Постанова № 23549908, 10.04.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-545/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання : Снісар Я.В.

представників сторін:

позивача -Наговського С.М.

відповідача -Стусь Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Смарт Агро»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Смарт Агро»звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції з наступними позовними вимогами:

- визнати бездіяльність Кіровоградської ОДПІ при проведені позапланової перевірки платника податків -ПП «Смарт Агро»в частині неповідомленні підприємства про проведення перевірки та ненадання акту №1176/1520/37426959 від 04.11.2011 року;

- визнати бездіяльність Кіровоградської ОДПІ при проведені позапланової перевірки платника податків -ПП «Смарт Агро»в частині неврахування податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, а саме -податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість на загальну суму 2475804,99 грн. та податкових зобов'язань на загальну суму 2614097,00 грн.;

- визнати дії Кіровоградської ОДПІ щодо проведення перевірки ПП «Смарт Агро»та складання акту перевірки №176/1520/37426959 від 04.11.2011 року неправомірними;

- встановити відсутність повноважень у Кіровоградської ОДПІ на визнання правочинів нікчемними в акті перевірки №1176/1520/37426959 від 04.11.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1176/1520/37426959 від 04.11.2011 року.

Позивач вважає, що відповідачем було порушені норми Податкового кодексу України з питань проведення перевірки. Згідно вимог Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення такої перевірки. Позивач зазначив, що наказ на проведення перевірки ним отримано не було, а тому відповідач не мав законних підстав починати проведення вказаної перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у письмових запереченнях позовні вимоги не визнав, посилаючись на законність дій податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, та обґрунтованість її висновків про нікчемність укладених позивачем правочинів, на підставі яких у березні 2011 року ним сформовані дані податкового обліку. У зв'язку з цим просив суд у позові відмовити.

Ухвалою суду від 10 квітня 2012 року здійснено заміну відповідача -Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекції на її правонаступника - Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ПП «Смарт Агро»є юридичною особою та зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 21.12.2010 року та перебуває на обліку у Кіровоградській ОДПІ як платник податків /а.с. 20,22/.

ПП «Смарт Агро»подано до Кіровоградської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року /а.с. 23-25/.

Відповідно до даних розділу ІІ «Податковий кредит»додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року постачальниками ПП «Смарт Агро»в березні 2011 року був ПП «Актор»сума ПДВ складає 2475804, 99 грн.

В ході аналізу податкової звітності ПП «Смарт Агро»з ПДВ за березень 2011 року, встановлено що позивач сформував кредит з ПДВ в сумі 2475804,99 грн. від ПП «Аткор», яке має ознаки фіктивності, стан «21»- ліквідаційна процедура за рішенням суду. ПП «Аткор»анульовано свідоцтво платника ПДВ -21.06.2011 року /а.с. 41-48/.

ПП «Смарт Агро»направлено лист -запит щодо формування податкового кредиту №14517/10/1520 від 19.03.2011 року, який отримано позивачем 23.05.2011 року /а.с. 38/.

На даний запит ПП «Смарт Агро»відповіді надано не було.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є саме ненадання ПП «Смарт Агро»пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

Відповідно до доповідної записки заступника начальника відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб видано наказ № 3326 від 03.11.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Смарт Агро». Відповідачем також було складено повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Смарт Агро»/а.с. 39-40/.

Копію наказу Кіровоградської ОДПІ від 03.11.2011 року за №3326 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 03.11.2011 року №40240/10/1520 про дату початку та місце проведення перевірки направлено платнику кур'єрською поштою /а.с. 18/.

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року /а.с. 49-58/.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки платників податків, що мале місце у зазначених правовідносинах, регламентується ст.79 ПК України.

Так, п.79.1 ст.79 ПК України передбачає, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Враховуючи, що вимоги п.79.2 ст.79 ПК України передбачають можливість надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки до початку перевірки (абз.2 п.78.4 ст.78 ПК України) та вимоги зазначеної норми податкового кодексу не ставлять в залежність право проведення відповідачем зазначеного виду перевірки із отриманням копій наказу та повідомлення про перевірку до її проведення платником податків, відповідач, в цьому випадку, мав законодавче встановлене право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та при цьому ним були дотримані вимоги п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України, оскільки на виконання вимог абз.2 п.78.4 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України наказ та повідомлення про проведення перевірки було надіслано кур'єрською поштою до початку проведення такої перевірки /а.с. 18/.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що акт перевірки №1176/1520/73426959 від 04.11.2011 року, складений за результатами перевірки, направлено на адресу позивача кур'єрською поштою /а.с. 19/.

За таких обставин, твердження представника позивача про не отримання копії наказу та повідомлення про проведення перевірки від 03.11.2011 року, виключає можливість щодо права податкового органу на проведення такої перевірки, є недоведеним з огляду на положення п.79.2 ст.79 ПК України.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання бездіяльності Кіровоградської ОДПІ при проведені позапланової перевірки платника податків -ПП «Смарт Агро»в частині неповідомлення підприємства про проведення перевірки та ненадання акту №1176/1520/37426959 від 04.11.2011 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення:

- п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.185.1 ст.185, п.п.а) п.187.1 ст. 187 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України;

- п.1 ст.9, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.198.2ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України;

- ч.1 ст. 203, ст.215, п.1 ст. 216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Смарт Агро», як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до "вигодонабувача".

1) Підприємствами-покупцями ПП «Смарт Агро»безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Смарт Агро»на суму 2614097,00 грн.;

2) Підприємствами-покупцями ПП «Смарт Агро»безпідставно сформовано податкові зобов'язання в сумі 2475804,99 грн.

Вирішуючи спір, суд не вдається в дослідження змісту та висновку акту перевірки Кіровоградської ОДПІ №1176/1520/37426959 від 04.11.2011 року, яким визнано такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, правочини позивача, у зв'язку з чим Кіровоградською ОДПІ визнано відсутніми податкові зобов'язання за березень 2011 року, оскільки вказаний акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, а тому не може бути предметом спору в адміністративній справі.

Таким рішенням суб'єкта владних повноважень - правовим актом індивідуальної дії, що породжує виникнення чи припинення прав та обов'язків платника податків, є податкове повідомлення-рішення, яке, у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, приймається керівником органу державної податкової служби (його заступником) за результатами розгляду акта перевірки та інших матеріалів.

Як визначено підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представниками сторін під час розгляду справи, жодні податкові повідомлення-рішення, якими б за наслідками перевірки, оформленої актом №1176/1520/37426959 від 04.11.2011 року, позивача було зобов'язано сплатити суму грошового зобов'язання або внести зміни до його податкової звітності, податковим органом не приймалися.

Відповідно до ч. 2 п. 3 Р.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 та зареєстрованого в Мін'юсті 12.01.2011 року за №34/18772, акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 1 Р. ІІ даного Порядку, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У відповідності до п. 7 Р. ІV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з системного аналізу норм Порядку, акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, а тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки, зокрема, прийняті за її результатами рішення.

З огляду на те, що сам по собі акт перевірки не має для платників податків ніяких наслідків, які настають у зв'язку з прийняттям податковим органом на підставі акту перевірки відповідного рішення, суд вважає, що акти податкових перевірок не можуть бути предметом спору в суді оскільки ці документи не мають обов'язкового характеру, а викладені в них обставини можуть бути лише підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не відповідають визначеним законом правовим способам захисту порушеного права.

Частинами 1, 2 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тобто, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

У ході розгляду справи позивачем не доведено, що оскаржувані дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, призвели до настання будь-яких юридичних наслідків, мали вплив на реалізацію його (позивача) прав, свобод, інтересів та призвели до їх порушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні його позовних вимог, тому суд не вбачає підстав для присудження йому з державного бюджету здійсненних ним судових витрат. Доказів понесення відповідачем судових витрат у даній справі, передбачених ч.2 ст.94 КАС України, суду не надано.

Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом