Рішення № 23553293, 04.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/3459-2012 04.04.12

За позовомДержавного підприємства "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем"доПриватного акціонерного товариства "Вищій навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом"простягнення 106 215,21 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Крамар І.І. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Вищій навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" про стягнення 97 309,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди державного нерухомого майна №851 від 15.10.2003 р. позивач передав у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно -нежитлове приміщення загальною площею: 191,70 кв. м., яке розміщене за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 30, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати, сплаті комунальних послуг та вартості витрат на обслуговування приміщення не виконав, в зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 78 420,64 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 109,26 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 213,41 грн. та 3% річних у розмірі 2 565,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.04.2012 р.

02.04.2012 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, за змістом якої вбачається, що у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 40 000,00 грн. згідно платіжних доручень №48 від 15.02.2012 р. та №56 від 21.03.2012 р. позивач простить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендних та комунальних платежів, вартості витрат на обслуговування орендованого приміщення у розмірі 86 561,74 грн. (орендна плата 32 605,59 грн. + 18 622,09 грн. витрати на обслуговування приміщення + 35 334,06 грн. комунальні платежі), пеню у розмірі 12 109,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 617,15 грн. та 3% річних у розмірі 2 927,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

04.04.2012 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме акт заборгованості Прикарпатського інституту МАУП станом на 21.03.2012 р., з якого вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача по сплаті орендних та комунальних платежів, вартості витрат на обслуговування приміщення становить 82 489,09 грн. та уточнений розрахунок ціни позову.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі з яких вбачається, що при розрахунку ціни позову була допущена помилка в розрахунку заборгованості по сплаті орендних платежів, а саме в розрахунку заборгованості по орендній платі невірно вказана сума орендного платежу за лютий 2012 р., замість належного до сплати платежу у розмірі 10 846,42 грн. вказано 14 919,07 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів, вартості витрат на обслуговування орендованого приміщення у розмірі 86 561,74 грн. (орендна плата 32 605,59 грн. + 18 622,09 грн. витрати на обслуговування приміщення + 35 334,06 грн. комунальні платежі), пені у розмірі 12 109,26 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 617,15 грн. та 3% річних у розмірі 2 927,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання представник позивача підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0303907233238, що отримано відповідачем 27.03.2012 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2003 p. між Державним науково-дослідним інститутом "Система", правонаступником якого є Державне підприємство "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Міжрегіональна академія управління персоналом", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", (орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна №851 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме нежитлові приміщення площею: 191,70 кв. м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 30, на четвертому поверсі лабораторного будинку, що знаходиться на балансі Державного науково-дослідного інституту "Система" вартість якого визначена згідно актом оцінки (Додаток №1) станом на 31.08.2003 р. і становить за експертною оцінкою 204 410,00 грн.

Згідно із п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати (Додаток №3), затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2003 р. - 171,36 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

На виконання умов п. 3.1 Договору сторони підписали Додаток №3, яким визначили розмір орендної плати.

Згідно з п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується відповідно до вимог чинного законодавства до державного бюджету та орендодавцю, щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем у співвідношенні 30% і 70%.

Відповідно п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з врахуванням пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно із п. 4.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Із змісту п. 4.9 Договору вбачається, що орендар зобов'язаний укласти з орендодавцем договір на відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір діє з 15.10.2003 р. до 15.10.2004 р. терміном на 1 рік.

Положеннями п. 10.6 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

15.10.2003 р. на виконання умов п. 4.9 Договору між сторонами було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та обслуговування орендаря згідно договору оренди №851 від 15.03.2003 р. (надалі -"Договір №2").

Згідно із п. 1.1 Договору №2 балансоутримувач Львівський державний науково-дослідний інститут "Система" забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Винниченка, 30, 4-й поверх (надалі - "Будівля") загальною площею 306,7 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до найманої ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру обслуговувань, наданих балансоутримувачем за цим договором. Крім пропорційно зайнятої площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати обслуговування, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів, за кількістю джерел електрообладнання, пропорційно показників лічильників.

Відповідно п. 2.2.3 Договору №2 орендар зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача за обслуговування і комунальні платежі згідно виставленого рахунку. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за обслуговування та комунальні платежі за кожен день прострочення.

Згідно із п. 5.1 Договору договір укладено строком на термін дії договору оренди №851 від 15.10.2003 р.

Додатком №1 до Договору про відшкодування витрат балансоутримувача сторони визначили річну калькуляцію відшкодування витрат на обслуговування та витрат на комунальні та інші платежі.

15.10.2003 р. на виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 15.10.2003 р.

Із матеріалів справи (протоколи доповнень на змін до Договору оренди №851 від 15.10.2003 р., №7 від 31.01.2011 р., №8 від 05.05.2011 р., №9 від 04.07.2011 р., №10 від 01.09.2011 р., №11 від 01.11.2011 р., №12 від 15.12.2011 р. та акти приймання-передачі майна від 31.01.2011 р, від 05.05.2011 р., від 04.07.2011 р., від 01.09.2011 р., від 31.10.2011 р., від 01.11.2011 р. та від 15.12.2011 р.) вбачається, що сторонами у період користування майном змінювалась площа орендованих відповідачем приміщень та розмір орендної плати, а Договір на даний момент є чинним.

21.04.2011 р. орендодавець звернувся до орендаря із претензією №10/909 про погашення заборгованості по сплаті орендних, комунальних платежів та вартості витрат на обслуговування приміщення у розмірі 87 997,53 грн.

26.10.2011 р. орендодавець повторно звернувся до орендаря із претензією №10/2249-1 про погашення заборгованості по сплаті орендних, комунальних платежів та вартості витрат на обслуговування приміщення у розмірі 96 828,48 грн.

Відповідач виконуючи грошове зобов'язання за договорами частково сплатив заборгованість по орендній платі, комунальним платежам та витратам на обслуговування орендованого приміщення у розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів на поточний рахунок від 27.03.2012 р.

03.04.2012 р. сторони підписали акт заборгованості Прикарпатського інституту МАУП станом на 21.03.2012 р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем на підставі Договору оренди державного нерухомого майна №851 та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та обслуговування орендаря згідно договору оренди №851 від 15.03.2003 р. становить 82 489,09 грн. (28 532,94 грн. орендна плата + 18 622,09 грн. витрати на обслуговування приміщення + 35 334,06 грн. комунальної плати).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів, вартості витрат на обслуговування приміщення за Договором оренди державного нерухомого майна №851 та Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та обслуговування орендаря згідно договору оренди №851 від 15.03.2003 р., у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 86 561,74 грн. (орендна плата 32 605,59 грн. + 18 622,09 грн. витрати на обслуговування приміщення + 35 334,06 грн. комунальні платежі).

Договір оренди державного нерухомого майна №851 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та обслуговування орендаря згідно договору оренди №851 від 15.03.2003 р. є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актами приймання-передачі майна від 31.01.2011 р, від 05.05.2011 р., від 04.07.2011 р., від 01.09.2011 р., від 31.10.2011 р., від 01.11.2011 р. та від 15.12.2011 р.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у період з січня 2011 р. по березень 2012 р., часткова сплата ним орендних та комунальних платежів, погашення витрат на обслуговування орендованого приміщення.

Вказані акти містять підпис відповідача, будь-яких заперечень щодо користування об'єктом оренди у спірний період відповідачем не надано, а позовні вимоги позивача визнані останнім в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог від 02.04.2012 р., останній просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендних та комунальних платежів, а також вартість витрат на обслуговування орендованого приміщення у розмірі 86 561,74 грн. (орендна плата 32 605,59 грн. + 18 622,09 грн. витрати на обслуговування приміщення + 35 334,06 грн. комунальні платежі), а з акту заборгованості Прикарпатського інституту МАУП станом на 21.03.2012 р. зазначена заборгованість становить 82 489,09 грн. (28 532,94 грн. орендна плата + 18 622,09 грн. витрати на обслуговування приміщення + 35 334,06 грн. комунальної плати).

Із змісту пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні 04.04.2012 р. вбачається, що при визначенні ціни позову була допущена помилка в розрахунку заборгованості по сплаті орендних платежів, а саме за лютий 2012 р., замість належної до сплати суми у розмірі 10 846,42 грн. вказано 14 919,07 грн., що знайшло своє відображення в прохальній частині заяви про уточнення розміру позовних вимог від 02.04.2012 р., в якій замість належної до стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 28 532,94 грн. визначена сума у розмірі 32 605,59 грн.

Таким чином, в задоволені позовних вимог у розмірі 4 072,75 грн. (14 919,07 грн. - 10 846,42 грн.) необхідно відмовити, оскільки матеріалами справи існування заборгованості відповідача на користь позивача у визначеному розмірі не підтверджується, а з урахуванням наданих у судовому засіданні 04.04.2012 р. пояснень представника позивача вказана заборгованість включена до суми основної заборгованості по сплаті орендних платежів помилково.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на підставі Договору оренди державного нерухомого майна №851 та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та обслуговування орендаря згідно договору оренди №851 від 15.03.2003 р. становить 82 489,09 грн. (28 532,94 грн. орендна плата + 18 622,09 грн. витрати на обслуговування приміщення + 35 334,06 грн. комунальної плати).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується відповідно до вимог чинного законодавства до державного бюджету та орендодавцю, щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем у співвідношенні 30% і 70%.

Відповідно п. 2.2.3 Договору №2 орендар зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача за обслуговування і комунальні платежі згідно виставленого рахунку.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3 Договору та п. 2.2.3 Договору №2 строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних, комунальних платежів та вартості витрат на обслуговування орендованого приміщення за Договорами на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 82 489,09 грн. (28 532,94 грн. орендна плата + 18 622,09 грн. витрати на обслуговування приміщення + 35 334,06 грн. комунальної плати) на підставі Договору оренди державного нерухомого майна №851 та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та обслуговування орендаря згідно договору оренди №851 від 15.03.2003 р. Відповідачем з урахуванням акту заборгованості Прикарпатського інституту МАУП станом на 21.03.2012 р. вказана заборгованість визнана в повному обсязі, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приватним акціонерним товариством "Вищій навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Отже, на підставі викладеного правомірним є стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 82 489,09 грн. (28 532,94 грн. орендна плата + 18 622,09 грн. витрати на обслуговування приміщення + 35 334,06 грн. комунальної плати).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних, комунальних платежів та витрат на обслуговування орендованого приміщення у розмірі 12 109,26 грн., а саме згідно наданого позивачем розрахунку: у розмірі 6 952,94 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, пені у розмірі 3 167,77 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті витрат на обслуговування орендованого приміщення та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати комунальних платежів у розмірі 1 988,55 грн., нарахованих у період з 11.02.2011 р. по 02.02.2012 р. окремо за кожен місяць.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з врахуванням пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно п. 2.2.3 Договору №2 при несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за обслуговування та комунальні платежі за кожен день прострочення.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання з урахуванням обмеження періоду її нарахування шестимісячним строком, з дня з якого відповідач є таким, що прострочив.

Крім цього, суд відзначає, що оскільки за квітень, липень, вересень, грудень 2011 р. день оплати припадає на вихідний, то останній день виконання грошового зобов'язання переноситься на перший робочий день, а прострочення починається з наступного дня.

На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку та встановлених судом періодів розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, що підлягає стягненню з відповідача, становить 7 039,87 грн., за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті комунальних платежів становить 1 968,74 грн., за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті витрат на обслуговування приміщення становить 2 734,86 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

В інших частинах заявленої до стягнення пені у розмірі 432,91 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті витрат на обслуговування приміщення та пені у розмірі 19,81 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті комунальних платежів необхідно відмовити, оскільки вони обраховані без врахування положень ст. 254 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Отже, загальний розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів, а також витрат на обслуговування приміщення, що підлягає стягненню з відповідача становить 11 674,54 грн. (6 952,94 грн. + 1 986,74 грн. + 2 734,86 грн.).

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у розмірі 4 617,15 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних, комунальних платежів та витрат на обслуговування орендованого приміщення за кожен місяць окремо за період з січня 2011 р. по лютий 2012 р., які складаються з заявлених до стягнення інфляційних збитків нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 2 295,77 грн., витрат на обслуговування орендованого приміщення у розмірі 1 214,73 грн. та комунальних платежів у розмірі 1 106,65 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунком інфляційних втрат та задовольняються у розмірі 4 617,15 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 972,06 грн. нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних, комунальних платежів та витрат на обслуговування орендованого приміщення за кожен місяць окремо за період з 01.01.2011 р. по 29.02.2012 р., які складаються з заявлених до стягнення 3% річних нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 1 532,64 грн., витрат на обслуговування орендованого приміщення у розмірі 881,73 грн. та комунальних платежів у розмірі 558,05 грн.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення 3% за прострочення виконання грошового зобов'язання за методом, що застосований при розрахунку пені, однак без урахування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку та встановлених судом періодів розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1 524,58 грн., за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті комунальних платежів становить 540,20 грн., за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті витрат на обслуговування приміщення становить 737,01 грн.

В інших частинах заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 8,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, 3% річних у розмірі 144,36 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по відшкодуванню витрат на обслуговування приміщення та 3% річних у розмірі 17,85 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті комунальних платежів необхідно відмовити, оскільки вони обраховані без врахування положень ст. 254 Цивільного кодексу України.

Отже, загальний розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів, а також витрат на обслуговування приміщення, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2 801,79 грн. (1 524,58 грн. + 737,01 грн. + 540,20 грн.)

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Вищій навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" боргу у розмірі 82 489,09 грн. (заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 28 532,94 грн. + заборгованість по відшкодуванню витрат на обслуговування орендованого приміщення у розмірі 18 622,09 грн. + заборгованість по сплаті комунальних платежів у розмірі 35 334,06 грн.), пені у розмірі 11 674,54 грн., 3% річних у розмірі 2 801,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 617,15 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вищій навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, ідентифікаційний номер 00127522) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" (79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6; ідентифікаційний код 04728690) заборгованість у розмірі 82 489 (вісімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 09 коп., пеню у розмірі 11 674 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) 54 грн., інфляції втрати у розмірі 4 617 (чотири тисячі шістсот сімнадцять) грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 2 801 (дві тисячі вісімсот одна) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 2 031 (дві тисячі тридцять одна) грн. 65 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення -09.04.2012 р.