Рішення № 23553516, 10.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/3698-2012 10.04.12

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант -

Авто" в особі Центральної філії публічного акціонерного товариства "Українська

страхова компанія "Гарант-Авто"

до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія

"Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 6 251,83 грн.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 324-1-4/37 від 23.12.2011 року;

від відповідача не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 6 251,83 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.11.2009 року між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом № 19G-0336984, відповідно до умов застраховано автомобіль «Nissan Almera»державний номер НОМЕР_3.

30.11.2009 року на вул. Мазепи в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля „, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля «КАМАЗ»державний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_4.

Особою винною в ДТП є ОСОБА_4, що встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2009 року по справі №3-6225/09.

Внаслідок вищезазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Nissan Almera» державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2

Для визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Nissan Almera» Центральна філія публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" замовила у товариства акціонерного товариства «Естімейт»проведення автотоварознавчого дослідження. Згідно до Висновку спеціаліста з визначення матеріального збитку № 5170 від 22.12.2009 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Almera», в результаті пошкодження автомобіля при ДТП, становить 7 673,75 грн.

Відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником, виплатила страхове відшкодування за письмовою заявою страхувальника в сумі 5 840,14грн. (платіжне доручення № 763 від 08.02.2010 року).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «КАМАЗ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, на момент ДТП була застрахована в НАСК «Оранта», поліс ВС/6089532.

Позивач звертався до відповідача з претензією для досудового врегулювання спору, проте претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення..

Таким чином, відповідно до вищевикладеного публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулось до суду з вимогою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 840,14 грн. та 411,69 грн. пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2010 року порушено провадження у справі № 5011-33/3698-2012, розгляд справи призначено на 10.04.2012 року.

В судове засідання 10.04.2012 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, а також в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 5 840,14 грн. в порядку регресу та 411,69 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через відділ діловодства господарського суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого частково визнає заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно постанови Печерського районного суду м. Києва № 3-6225/09 від 21.12.2009 року встановлено, що 30.11.2009 року о 18 год. 55 хв. гр. ОСОБА_4 керуючи автомобілем «КАМАЗ 55102»державний номер НОМЕР_4 в м. Києві по вул. І. Мазепи, не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Nissan Almera» державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок даної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вищевказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортного засобу № 19G-0336984 від 01.11.2009 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»та ОСОБА_2, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу «Nissan Almera»державний номер НОМЕР_3.

Згідно ч.1.1. ст. 1 статуту публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто», публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»створено як відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»перейменованого у відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 10.11.2006-04.12.2006 року про перейменування та яке продовжує свою діяльність як публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»згідно рішення загальних зборів акціонерів від 20.04.2011 року про перейменування.

Відповідно до Звіту № 5170 від 22.12.2009 року про незалежну оцінку з визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Nissan Almera» державний номер НОМЕР_3 внаслідок пошкодження автомобіля складає 7 673,75 грн.

Згідно страхового акту № 96096 від 26.01.2010 року та розрахунку страхового відшкодування, позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 5 840,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 763 від 08.02.2010 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до відомостей з централізованої бази даних Моторного (транспортне) страхового бюро України, цивільна відповідальність власника транспортного засобу «КАМАЗ 55102»державний номер НОМЕР_4, застрахована відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/76089532.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КАМАЗ 55102»державний номер НОМЕР_4, була застрахована відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/76089532, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

22.08.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 96096/21 про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Проте зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму

Відповідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/76089532 розмір франшизи дорівнює нулю, а ліміт відповідальності відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»по майну встановлено в розмірі 35 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 5 840,14 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 411,69 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В обґрунтування вимог щодо стягнення пені позивач посилається на положення пункту 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Дії відповідача є порушенням норм чинного законодавства, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд встановив, що розрахунок пені, наданий позивачем є не вірним, оскільки в порушення норм ст. 232 ГК України, період нарахування пені перевищує шість місяців. За розрахунком суду розмір пені складає 453,85 грн. (період з 30.08.2011 року по 28.02.2012 року). Однак, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача пені в розмірі 411,69 грн. за розрахунком позивача, оскільки суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони (п. 2 ст. 83 ГПК України).

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»в особі Центральної філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 25965081) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 5 840 (п'ять тисяч вісімсот сорок) грн. 14 коп., пеню в розмірі 411 (чотириста одинадцять) грн. 69 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 17.04.2012 року