Постанова № 23550946, 11.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

11 квітня 2012 р. справа № 2а- 1983/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченка І.С.,

представника позивача - Кириченко О.С.,

представника відповідача - Синюшка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бастіон-Сервіс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просить суд: визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова №0002531502 від 07.11.2011 р.

В зв'язку з ліквідацією державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, первинного відповідача судом було замінено на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що фахівцями відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Бастіон-Сервіс»з питань правомірності формування податкового кредиту за період серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року та грудень 2010 року по взаємовідносинах з контрагентом Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 ( код НОМЕР_1), про що складено Акт №3090/15-210/32236010 від 27.10.2011 р.

Податковим повідомленням-рішенням №0002531502 від 07.11.2011 р. позивачу визначено податкове зобов'язання у розмірі 39 933,00 гривень - за основним платежем, та 9983,25 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважає висновки акту ДПІ у Московському районі м. Харкова № 3090/15-210/32236010 від 07.11.2011 р. в частині зайвого включення до податкового кредиту TOB «Бастіон-Сервіс»за період серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року та грудень 2010 року у сумі 39 933,32 гривень внаслідок недотримання вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», необґрунтованими та непідтвердженими документально.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова, проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002531502 від 07.11.2011 р. прийнято на законних підставах, а отже підстав для його скасування немає.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Бастіон-Сервіс»(код ЄДРПОУ 32236010) по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) з питань правомірності формування податкового кредиту за період серпень 2010 р., жовтень 2010 р., листопад 2010 р., грудень 2010 р.

Результати перевірки викладено в Акті №3090/15-210/32236010 від 27.10.2011 р. (а.с. 9-15).

Відповідно до висновків акту, відповідачем встановлено порушення: п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зайво віднесено до складу податкового кредиту у серпні - грудні 2010 року 39933,32 грн., у тому числі за серпень 2010 року - 2333,33 грн., за жовтень 2010 року - 14033,33 грн., за листопад 2010 року - 11533,33 грн., за грудень 2010 року - 12 033,33 грн.

За результатами перевірки, на підставі зазначених висновків, ДПІ у Московському районі м. Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002531502 від 07.11.2011 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 49916,25 грн., з яких: 39933,00 грн. - за основним платежем, та 9983,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 8).

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями, про що склав заперечення та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргою на вищезазначене податкове повідомлення -рішення (а.с. 16-31). Процедуру адміністративного оскарження спірного повідомлення-рішення завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України №458/6/10-2115 від 10. 01.2012 р. про результати розгляду повторної скарги (а.с. 32-34).

Як свідчать матеріали справи, в основу висновку ДПІ у Московському районі м. Харкова про завищення позивачем податкового кредиту покладено відомості з акту перевірки ФОП ОСОБА_3 № 679/17-212/НОМЕР_1 від 19.07.2011 р.. Так, проведеною Лозівською ОДПІ перевіркою ФОП ОСОБА_3 за період з 18.02.2010 р. по 31.12.2010 р., встановлено, що згідно з протоколом допиту громадянка ОСОБА_3 в лютому 2010 р. зареєструвалась як підприємець за проханням громадянина ОСОБА_4, в подальшому оригінали документів про реєстрацію підприємницької діяльності за винагороду в сумі 3000 грн. передано громадянину ОСОБА_5.

ФОП ОСОБА_3 були відкриті банківські рахунки, якими користувався ОСОБА_5, фінансово-господарська діяльність нею не здійснювалась, довіреність на здійснення діяльності нікому не надавалась, звітність, накладні, рахунки-фактури та інші документи не підписувались. Таким чином, податковою зроблено висновок, що податкові накладні виписані не ФОП ОСОБА_3 та не повіреними особами, а тому не дають права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Враховуючи наведене, ДПІ у Московському районі м. Харкова в акті перевірки позивача зроблено висновок, що TOB «Бастіон-Сервіс»в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зайво віднесено до складу податкового кредиту у серпні - грудні 2010 року 39933,32 грн., у тому числі за серпень 2010 року - 2333,33 грн., за жовтень 2010 року - 14033,33 грн., за листопад 2010 року - 11533,33 грн., за грудень 2010 року - 12 033,33 грн. та занижено суму ПДВ у загальному розмірі 39933,32 грн.

Перевіряючи цей висновок і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Бастіон-сервіс»на підставі договорів № 01-10 від 01.10.2010 р. (а.с. 63-64), №02/10 від 03.10.2010 р. (а.с. 71), №03-08 від 03.08.2010 р. (а.с. 79) про надання пральних послуг, суборенди автотранспорту, виконання підрядних робіт, укладених з ФОП ОСОБА_3, та податкових накладних до складу податкового кредиту у 2010 році віднесено суми ПДВ у загальному розмірі 39933,32 грн.. Податковим органом ставиться під сумнів реальність господарських операцій у зв'язку з відсутністю документів та неможливістю виконання таких операцій контрагентом позивача.

Згідно договору № 01-10 від 01.10.2010 р., укладеного між ТОВ «Бастіон-Сервіс»(Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець), (а.с. 63-64), Виконавець зобов'язується надати пральні послуги в порядку та на умовах, визначених договором. За цим договором ТОВ «Бастіон-Сервіс»та ФОП ОСОБА_3 були складені відповідні Акти приймання передачі виконаних робіт (а.с. 65-67), в яких не вказані вид та кількість наданих послуг.

ФОП ОСОБА_3 було виписано ТОВ «Бастіон-Сервіс»податкові накладні:№ 291005 від 29.10.2010 р., № 301102 від 30.11.2010 р., № 311202 від 30.12.2010 р. (а.с. 68-70).

В судовому засіданні представник позивача не пояснив, де саме ФОП ОСОБА_3 надавала ТОВ «Бастіон-Сервіс» пральні послуги на суму 32000грн., 17000грн., 20000грн. відповідно до вказаних актів прийняття -передачі та податкових накладних. Крім того, представник позивача не довів необхідність зазначених витрат з метою отримання пральних послуг у власній господарській діяльності.

За договором №02/10 від 03.10.2010 р. ФОП ОСОБА_3 (Орендатор) передає ТОВ «Бастіон-Сервіс»(Суборендатор) в тимчасове користування автомобільний транспорт згідно переліку в Додатку № 1 (а.с. 71).

Позивачем надано Акти приймання передачі виконаних робіт (а.с. 73-75).

Зазначені акти не містять кількості наданих послуг, назву та вид автомобільного транспорту, його власника, який надавався в суборенду та тривалості його використання. Позивачем не надано Додатку № 1, передбаченого п.1.1. №02/10 від 03.10.2010 р., в зв'язку з чим суду не доведені і відсутні відомості стосовно переліку автомобільного транспорту, наданого ФОП ОСОБА_3 за вказаним договором. Суду не надано підтвердження щодо технічних та технологічних можливостей ФОП ОСОБА_3 для надання в суборенду автотранспорту.

В матеріалах справи наявні виписані ФОП ОСОБА_3 на адресу позивача податкові накладні: № 291004 від 29.10.2010р., 301101 від 30.11.2010 р.,№ 311201 від 30.12.2010 р. (а.с. 76-78).

В судовому засіданні представник позивача не пояснив, який саме автотранспорт ФОП ОСОБА_3 надавала ТОВ «Бастіон-Сервіс»в суборенду на суму 52200грн., 52200грн., 52200грн. відповідно до вказаних актів прийняття -передачі та податкових накладних, і кому він належав (а.с. 73-75). Крім того, представник позивача не довів необхідність зазначених витрат у власній господарській діяльності.

03.08.2010 р. між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Бастіон-Сервіс»укладено договір №03-08 купівлі -продажу партії товару (трикотажний спецодяг) (а.с. 79). За вказаним договором ФОП ОСОБА_3 (Продавець) зобов'язався передати ТОВ «Бастіон-Сервіс»(Покупець) партію товару на суму 14000,00 грн., в т.ч. ПДВ -2333,33 грн., а Покупець зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити його.

Позивачем були надані видаткова накладна № 31083 від 30.09.2010 р., податкова накладна № 31083 від 31.08.2010 р. (а.с. 80-81).

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що зазначений товар -джемпери, є спецодягом в загальній кількості 100 шт.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що ФОП ОСОБА_3 проживає в м. Лозова, та не здійснює самостійно господарську діяльність. З метою здійснення господарської діяльності вона надала довіреність на здійснення діяльності від її імені ОСОБА_5 (а.с. 36), але підписувала фінансові документи та договори самостійно.

В заперечення проти позову та в підтвердження власної правової позиції ДПІ надано пояснення ФОП ОСОБА_3 про те, що вона не здійснювала господарську діяльність, документи первинної фінансової звітності, договори, податкові накладні не підписувала.

В силу положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Приписами ст.1 цього Закону визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Відповідно до умов передачі товару, наведених у п. 2.1 договору № 03-08 від 03.08.2010 р., строк передачі товару визначений у 10 днів з моменту підписання договору.

Позивачем не були надані документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи).

Порядком виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.08.1996 року № 228/253, зазначено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до замовника, акт приймання-передачі товару, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товару. Відсутнє підтвердження фізичного переміщення товару від контрагента - постачальника ФОП ОСОБА_3 до підприємства - замовника ТОВ «Бастіон-Сервіс». Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента ФОП ОСОБА_3 для вчинення поставки товару. Матеріали справи не містять посилань на первинні документи (щодо понесених витрат по зберіганню товару), що не підтверджує фактичне перебування товару у власності ФОП ОСОБА_3, а отже і можливість виконання обов'язку з поставки товару позивачу. За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, неможливо визначити місце здійснення поставки, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, тощо.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне виконання умов договорів.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, в цій справі покладено на відповідача.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте та вчинене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0002531502 від 07.11.2012 р. відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 12.04.2012р..

Суддя Сагайдак В.В.