Ухвала суду № 23551680, 17.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"17" квітня 2012 р. Справа № 5004/2043/11(2/62-92)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаріцької А.О.,суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач), Міщенка П.К.,перевіривши матеріали спільної касаційної скарги Приватного підприємства "Ірома", та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4,на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2012 року,у справі№ 5004/2043/11 Господарського суду Волинської області,за позовомПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м. Луцьк),до 1. Приватного підприємства "Ірома" (м. Луцьк), 2. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (м. Луцьк),про визнання договорів оренди та суборенди від 01.02.2005 року недійсними та стягнення 226 800 грн. 00 коп.,в с т а н о в и в :

У грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" (далі за текстом -ПАТ "Західінкомбанк") звернулось до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Ірома" (далі за текстом -ПП "Ірома") та Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (далі за текстом -СПД ОСОБА_4.) про визнання недійсними Договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2005 року, укладеного між МП "Інкомсервіс" та СПД ОСОБА_4, та визнання недійсним Договору оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.02.2005 року, укладеного між СПД ОСОБА_4 та ТзОВ КБ "Західінкомбанк", стягнення з СПД ОСОБА_4 безпідставно одержаних коштів по Договору оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.02.2005 року у сумі 226 800 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.03.2011 року у справі № 2/62-92 (суддя -Черняк Л.О.) у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 року у справі № 2/62-92 (головуючий суддя -Щепанська Г.А., судді: Грязнов В.В., Демидюк О.О.) рішення Господарського суду Волинської області від 14.03.2011 року залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" -без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2011 року у справі № 2/62-92 касаційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 року та рішення Господарського суду Волинської області від 14.03.2011 року у справі № 2/62-10 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 17.10.2011 року у справі № 5004/2043/11 (суддя -Слободян П.Р.) в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 року у справі № 5004/2043/11 (головуючий суддя -Гудак А.В., судді: Сініцина Л.М., Олексюк Г.Є.) апеляційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" задоволено; рішення Господарського суду Волинської області від 28.11.11 року скасовано, прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсним Договір оренди нежитлового приміщення з правом передання його в суборенду від 01.02.2005 року, укладений між МП "Інкомсервіс" та ФОП ОСОБА_4; присуджено до стягнення з ПП "Ірома" на користь ПАТ "Західінкомбанк" судовий збір в сумі 85 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. -в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; визнано недійним Договір оперативної оренди нежитлового приміщення від 01.02.2005 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 та КБ "Західінкомбанк" ТзОВ; присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ "Західінкомбанк" 226 800 грн. 00 коп. -в повернення орендних платежів, 2 353 грн. 00 коп. -в якості відшкодування витрат по сплаті судового збору та 118 грн. 00 коп. -в якості відшкодування витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; присуджено до стягнення з ПП "Ірома" на користь ПАТ "Західінкомбанк" судовий збір в сумі 502 грн. 00 коп. за подачу апеляційної скарги; присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ "Західінкомбанк" судовий збір в сумі 2 268 грн. 00 коп. за подачу апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, ПП "Ірома" та ФОП ОСОБА_4 звернулись зі спільною касаційною скаргою, у якій просять скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 року, рішення Господарського суду Волинської області від 28.11.2012 року -залишити в силі.

Розглянувши матеріали спільної касаційної скарги ПП "Ірома" та ФОП ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

Згідно вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; касаційної скарги на рішення суду - 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

У разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог. Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (п. п. 6, 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Закон не містить заборони можливості сплати усієї суми судового збору одним з кількох позивачів у справі. Визначальним у такому разі є сам факт повного надходження належної до сплати суми судового збору в доход державного бюджету України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Щодо судового збору" № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року).

Враховуючи предмет спору у цій справі (майнові та немайнові вимоги), сумісне оскарження відповідачами постанови апеляційного господарського суду та вимоги касаційної скарги, положення Закону України "Про судовий збір", колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що додане до касаційної скарги платіжне доручення № 1608 від 03.03.2012 року на суму 2 268 грн. 00 коп. не може бути визнане належним доказом сплати скаржниками судового збору у встановлених чинним законодавством порядку та розмірі (оскільки сплачене одним із заявників не в повному обсязі).

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про недотримання ПП "Ірома" та ФОП ОСОБА_4 при поданні касаційної скарги, приписів ч. 4 ст. 111 ГПК України, що, згідно з положеннями п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, має наслідком повернення касаційної скарги.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржникам, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4) ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Спільну касаційну скаргу Приватного підприємства "Ірома" та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2012 року у справі № 5004/2043/11 повернути скаржникам.

Головуючий суддя А.О. Заріцька

судді: В.Ю. Поліщук

П.К. Міщенко