Рішення № 23552983, 02.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/2182-2012 02.04.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега", м. Київ

про стягнення 88 126,80 грн.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 0301/12-24 від 03.01.12 р.від відповідача :ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 3 ЗОВ від 03.01.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про стягнення заборгованості за договором факультативного перестрахування в розмірі 88 126,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 01/06-2008 від 01.06.2008 р. про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії), внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" утворилась заборгованість в сумі 88 126,80 грн.

Так, у зв'язку з настанням страхового випадку 03.08.2010 р. з транспортним засобом Каділак, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був застрахований у Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 22 04 4007-2669 від 12.05.2010 р., відповідач зобов'язаний сплатити частку перестрахового відшкодування розміром 22,22 % від суми страхового відшкодування, що склала 81 901,91 грн. Однак, вказана сума відповідачем перерахована не була.

У позові Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" частку страхового відшкодування в розмірі 81 901,91 грн. та пеню в розмірі 6 224,89 грн. за період з 25.04.2011 р. по 25.10.2011 р., а всього -88 126,80 грн.

У судовому засіданні 02.04.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказував на те, що позивачем неправомірно виплачена сума страхового відшкодування страхувальнику за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 22 04 4007-2669 від 12.05.2010 р.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.06.2010 р. між Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія" (перестрахувальник) та ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "Омега", що змінило назву на Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" (перестраховик) було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 01/06-2008 (надалі -договір).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом даного договору є загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорам факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права й обов'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії). Під ризиком (страховим ризиком) розуміється визначена подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності і випадковості настання. Під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним страховиком ризику виконання усіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страховика на умовах визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер-нотом.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що на підставі цього договору сторони укладають конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожний конкретний договір перестрахування не залежить від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до п. 2.1 договору пропозиція конкретного ризику в перестрахування здійснюється у вигляді конкретного договору перестрахування, підписаного перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється перестраховику за допомогою факсимільного або поштового зв'язку. Конкретний договір перестрахування містить умови оригінального договору страхування і запропоновані умови передачі ризику в перестрахування.

Перестраховик зобов'язується сплатити перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочки (п. 3.4.6).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що під відповідальністю перестраховика розуміється обов'язок перестраховика виплатити страхове відшкодування в частині, обумовленій конкретним договором перестрахування, при настанні страхового випадку по оригінальному договору страхування. Такий обов'язок поширюється на всі страхові випадки по оригінальному договору страхування, що відбулися в період дії пов'язаного з ним конкретного договору страхування.

Згідно з п. 4.5 договору перестраховик несе повну відповідальність перед перестрахувальником щодо прийнятої в перестрахування частини ризику. При цьому розмір страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком, визначається в такий спосіб:

- по конкретним договорам пропорційного перестрахування -пропорційно його частині в загальній сумі страхового відшкодування;

- по конкретним договорам непропорційного перестрахування -відповідно до прийнятого на себе обсягу відповідальності по конкретному договору непропорційного перестрахування.

У будь-якому випадку, перестраховик згодний із тим, що в суму страхового відшкодування будуть включені усі витрати, понесені перестрахувальником (страховиком) у результаті розслідування і визначення розміру збитку, крім витрат на заробітну плату, адміністративних виплат перестрахувальника (страховика), а також платежів "EX GRATIA" (платежі, що за умовами страхування не повинні були виплачуватися, але були виплачені на будь яких підставах).

Відповідно до п. 12.1 договору він укладений на невизначений термін і набирає силу з моменту підписання його сторонами.

Судом встановлено, що 03.08.2010 р., застрахований в СТДВ "Гарантія" згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 22 04 4007-2669 транспортний засіб, Каділак, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав ОСОБА_3, був знищений внаслідок пожежі.

Згідно висновку № 8170/11-13 експертного пожежно-технічного дослідження від 17.10.2011 р., проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, акту про пожежу від 03.08.2010 р., складеного Відділом з питань наглядово-профілактичної діяльності Житомирського РВ ГУ МНС України в Житомирській області, технічного висновку спеціаліста № 65 від 10.08.2010 р., акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 03.08.2010 р. пожежа виникла внаслідок привнесення відкритого вогню до осередку пожежі.

Вказаний випадок був визнаний позивачем страховим.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 09.12.2010 р., розрахунку суми страхового відшкодування від 27.12.2010 р., сформованого страхового акту № СНТ-22/04/4007/2669-01/Ф від 27.12.2010 р. Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" виплатило страхове відшкодування у розмірі 374 447,00 грн., видавши кошти готівкою у розмірі 354 197,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № СК00002 від 06.01.2011 р. та зарахувавши 20 250,00 грн. в рахунок сплати чергового страхового платежу.

Також у судовому засіданні встановлено, що 01.07.2010 р. між Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія" та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" був укладений ковер-нот № 005/71 (надалі -ковер-нот 005/71), згідно якого був перестрахований автомобіль Каділак, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаним ковер-нотом № 005/71 сторонами визначена частка перестрахового відшкодування в розмірі 22,22 % від суми страхового відшкодування та сума перестрахового відшкодування була розрахована за наступною формулою: (частка страхового відшкодування) = ((дійсна вартість трансп. засобу) -(утилізаційна вартість трансп. засобу) -(франшиза)) * (відповідальність перестраховика) -(несплачена частина страхового платежу);

Таким чином, враховуючи умови конкретного договору, сума перестрахового відшкодування склала 80 101,65 грн. = (419 447,00 грн. -1 971,06 грн. -45 000,00 грн.) * 22,22% - 2 662,50 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частині (обсягу) відповідальності по конкретному договору перестрахування, протягом 15 (пятнадцяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника такого комплекту документів:

- страхового акту (іншого документу, передбаченого Правилами страхування страховика);

- офіційного висновку (довідки, акту і т.д.) організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок (наприклад довідки ДАІ про ДТП, актк пожежно-технічної експертизи про причини пожежі і т.п.), якщо надання такого документу передбачається оригінальними умовами страхування;

- калькуляції збитку або копії рахунку (кошторису) на відновлювальні роботи від підприємств, що мають відповідну ліцензію;

- розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком. Такий розрахунок повинний бути зроблений з урахуванням безумовної франшизи;

- копії платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником (страховиком) власного утримання по конкретному договору перестрахування.

Також умовами договору, а саме п. 4.5 передбачено, що у будь-якому випадку, перестраховик згодний із тим, що в суму страхового відшкодування будуть включені усі витрати, понесені перестрахувальником (страховиком) у результаті розслідування і визначення розміру збитку, крім витрат на заробітну плату, адміністративних виплат перестрахувальника (страховика), а також платежів "EX GRATIA" (платежі, що за умовами страхування не повинні були виплачуватися, але були виплачені на будь яких підставах).

Частка відповідача у витратах, яку поніс перестрахувальник на розслідування страхового випадку та визначення розміру збитку розрахована за формулою:

(частка відповідача) = ((витрати на оплату експертизи) + (витрати на оплату висновку автотоварознавчого дослідження) + (витрати на складання звіту вартості справних деталей))*22,22%, що склало 1 800,26 грн.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума перестрахового відшкодування склала 81 901,91 грн. (80 101,65 грн. + 1 800,26 грн.).

17.01.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення за вих. № 59 від 17.01.2011 р. та необхідний пакет документів, передбачений умовами договору, з вимогою сплатити частку страхового відшкодування в розмірі 81 901,91 грн.

Листом від 27.01.2011 р. за вих. № 336 відповідач витребував у позивача додаткові документи по страховому випадку.

30.03.2011 р. позивач на адресу відповідача направив лист вих. № 473 від 30.03.2011 р., яким надав всю запитувану відповідачем інформацію по страховому випадку.

07.04.2011 р. ПАТ "АСК "Омега" листом № 1498 відмовило позивачу у виплаті частки страхового відшкодування у зв'язку з тим, що випадок не є страховим.

29.11.2011 р. Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" із претензією за вих. № 2223 із вимогою про сплату 81 901,91 грн. частки страхового відшкодування та 7 585,52 грн. -пені. Дана претензія була отримана відповідачем 05.12.2011 р., залишена без відповіді та задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, на час розгляду справи відповідач своєї частки, як ретроцесіонер, у відшкодуванні завданих збитків в сумі 81 901,91 грн. позивачу не сплатив.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується заборгованість Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" перед Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" по сплаті частки перестрахового відшкодування у розмірі 81 901,91 грн. за договором № 01/06-2008 від 01.06.2008 р.

Оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд вважає, що позовні вимоги в частині сплати основного боргу в розмірі 81 901,91 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 224,89 грн. за період з 25.04.2011 р. по 25.10.2011 р.

Як вже встановлено судом, згідно з п. 7.1 договору при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частині (обсягу) відповідальності по конкретному договору перестрахування, протягом 15 (пятнадцяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника комплекту документів, зазначених у пункті.

Відповідно до п. 7.2 договору перестраховик вправі вимагати від перестрахувальника інші документи, що підтверджують правильність визначення суми збитку. Відповідна вимога повинна бути обґрунтована і заявлена протягом 2 (двох) робочих днів із дня надання перестрахувальником переліку документів, вказаного в п. 7.1 цього договору. Перелік документів, що запитується додатково, не може бути ширше переліку документів, передбачено оригінальними умовами страхування.

Додатково запитувані документи були надані перестрахувальником перестраховику та отримані останнім 04.04.2011 р.

Отже, відповідач повинен був виконати обов'язок по сплаті страхового відшкодування до 20.04.2011 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно п. 3.4.6. договору перестраховик зобов'язується сплатити перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочки.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, суд вважає, що вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 6 224,89 грн. за період з 25.04.2011 р. по 25.10.2011 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що у нього немає підстав для виплати суми перестрахування, оскільки позивач неправомірно виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування з огляду на таке.

Як вже встановлено судом, відносини позивача та відповідача регулюються не прямим договором страхування, а укладеним сторонами договором № 01/06-2008 про загальні умови факультативного перестрахування (Ретроцесії) та ковер-нотом № 005/71, відповідно до яких перестраховик зобов'язаний слідувати всім рішенням перестрахувальника.

Відповідно до п. 18 ковер-ноту № 005/71, підписання цього ковер-ноту зобовязує перестраховика слідувати всім рішенням перестрахувальника, що не суперечать законодавству України, і можуть бути прийняті згідно до умов страхування цього ризика.

Рішення позивача про виплату страхового відшкодування страхувальнику повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, умовам договору страхування та у встановленому законом порядку недійсним (нечинним) не визнано.

Таким чином, на час розгляду справи у відповідача наявні всі підстави для проведення виплати своєї частки страхового відшкодування.

Щодо доводів відповідача про подвійне страхування автомобіля суд зазначає, що з копії договору страхування, укладеного ОСОБА_3 із ЗАТ "СК "Кредо-Класік", яка надавалась для огляду в судовому засіданні, не зазначено, що транспортний засіб застрахований від такого ризику як "Пожежа", тому в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що мало місце подвійне страхування та об'єкт був повторно застрахований за зазначеним ризиком.

Відповідно до п. 9.3 ковер-ноту № 005/71 відповідач перестрахував такий ризик як "пожежа, вибух". Саме за вказаним страховим ризиком відбулась подія, внаслідок якої був знищений застрахований транспортний засіб (пожежа).

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про стягнення заборгованості за договором факультативного перестрахування в розмірі 88 126,80 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17, літ. А, ідентифікаційний код 21626809) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (03067, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, ідентифікаційний код 21130899) суму страхового відшкодування в розмірі 81 901 (вісімдесят одну тисячу дев'ятсот одну) грн. 91 коп. та пеню в розмірі 6 224 (шість тисяч двісті двадцять чотири) грн. 89 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17, літ. А, ідентифікаційний код 21626809) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (03067, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, ідентифікаційний код 21130899) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 54 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 02 квітня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 09 квітня 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна