Ухвала суду № 23551526, 12.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"12" квітня 2012 р. Справа № 15/5026/1001/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Попікової О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Черкаської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року

у справі № 15/5026/1001/2011 господарського суду Черкаської області

за позовом Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаської районної державної адміністрації

до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська екологія"

третя особа -Черкаська міська рада

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор, виступаючи в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська екологія", третя особа -Черкаська міська рада, просив розірвати договір від 04.02.2004 року оренди земельної ділянки, укладений між Черкаською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська екологія», який зареєстрований у Черкаському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру 09.02.2004 року за №8.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.07.2011 року у справі № 15/5026/1001/2011 позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 04.02.2004 року, укладений між Черкаською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська екологія»про довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 20,0 га, в тому числі 10,72 га -піски, 9,28 га -забудовані землі (існуюче сміттєзвалище) за рахунок земель запасу Руськополянської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту, який зареєстрований у Черкаському районному відділі Черкаської регіональної філії центру державного земельного кадастру 09.02.2004 року за №8.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська екологія" 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 258-265, т. 2).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська екологія" задоволено. Рішення господарського суду Черкаської області від 15.07.2011 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено (а.с. 78-84, т. 3).

Не погоджуючись із постановленим судовим актом, Черкаська міська рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року, а рішення господарського суду Черкаської області від 15.07.2011 року залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.02.2012 року касаційну скаргу Черкаської міської ради повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 90-91, т. 3).

27.02.2012 року Черкаська міська рада повторно звернулася з касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 05.12.2011 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 26.12.2011 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 27.02.2012 року, про що свідчить штамп на конверті, адресованому Київському апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що обставини, які зумовили повернення касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 08.02.2012 року, а саме: ненадання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та довіреності, якою уповноважено ОСОБА_1 представляти інтереси скаржника, усунені. Вищеперелічені причини пропуску строку подання касаційної скарги визнані заявником як поважні.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з ухвали Вищого господарського суду України від 08.02.2012 року касаційна скарга поверталася без розгляду з підстав допущення скаржником процесуальних порушень. Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

При цьому процесуальний закон не перериває та не зупиняє перебіг процесуального строку, встановленого на касаційне оскарження судового рішення.

Виправлення недоліків касаційної скарги, що зумовили її повернення скаржнику, не свідчить про наявність у скаржника обставин, що можуть бути визнані в якості поважних причин для відновлення пропущеного строку, оскільки такі дії зумовлені суб'єктивними обставинами.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу Черкаської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року у справі № 15/5026/1001/2011 (з доданими до неї документами).

2. Справу № 15/5026/1001/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Повернути Черкаській міській раді (місцезнаходження: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, б. 36; код ЄДРПОУ 25212542) з Державного бюджету України 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 10 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 272 від 24.02.2012 року.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.В. Попікова