Рішення № 23552886, 12.04.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/30/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.12 Справа № 5009/1169/12

м. Запоріжжя

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 168, ідентифікаційний код 26316700)

про стягнення заборгованості в сумі 22 760,32 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № 1924/27 від 10.04.2012р.;

ОСОБА_2, юрисконсульт першої категорії, довіреність №27/27 від 03.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_3, завідувач юридичного сектору, доручення № 08-02/588 від 05.03.2012р.

Концерн МТМ, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТУ ДСА України в Запорізькій області про стягнення боргу в сумі 22 760, 32 грн. за спожиту теплову енергію відповідно до договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 702336/203-10/06 від 01.09.2006р., № 501557/199-10/06 від 01.09.2006р., № 403980/299-11/06 від 01.09.2006р., № 100033/224-11/06 від 01.10.2006р., № 202430/197-10/06 від 01.09.2006р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 28.03.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 530, 625 ЦК України, ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, ст. 1, 2, 54-58 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.03.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі 5009/1169/12 (провадження № 3/30/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 12.04.2012р. о 10 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 12.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 17.04.2012р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 1145/27 від 01.03.2012р., та просять суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 702336/203-10/06 від 01.09.2006р., № 501557/199-10/06 від 01.09.2006р., №403980/299-11/06 від 01.09.2006р., №100033/224-11/06 від 01.10.2006р., № 202430/197-10/06 від 01.09.2006р. у розмірі 22 760, 32 грн.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначили, що в грудні 2011р. Концерн "МТМ" відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 45 548, 39 грн., проте відповідач свої зобов'язання за вищезазначеними договорами виконав не в повному обсязі, а сплатив лише 22 788, 07 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за теплову енергію складає 22 760, 32 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном "МТМ", м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ТУ ДСА України в Запорізькій області (Споживач) укладені наступні договори:

- договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 702336/203-10/06 від 01.09.2006р.;

- договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501557/199-10/06 від 01.09.2006р.;

- договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 403980/229-11/06 від 01.09.2006р.;

- договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100033/224-11/06 від 01.10.2006р.;

- договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202430/197-10/06 від 01.10.2006р. (надалі - Договори)

за якими Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 Договорів).

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію -на протязі опалювального періоду;

- підігрів води -за наявності можливості;

- кондиціювання -по замовленню Споживача;

- інші технологічні потреби -по замовленню Споживача.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за грудень 2011р. на суму 45 548, 39 (а.с. 80-84).

Відповідно до п.п.3.2.6 п.3.2 Договорів, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно п.п.6.1 п.6 Договорів, розрахунки за договором здійснюється в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно п. 6.2 Договорів, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договорів передбачено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється Споживачем на підставі акту приймання - передачі теплової енергії до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.п.6.6.1 п.6 Договорів, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпелю на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області -5 днів, по Україні - 7 днів).

Відповідач не в повному обсязі виконав умови договору та сплатив лише 22 788, 07 грн. за грудень 2011р.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 22 760, 32 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є:

- договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 702336/203-10/06 від 01.09.2006р.;

- договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501557/199-10/06 від 01.09.2006р.;

- договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 403980/229-11/06 від 01.09.2006р.;

- договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100033/224-11/06 від 01.10.2006р.;

- договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202430/197-10/06 від 01.10.2006р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У справі, що розглядається, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється Споживачем на підставі акту приймання - передачі теплової енергії до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.3 Договорів).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 702336/203-10/06 від 01.09.2006р.; договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501557/199-10/06 від 01.09.2006р.; договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 403980/229-11/06 від 01.09.2006р.; договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100033/224-11/06 від 01.10.2006р.; договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202430/197-10/06 від 01.10.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 45 548, 39 грн. підписані та оформлені сторонами відповідно до п.п. 6.6.1 п. 6 договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 702336/203-10/06 від 01.09.2006р.; № 501557/199-10/06 від 01.09.2006р.; № 403980/229-11/06 від 01.09.2006р.; № 100033/224-11/06 від 01.10.2006р.; № 202430/197-10/06 від 01.10.2006р.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Борг відповідача в сумі 22 760, 32 грн. підтверджується детальним та обґрунтованим розрахунком позивача (а.с 4), та актом звірки взаємних розрахунків між сторонами (а.с. 111), який перевірений господарським судом.

Враховуючи те, що ТУ ДСАУ в Запорізькій області не в повному обсязі виконало грошові зобов'язання перед позивачем за договорами купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 702336/203-10/06 від 01.09.2006р.; № 501557/199-10/06 від 01.09.2006р.; № 403980/229-11/06 від 01.09.2006р.; №100033/224-11/06 від 01.10.2006р.; № 202430/197-10/06 від 01.10.2006р., вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 22 760, 32 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 168, ідентифікаційний код 26316700) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) 22 760 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят) грн. 32 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повне рішення складено 17.04.2012р.

Суддя В.М. Соловйов