Рішення № 23553690, 13.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/2246-201213.04.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Державного підприємства "Державний Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", м. Київ

до відповідача Фірми - Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.М" м. Київ

про стягнення 30 277,47 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Лихошва В.І. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належній правовій оцінці, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (пятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Державний Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Фірми - Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.М.М" про стягнення з останнього боргу в сумі 24000, 00 грн., інфляційних в сумі 4368, 00 грн., трьох процентів річних в сумі 1909, 47 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за Договором № 2139 на створення та передачу науково-технічної продукції від 30.05.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 30.05.08р. між Державним підприємством "Державний Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", як Виконавцем, та Фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.М.М" було укладено Договір № 2139 на створення та передачу науково-технічної продукції, далі Договір, відповідно до предмету якого (пункт 1.1), Замовник доручає, оплачує витрати і приймає виконану роботу, а Виконавець приймає на себе зобовязання щодо виконання та здачі (передачі) робіт зі створення науково-технічної продукції за темою: "Проведення досліджень по обстеженню технічного стану фундаментів незавершеної будівництвом 23-х поверхової будівлі по вул. Командарма Уборевича, 5 в м. Києві".

Пунктом 2.1. Договору визначено, що за створену продукцію Замовник перераховує Виконавцеві 60000, 0 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.

Платіжним дорученням № 506298 від 05.06.2008р. Замовник перерахував Виконавцю аванс в розмірі 30000, 00 грн., згідно положень п. 2.2. Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору після завершення робіт (етапів) Виконавець представляє Замовнику акт здавання-приймання продукції у 2-х примірниках та продукцію, що передбачена умовами Договору, а Замовник протягом 5-ти днів з дня одержання акта здавання-приймання робіт та звітних матеріалів, зазначених календарним планом цього договору, зобовязаний направити Виконавцю підписаний акт здавання-приймання продукції і оплатити його протягом 10 днів.

На виконання умов Договору позивачем належним чином виконані роботи на загальну суму 60000, 00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом № 924 здавання-приймання науково-технічної продукції від 21.08.2011р. на зазначену суму.

Додатковою угодою № 1 від 24.04.2009р. до Договору сторони затвердили наступний графік погашення заборгованості Замовника, яка станом на 01.04.2009р. становить 30000, 00 грн.:

· до 30.04.09р. 10000,00 грн.;

· до 31.05.09р. 10000, 00 грн.;

· до 30.06.09р. 10000, 00 грн.

Втім, свої зобовязання з оплати виконаних робіт відповідач виконав частково, про що свідчать платіжні доручення № 517551 від 23.07.2009р. на суму 2000, 00 грн., № 517894 від 18.08.2009р. на суму 2000, 00 грн., № 518153 від 07.08.2009р. на суму 2000, 00 грн., у звязку з чим за ним утворилася заборгованість на загальну суму 24000, 00 грн., яку позивач намагається стягнути.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобовязання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних в сумі 1909, 47 грн. за період з липня 01.07.2009р. по 23.02.2012р. та інфляційні в сумі 4368, 00 грн. за період з липня 2009р. по січень 2012р.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договори підряду на виконання науково-дослідних робіт. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну, порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844, 892 ЦК України договір вважається укладеним.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

Одночасно, статтею 892 ЦК України регулюються правовідносини сторін, яки виникають при укладанні договір підряду саме на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Так, ч. 1 вказаної статті визначає, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Поряд з цим, частиною 1 статті 894 ЦК України визначений обовязок замовника прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобовязання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобовязання за Договором. Наявність заборгованості перед позивачем в сумі 24000, 00 грн. підтверджено матеріалами справи, належними та допустимими доказами.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі

24000, 00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 4368, 00 грн. та трьох процентів річних в сумі 1909, 47 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609, 50 грн. покладаються на відповідача у справі Фірму - Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.М.М", згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.04.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 638, 639, 837, 844, 892, 894 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, частиною пятою ст. 49, 82, 82-1, п. 6 ст. 83, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Державний Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" до Фірми - Товариства з обмеженою відповідальністю Т.М.М" задовольнити.

2. Стягнути з Фірми - Товариства з обмеженою відповідальністю Т.М.М" , 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 14073675, на користь:

- Державного підприємства "Державний Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", 03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 5/2, код ЄДРПОУ 02495431, основний борг в сумі 24000, 00 грн., інфляційні в сумі 4368, 00 грн., трьох відсотків річних в сумі 1909, 47 грн., судовий збір в сумі 1609, 50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 18.04.12р.