Рішення № 23553355, 06.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/2415-2012 06.04.12

за позовом: Київської транспортної прокуратури м.Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві, м.Київ, ЄДРПОУ 37975277

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ», м.Київ, ЄДРПОУ 32846139

про відшкодування збитків у розмірі 1 257 055,23 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -по дов.

від відповідача: ОСОБА_2 -по дов.

ОСОБА_3 -по дов.

В засіданні суду брали участь:

прокурор: Бондарчук І.П. -по посв.

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувались перерви

з 28.03.2012р. до 30.03.2012р., з 30.03.2011р. до 06.04.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Київська транспортна прокуратура м.Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві, м.Київ звернулася до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ», м.Київ про відшкодування збитків у розмірі 1 257 055,23 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на матеріали позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ»за фактом падіння несамохідного плавучого крану «Захарій»в акваторії річки Дніпро, внаслідок чого було встановлено заподіяння державі збитків на суму 1 257 055,23 грн.

Позивач у судових засіданнях 14.03.2012р., 28.03.2012р., 30.03.2012р., 06.04.2012р. позов прокурора підтримав у повному обсязі та пояснив, що попередній та остаточний розрахунки розміру відшкодування збитків зроблені на підставі листа №389 від 24.11.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ». Одночасно, Державною екологічною інспекцією у місті Києві зазначено, що попередній розрахунок збитків було складено 24.11.2011р., а остаточний розрахунок збитків -31.01.2012р.

Відповідач у запереченнях б/н від 28.03.2012р. вказав, що Державною екологічною інспекцією у місті Києві при проведенні розрахунку збитків було прийнято за основу відомості стосовно обсягу речовин, які знаходились на несамохідному плавучому крані «Захарій»18.11.2011р., наявні у довідці №389 від 24.11.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ». Проте, за твердженням відповідача, маса вказаних речовин не дорівнює тій масі, що фактично витекла під час аварії.

Одночасно, відповідачем проведено самостійний розрахунок збитків виходячи з об'єму речовин, що потрапили до р.Дніпро 18.11.2011р., згідно якого сума збитків складає 3254,11 грн. Позовні вимогу у зазначеному розмірі визнано Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та прокурора, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

За приписами ст.1 Положення «Про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі», яке затверджено наказом №548 від 19.12.2006р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (приймаючи до уваги, що вказаний документ діяв на момент проведення перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства), Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. Повноваження Інспекції поширюються, зокрема, на територію міста Києва.

За приписами п.6 ст.5 Положення «Про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі»державні екологічні інспекції мають право, зокрема, складати акти перевірок, давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до їх повноважень.

Як встановлено судом, 24.11.2011р. старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища міста Києва Жмудь І.В., Нікіташ О.О. у присутності начальника служби господарства флоту службово-допоміжного призначення Салагара С.С., капітана-крансмейстера Гармаш М.Я. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на Товаристві з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ», результати якої оформлені актом №06/1203а від 21.11.2011р.

Статтею 44 Водного кодексу України встановлено, у тому числі, обов'язок водокористувачів не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища.

В межах перевірки, яка оформлена актом від 24.11.2011р., встановлено, зокрема, що через падіння крану «Захарій»у Канівське водосховище (р.Дніпро) біля правого берега на будівництві Подільського мостового переходу в м.Києві в місці падіння та нижче за течією виявлено забруднення річки Дніпро нафтопродуктами (акт обстеження місця аварії від 18.11.2011р.), що є порушенням ст.44 Водного кодексу України.

Вказаний акт підписано та отримано директором Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ»Циганком О.М.

За твердженням позивача, 21-23.12.2011р. Державною екологічною інспекцією у місті Києві було проведено повторну позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, про що складено акт №06/1270а.

Проте, при прийнятті цього рішення зазначений документ судом до уваги не приймається, виходячи з того, що акт №06/1270а від 21-23.12.2011р. не містить підпису начальника служби господарства флоту службово-допоміжного призначення Салагара С.С., про присутність якого зазначено в преамбулі акту. Тобто, за висновками суду, перевірку було проведено старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м.Києві Жмудь І.В. одноособово. Крім того, матеріали справи не містять доказів отримання акту №06/1270а від 21-23.12.2011р. уповноваженими представниками відповідача або направлення зазначеного документу на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ».

За таких обставин, суд приймає до уваги лише відомості наявні у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №06/1203а від 21.11.2011р.

Згідно із ст.110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

За приписами ст.111 вказаного Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Таким чином, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м.Києва було здійснено попередній та остаточний розрахунки, відповідно до яких сума збитків, заподіяних державі Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ» у зв'язку з аварійною ситуацією, що склалася через падіння у річку Дніпро плавкрану «Захарій»18.11.2011р. біля правого берегу поряд з Подільсько-Воскресенським мостовим переходом, становить 1257055,23 грн. При цьому, як вказано вище, при розрахунку розміру збитків позивач виходив з відомостей, наявних у листі №389 від 24.11.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ»щодо кількості паливних та мастильних матеріалів, яка знаходилась в ємностях (цистернах, баках) на судні в момент аварійної події.

З урахуванням наведеного прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 1257055,23 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов прокурора підлягає частковому задоволенню з огляду на таке:

Основні вимоги щодо порядку визначення і розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлено Методикою, яку затверджено наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, за змістом п.7.1, 8.1 якої розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини, грн, здійснюється за формулою (19) З = Кс х Ккат х КР х kз х [(Мi1 х gi1) + (Мi2 х gi2) + ...(Мim х gim)], де:

Kc = 1,5 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді;

Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2;

КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;

kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

Мi - маса скинутої i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт у складі продукції чи сировини, т;

m - кількість забруднюючих речовин у складі продукції чи сировини;

gi - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою (13) g i = g х Аi де:

g - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою (14) g = gП х I/100, де:

gП - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою (15) Аi = 1/ГДКі,

де ГДКi - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДКi забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.

Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності Аi приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів (g) у 2011 році становить 766,96 грн/т.

Одночасно, відповідно до п.6.1 Методики розрахунок маси нафти та нафтопродуктів за фактичними даними обсягу розлитої нафти може бути визначений за балансом між початковою кількістю нафти, що знаходилася у ємності, і кількістю нафти, що у ній залишилася після виливу. Кількість нафти у ємності визначається за даними документів про заповнення ємності або будь-яких інших даних. Розрахунок здійснюється за формулою (6) Мн = Мпоч - Мзал , де

Мн - маса нафти, що надійшла у водний об'єкт, т;

Мпоч - початкова маса нафти, що перебувала в ємності, т;

Мзал - маса нафти, що залишилася в ємності після виливу, т.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з вимогами про стягнення з відповідача збитків в сумі 1257055,23 грн., завданих державі у зв'язку з аварійною ситуацією, що склалася через падіння у річку Дніпро плавкрану «Захарій»18.11.2011р., прокурором та позивачем повинно бути доведено, зокрема, що баланс між початковою кількістю нафти, що знаходилася у ємностях (цистернах, буках) судна, і кількістю нафти, що у них залишилася після виливу відповідає величинам, зазначеним у розрахунках Державної екологічної інспекції у місті Києві.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 36 вказаного Кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За поясненнями позивача, при проведенні розрахунків Державна екологічна інспекція у місті Києві виходила з відомостей, наявних у листі №389 від 24.11.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ»щодо кількості паливних та мастильних матеріалів, яка знаходилась в ємностях (цистернах, баках) на судні в момент аварійної події, а саме:

- цистерна запасу палива -300-400 л,

- витратні цистерни двигуна Volvo Penta D12, дизель генератора Volvo Penta D5 та аварійний дизель генератора HATZ -206,49 л,

- цистерна гідравлічного мастила -1900 л.

Проте, дослідивши зміст листа №389 від 24.11.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ», за даними якого позивачем був проведений розрахунок збитків у розмірі 1257055,23, суд дійшов висновку, що останній встановлює початкову кількість нафтопродуктів та гідравлічного масла, що знаходилася у цистернах та баках плавкрану «Захарій». Будь-яких відомостей про об'єм нафтопродуктів, що витекли під час аварії, зазначений лист не містить.

Належних та допустимих у розумінні норми ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів витоку паливних та мастильних матеріалів у вказаному вище обсязі позивачем та прокурором до матеріалів справи не представлено.

Твердження позивача про те, що розрахунок збитків було проведено з урахуванням відомостей, наявних у листі №389 від 24.11.2011р., з огляду на те, що відповідач на запити Державної екологічної інспекції у місті Києві не представив даних про фактичний об'єм витоку забруднюючих речовин, спростовується змістом листа №64 від 22.02.2012р. відповідача, а також тим, що плавкран було піднято на поверхню 10 та 13 січня 2012р., тобто, до цього часу об'єктивно виміряти виток нафтопродуктів та гідравлічного масла не вбачалося можливим.

Наразі, у листі №64 від 22.02.2012р. відповідача, який отримано позивачем 22.02.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ»підтвердило, що внаслідок аварійної ситуації 18.11.2011р. з ємностей плавкрану «Захарій»відбувся виток наступної кількості забруднюючих речовин:

- цистерна запасу палива -260 л,

- витратні цистерни двигуна Volvo Penta D12, дизель генератора Volvo Penta D5 та аварійний дизель генератора HATZ -186,49 л,

- цистерна гідравлічного мастила -20 л.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст листа №64 від 22.02.2012р. відповідача, за висновками суду, Державна екологічна інспекція у місті Києві мала можливість здійснити перерахунок з урахуванням обсягу забруднюючих речовин, які фактично витекли під час аварії 18.11.2011р.

Таким чином, враховуючи, що вказані документи відповідача є письмовими доказами у розумінні норми ст.36 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено виток паливних та мастильних матеріалів у обсязі, що зазначений відповідачем у листі №64 від 22.02.2012р., а розрахунок збитків має проводитись, з огляду на вимоги Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що затверджена наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, та виходячи з об'єму, підтвердженого відповідачем, а саме: цистерна запасу палива -260 л, витратні цистерни двигуна Volvo Penta D12, дизель генератора Volvo Penta D5 та аварійний дизель генератора HATZ -186,49 л, цистерна гідравлічного мастила -20 л.

Одночасно, за змістом розрахунків позивача Державною екологічною інспекцією у місті Києві застосовано коефіцієнт Аі для гідравлічного масла рівний 500, тобто, як для речовини, за якою відсутня величина граничнодопустимої концентрації (ГДК).

Відповідно до інформації виробника гідравлічного мастила, яке використовувалось відповідачем на плавкрані «Захарій», Shell Tellus 46 -це мінеральне моторне масло екстра класу, що не містить цинку та хлору, відноситься до групи НМ по ISO 11158 (мінеральні мастила з антикорозійними та антиокислювальними властивостями).

Наразі, мінеральні масла -це рідкі суміші висококиплячих вуглеводнів, головним чином алкілнафтенових і алкілароматичних, які використовуються в техніці як мастильний, електроізоляційний, консерваційний матеріал, робоча рідина, зв'язуюча речовина та отримуються переробкою нафти та вугілля.

За приписами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом №281/171/578/155 від 20.05.2008р. Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, нафтопродукт -це продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що гідравлічне мастило Shell Tellus відноситься до класу нафтопродуктів, за висновками суду, застосуванню підлягає коефіцієнт Аі рівний 3,33.

Крім того, при проведенні розрахунків Державною екологічною інспекцією у місті Києві прийнято за основу показники, які визначені відповідачем у літрах, що є мірою об'єму рідини. При цьому, Методикою встановлено, що обсяг нафти, яка надійшла у водний об'єкт, визначається у тоннах, що є величиною вимірювання маси. Тобто, при проведенні розрахунку позивачем не враховано щільність забруднюючих речовин, що також суперечить приписам Методики.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи вимоги Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що затверджена наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, з огляду на лист №64 від 22.02.2012р. відповідача щодо кількості паливних та мастильних матеріалів, які вилились з ємностей плавкрану «Захарій»18.11.2011р., а також те, що вказані у листі твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ»прокурором та позивачем не спростовані, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають збитки у розмірі 3254,11 грн. Наразі, у судовому засіданні 06.04.2012р. відповідач визнав позовні вимоги на вказану суму.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позов прокурора підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 3254,11 грн.

Клопотання прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладання арешту у межах 1257055,23 грн. на всі рахунки відповідача залишено судом без задоволення з урахуванням наступного:

Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 вказаного Кодексу України визначено вичерпний перелік способів вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу вчиняти певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За таких обставин, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено такого заходу до забезпечення позову як накладання арешту на рахунки боржника.

Одночасно, відповідно до змісту п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання імовірного позитивного рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Проте, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, прокурором не доведено наявності обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття перелічених у ст.67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову.

Зокрема, прокурором до матеріалів справи не представлено жодного доказу, з фактом існування якого прокурор пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову.

Тобто, враховуючи приписи ст.ст.4-3, 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, зміст Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», заява прокурора підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 67, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Київської транспортної прокуратури м.Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ», м.Київ про стягнення збитків в сумі 1257055,23 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ»(03151, м.Київ, Солом'янський район, вул.Волинська, 60, ЄДРПОУ 32846139) на користь Державної екологічної інспекції у місті Києві (04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 4, ЄДРПОУ 37975277) на поточний рахунок управління Державного казначейства в Дарницькому районі м.Києва (р/р №33114331700003, МФО 820019, одержувач -УДК у Дарницькому районі м.Києва, ЄДРПОУ 26077885, код бюджетної класифікації 24062100) суму збитків у розмірі 3254,11 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК ПЛАНЕТА-МІСТ»(03151, м.Київ, Солом'янський район, вул.Волинська, 60, ЄДРПОУ 32846139) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 65,37 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 06.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 11.04.2012р.

Суддя М.О.Любченко