Рішення № 23553338, 12.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/1099-2012 12.04.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"

До 1) Комунального підприємства "Київпастранс"

2) Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова

компанія "Оранта"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 9184,13 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1 (дов. №668-12 від 20.12.2011р.)

Від відповідача 1) ОСОБА_2 (дов. №06-5/17 від 03.01.2012р.)

2) ОСОБА_3 (дов. б/н від 07.12.2011р.);

ОСОБА_4 (дов. б/н від 07.12.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12 квітня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Київпастранс" (далі по тексту -відповідач-1) про стягнення 9184, 13 грн. в порядку регресу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 993, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/1099-2012, розгляд справи призначено на 28.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 року розгляд справи відкладено на 20.03.2012 року, у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі, на підставі ст. 27 ГПК України за клопотанням відповідача у справі залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі по тексту - третя особа) як страхувальника цивільної відповідальності відповідача у справі, на підтвердження чого відповідачем до матеріалів справи додано Договір №1486 від 08.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року розгляд справи відкладено на 12.04.2012 року, у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання та невиконанням вимог ухвали суду, на підставі ст. 24 ГПК України за ініціативою суду залучено до участі у справі у якості іншого відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

26.03.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі.

В судовому засіданні 12.04.2012 року представником позивача надано усні пояснення по справі підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача-2 надано усні та письмові пояснення по справі, заперечено проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з посиланням на те, що на момент настання ДТП 27.02.2009 року цивільно-правова відповідальність відповдіача-1 не була застрахована відповідачем-2, на доказ чого надано відповідні докази (поліси обов'язкового страхування).

Представником відповідача-1 надано усні пояснення по справі.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2006 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Росно Україна" (правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Статуту) (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка-Лізинг" (страхувальник) укладено Генеральний договір добровільного страхування транспортних засобів №05-206/06 (далі -Договір), у відповідності до п. 1.1. якого, предметом цього Генерального договору є страхування майнових інтересів Страхувальника, пов'язаних з володінням, користування та розпорядженням, транспортними засобами (ТЗ) та додатковим обладнанням (ДО), встановленим на транспортних засобах, що визначені у додатках до Договору та страхових свідоцтвах.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи Страхового свідоцтва №05-206/06-153 від 07.09.2008р. до Договору, Позивачем було застраховано майнові інтереси ТОВ "Ласка-Лізинг" щодо автомобіля марки Citroen C4, державний номер НОМЕР_3.

Як вбачається з постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 28.05.2009 року, 27.02.2009 року, приблизно об 11 год. 00 хв., ОСОБА_5, керуючи автобусом Богдан, державний номер НОМЕР_4, допустив самовільний рух транспортного засобу, чим порушив п. 15.12 ПДР України, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Сітроен, державний номер НОМЕР_3, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України визнав. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ст. 124 КпАП України закрито на підставі ч. 2 ст. 38, п. 7 ст. 247 КпАП України.

Згідно довідки Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Шевченківського району, 27.02.2009 року о 11 год. 00 хв. на вул. Татарська, 38 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Сітроен, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту про оцінку майна №451 від 07.03.2009р., проведеного ТОВ "Експертно-асистуюча компанія "Легіон", вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Citroen C4 державний НОМЕР_3, станом на 07.03.2009р. складає 8541, 32 грн., в т.ч. ПДВ 1423, 55 грн.

Згідно умов Договору та Страхового акту №206-7320-0 від 27.03.2009р. Позивач сплатив Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 9184, 13 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №3851 від 31.03.2009р. на суму 9184,13 грн.

При цьому страхове відшкодування сплачено ДП "Автостиль", згідно заяви Страхувальника №7320, копія якої долучена до матеріалів справи.

За приписами ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача-1 підлягають частковому задоволенню, а у позовних вимогах до відповідача-2 належить відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що транспортний засіб - автобус марки Богдан, д.н. НОМЕР_4, належить відповідачу-1 (КП "Київпастранс"), а гр. ОСОБА_5 на час ДТП перебував з КП "Київпастранс" у трудових відносинах.

В абзаці 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" встановлено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. ін.).

Пунктом 5 вищезазначеної постанови встановлено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У наданих письмових поясненнях, Відповідач-1 зазначає про те, що на момент вчинення ДТП (27.02.2009р.), автобус Бондан, д.н. НОМЕР_4 був застрахований у ВАТ НАСК "Оранта", відповідно до Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1486 від 08.12.2008р. (далі -Договір №1486 ), Додаткової угоди №1 до нього.

Як встановлено судом, відповідно до умов Договору №1486 укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було застраховано автомобіль "Богдан", д.н. НОМЕР_5, який в подальшому був змінений на д.н. НОМЕР_4, згідно укладеної Додаткової угоду №1 до Договору №1486.

Пунктом 6.1. Договору №1486 встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 1 (одного) року. Дія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів починається з дати, зазначеної у страховому полісі, але не раніше отримання Страхувальником першої частини страхового платежу, зазначеної у п. 5.4. цього Договору, що засвідчується відповідними документами.

Як вбачається з доданого Відповідачем-2 до матеріалів справи полісу №ВС/4345458, за яким застраховано автомобіль Богдан А-09201, д.н. НОМЕР_5, строк дії полісу (п. 3): з 07.03.2009р. по 06.03.2010р.

Також, до матеріалів справи Відповідачем -2 додано поліс №ВС/6686310, зі строком дії з 19.01.2008р. по 18.01.2009р., за яким раніше було застраховано автомобіль Богдан, який належить Відповідачу-1.

За таких обставин, станом на момент настання ДТП - 27.02.2009р. цивільно-правова відповідальність Відповідача-1 пов'язана з експлуатацією автомобілю Богдан, д.н. НОМЕР_4 не була застрахована Відповідачем-2, а отже саме відповідач-1 несе відповідальність встановлену законом за спричинення збитків джерелом підвищеної небезпеки.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_5 який керував автомобілем Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_4, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.05.2009 року.

Як вбачається зі Звіту про оцінку майна №451 від 07.03.2009р., проведеного ТОВ "Експертно-асистуюча компанія "Легіон", вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Citroen C4 державний НОМЕР_3, станом на 07.03.2009р. складає 8541, 32 грн., в т.ч. ПДВ 1423, 55 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем було виплачене страхове відшкодуванян у сумі більшій, ніж оцінена шкода, без врахування коефіціенту фізичного зносу деталей транспортного засобу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті Відповідачем-1 за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_5 транспортного засобу Богдан, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, складає -8541,32 грн. (оцінена шкода згідно Звіту №451 від 07.03.2009р.).

Позивач претензією (регресною вимогою) вих. №01.09/1756 від 10.11.2011р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 9184,13 грн.

Відповідач-1 відповіді на назначену претензію не надав, шкоду не відшкодував.

Враховуючи вищевикладене, положення ст. ст. 993, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" підлягають частковому задоволенню на суму 8541,32 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем у справі не доведено, а матеріалами справи спростовується, що відповідач-2 є зобов'язаною особою щодо відшкодування шкоди, спричиненою джерелом підвищеної небезпеки в результаті настання ДТП, оскільки судом встановлено, що НАСК "Оранта" не було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача-1 на момент настання ДТП. За таких обставин, позговні вимоги до відповідача-2 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1 пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2; код ЄДРПОУ 31725604; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10; код ЄДРПОУ 32253696) 8541 (вісім тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 32 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1496 (одна тисяча чотириста дев'яносто шість) грн. 85 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 17.04.2012р.