ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-36/2462-2012 18.04.12
За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та
обслуговування житлового фонду»Святошинського району м. Києва
До Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
Про стягнення 54 407, 89 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача ОСОБА_2 -по дов. №4723 від 17.10.2011р.
Від відповідача ОСОБА_1 - СПД
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Комунального підприємства «Дирекція з утримання обслуговування житлового господарства Святошинського району міста Києва»про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 54 407, 89 грн., із яких: 16 592, 59 грн. -заборгованість по орендній платі, 673, 05 грн. - відшкодування плати за землю, 503, 94 грн. пеня за прострочку платежу, 33 185, 18 грн. -неустойку за несвоєчасне повернення майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012р. порушено провадження у справі № 5011-36/2462-2012, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 02.04.2012р. за участю представників сторін.
В судове засідання 02.04.2012р. представник відповідача не з»явився. Від відповідача 28.03.2012р.до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.
Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився та враховуючи клопотання представника відповідача, суд визнав за доцільне розгляд заяви відкласти на 18.04.2012р.
В судовому засіданні 18.04.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди №20 від 30.01.2009р. не сплатив позивачу орендну плату, компенсацію видатків по сплаті земельного податку за період з жовтня 201 1року по лютий 2012р.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав. В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
30 січня 2009 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Святошинського району м. Києва (далі позивач) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №20, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,0 кв.м.
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата складає 3456,00 грн. за перший місяць оренди. Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п.3.2 договору).
Орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця (п. 3.3 договору).
Згідно з п. 3.6 договору окрім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю: амортизаційні відрахування за орендоване майно та плату за землю.
Договір діє з 30.01.2009 по 30.12.2011.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,0 кв.м., що підтверджується актом приймання -передач від 30.01.2009.
В додатку № 3 від 01.02.2010 до договору сторонами погоджений розмір відшкодування плати за землю у сумі 161,53 грн. та строк сплати -не пізніше 20 числа поточного місяця.
В додатку № 4 від 01.09.2010 до договору сторонами погоджений розмір орендної плати з урахуванням ПДВ на рівні 3610,75 грн., який підлягає коригуванню на наступні місяці на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно п. 3.9 договору сторони визначили, що у разі закінчення цього договору орендна плата та інші, передбачені цим договором платежі, сплачуються орендарем по день фактичної здачі приміщення згідно акту прийому -передачі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2011р. по справі №11/37 позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання обслуговування житлового господарства Святошинського району міста Києва»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задоволені повністю.
Стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" 34348 грн. 50 коп. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 30.01.2009 №20, витрати по сплаті державного мита у розмірі 428 грн. 49 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Розірваний договір від 30.01.2009 оренди нежитлового приміщення №20 укладений між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1.
Виселено Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,0 кв.м передавши вказане приміщення Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" по акту приймання -передачі.
Оскільки дане рішення не було оскаржено, тому відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили. На виконання даного рішення 21.11.2011р. Господарським судом м. Києва було видано відповідні накази.
Як зазначає позивач відповідач орендоване приміщення не звільнив, заборгованість відповідача по договору складає по орендній платі в сумі 16 592, 59 грн. та 673, 05 грн. відшкодування плати за землю за період з жовтня 2011 року по лютий 2012р.
Відповідач жодних доказів відсутності заборгованості перед позивачем за спірний період або повернення позивачу майна не надав, заборгованість не заперечив.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 20 на загальну суму 20 718, 77 грн. (заборгованість по орендній платі в сумі 16 592, 59 грн. та 673, 05 грн. відшкодування плати за землю за період з жовтня 2011 року по лютий 2012р.).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів здійснення розрахунків за оренду приміщення та за землю на загальну суму 20 718, 77 грн. суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки своїх зобов'язань по договору щодо сплати на користь позивача орендної плати та плати за землю відповідач не виконав, позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі суму 20 718, 77 грн. підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 503, 94 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3.10 договору за несвоєчасну сплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочки.
Перевіривши розрахунок пені позивача, який здійснений позивачем на заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2011 року по лютий 2012р. по на суму орендної плати без ПДВ, суд визнає його вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 503, 94 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача неустойку за неповернення майна у розмірі 33 185, 18 грн.
Згідно з частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 291- Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
За статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
При цьому згідно з частиною другою цієї ж статті якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Перевіривши розрахунок неустойки позивача, який здійснений позивачем, суд визнає його вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення розмірі 33 185,18 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка,17, ідентифікаційний код 36037999) 20718 грн. 77 коп. заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення від 30.01.2009 №20 та відшкодування плати за землю, 503 грн. 94 коп. пені за прострочку платежу, 33 185 грн. 18 коп. -неустойки та 1 609грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяТрофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складено
19.04.2012р.
Судове рішення № 23553693, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-36/2462-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: