач, зазначає, що за період з 27.11.2010 р. по 26.12.2010 р. з боку ДП Енергоринок»були зменшені платежі (нараховані штрафні санкції) за невиконання диспетчерського графіку навантаження, недооплата через втрату робочої потужності з 300 МВт до 0 МВт, недоплата за діапазон маневреності і надає копію розрахунку цих недоплат, проте не підтверджує ці розрахунки належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Виходячи з вказаної норми, упущеною вигодою є саме прибуток, який не було одержано саме в результаті протиправної поведінки заподіювача збитку. Прибуток -це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Отже, упущеною вигодою є не ті недоплати від ДП «Енергоринок», які зазначає позивач, а різниця між доходом та собівартістю електроенергії.

Отже, Позивачем не вірно зазначено в чому саме полягає упущена вигода, а наданими ним документами не підтверджується її розмір.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 623 Цивільного кодексу України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до пункту 5.6.1.29 ГКД 34.20.507-2003 «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 286 від 13.06.2003 р. (надалі - Правила технічної експлуатації), в енергокомпаніях (на базах певних енергооб'єктів) повинні бути створені резервні фонди запасних частин, матеріалів і арматури, вузлів, устаткування.

Відповідно до пункту 13.3.1 Правил технічної експлуатації, електростанції і джерела теплопостачання зобов'язані в нормальних умовах виконувати заданий диспетчерський графік навантаження та увімкненого резерву.

Відповідно до пункту 13.3.2 Правил технічної експлуатації, у випадку вимушеного відхилення з технічних причин від диспетчерського графіка навантаження начальник зміни електростанції повинен негайно повідомити чергового диспетчера EEC (чергового інженера диспетчерської служби енергокомпанії - за наявності), а диспетчер EEC - чергового диспетчера НЕК "Укренерго" про відхилення і причини, що до нього призвели. Начальник зміни станції зобов'язаний вжити усі необхідні заходи для входження у заданий графік.

Відповідно до пункту 13.3.4 Правил технічної експлуатації, причинами вимушеного відхилення від графіків навантаження електростанцій, серед іншого, може бути аварійний вихід з роботи енергоблоків, який може призвести до виникнення значних дефіцитів потужності.

Електростанції зобов'язані за розпорядженням чергового диспетчера EEC, виходячи з умов безпечної роботи ОЕС України, негайно підвищувати навантаження до повної робочої потужності.

Позивачем у справі не надано доказів, що ним вжито заходів для одержання доходів, тобто вчинено дії, передбачені вказаними вище нормами, для виробітку електроенергії та поставки її ДП «Енергоринок». При цьому, позивач не довів суду причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів та зменшенням платежів від ДП «Енергоринок».

Суд також критично оцінює доведеність позивачем розміру збитків по заміні неякісної продукції та проведенню ремонтних робіт, які заявлені до стягнення з відповідача-1, з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві зазначає, що для відновлення трансформатора на Трипільській ТЕС у робочий стан він поніс витрати у зв'язку з проведенням робіт по сушінню трансформатора, проведенням робіт по демонтажу та монтажу Вводів, наданням консультацій шеф-інженера «Запоріжтрансформатор»по проведенню ремонтних робіт.

На доказ вищезазначених витрат Позивач надав завірені копії Договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання № 16/22 від 30.11.2010 р. (надалі - Договір № 1), Договору про надання послуг № 1/20-04-3234 від 30.11.2010 р. (надалі - Договір № 2), Договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання № 16/30 від 30.12.2010 р. (надалі - Договір № 3) та відповідні акти виконаних робіт.

Відповідно до Договору № 1 були виконані роботи по сушінню трансформатора на загальну суму 57461 грн. 89 коп. Як вбачається з акту виконаних робіт до Договору № 1 та акту приймання виконаних будівельних робіт до Договору № 3, вид робіт частково співпадає, а саме, за обома договорами здійснювалось сушіння трансформатора Т2.

Відповідно до Договору № 2 ПАТ «Запоріжтрансформатор»були надані наступні послуги:

- Згідно акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 14.12.2010 р. - за аналіз матеріалів по експлуатації трансформатора, встановлення причин пошкодження трансформатора та складання технічного акту на загальну суму 10500 грн.

- Згідно акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 28.12.2010 р. - за консультації при усуненні виявлених при огляді дефектів трансформатора, при проведенні робіт при заміні вводів, при проведенні післяремонтних випробувань тощо на загальну суму 44100грн.

Відповідно до Договору № 3 та додатків до нього TOB «ТК «Енергія»проводило роботи по заміні вводів та ремонту трансформатора.

При цьому, Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 до Договору № 2 був підписаний 28.12.2010 р., отже, фактично консультації ПАТ «Запоріжтрансформатор», які начебто надавались під час ремонтних робіт, не могли бути надані, оскільки Позивач уклав договір з TOB «ТК «Енергія»тільки 30.12.2010 р.

Як вбачається з Договору № 3, укладеного з TOB «ТК «Енергія», останнє зобов'язувалось провести демонтаж та монтаж вводів.

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. по Договору № З TOB «ТК «Енергія»здав, а Позивач прийняв виконані будівельні роботи.

Враховуючи, що Договір № 3 був укладений лише 30.12.2010 р., фактично TOB «ТК «Енергія»нібито виконала будівельні роботи, зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт, лише за 2 дні.

Отже, позивачем документально належними доказами підтверджено лише витрати, пов'язані з витратами на консультаційні послуги ПІТ «Запоріжтрансформатор»згідно акту приймання-передачі наданих послуг № 1 по договору № 1/20-04-3234 від 30.11.2010 року на суму 10500,00 грн. та витрати на проведення ТОВ «ТК «Енергія»робіт згідно акту виконаних робіт по сушінню трансформатора Т-2 Трипільської ТЕС за грудень 2010 року по договору №16/22 від 30.11.2010 року на суму 57461,89 грн., а всього - 67961,89 грн.

Разом з тим, суд вважає безпідставним твердження відповідача-1 щодо пропуску позивачем строку позовної давності, встановленого ст. 681 ЦК України щодо заявлених позовних вимог по поставці неякісної продукції на Трипільську ТЕС, виходячи з того, що як слідує з документів, доданих до позовної заяви, в порядку досудового врегулювання спору між сторонами позивачем та відповідачем-1 велося листування щодо заміни продукції неналежної якості, як слідує з наданих доказів 08.12.2010 року відповідачем-1 було запропоновано позивачеві виконання щодо заміни вводів на Трипільській ТЕС та один Ввод було замінено, в подальшому між сторонами погоджувалась заміна інших вводів, зокрема 08-09.02.2011 року між сторонами у справі проводилась технічна нарада по проблемам діагностики, експлуатації і зберігання вводів, а отже в цей момент встановлений ст. 681 ЦК України строк позовної давності переривався згідно з нормами ст. 264 ЦК України.

Враховуючи вказане, а також направлення позовної заяви поштою 30.12.2011 року позивачем не пропущено річний строк позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення збитків з поставку неякісної продукції на Трипільську ТЕС. При цьому ці вимоги заявлені в межах гарантійного строку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, є доведеними належними засобами доказування та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 збитків у розмірі 67961,89 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача-1 пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільного Українсько-російського підприємства «Стан-Комплект»(03040, м. Київ, вул.. Стельмаха, 10-А, код ЄДРПОУ 22916009, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго»(03151, м. Київ, вул.. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 67961,89 грн. (шістдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 89 коп. збитків, 903, 36 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 17.04.2012 року