Постанова № 23549840, 10.04.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2012 р. Справа № 2а-927/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

за участю секретаря Дубінської І.В.

представників:

прокурора: не з"явився

від позивача: Урядка Р.Я.

від відповідача: Вовка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Живиця"

про стягнення заборгованості в сумі 211830,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2012 року Долинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Живиця" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 211830,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджені податкові зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, а сума податкового боргу відповідача за вказаним платежем становить 211830,63грн.

Прокурор в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві, пояснив суду, що відповідачем вчасно не сплачено узгоджені податкові зобов'язання. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог не заперечив. Крім того заявив клопотання про розстрочення податкового боргу.

Відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення може здійснюватись за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Отже, враховуючи наведене, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення можливе тільки на стадії виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, судом встановлено наступне.

30.12.1991 року Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію відповідача -Публічного акціонерного товариства "Живиця".

Відповідач є юридичною особою, та відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є платником податків і зборів (обов'язкових платежів) та перебуває на податковому обліку в Долинській об'єднаній податковій інспекції.

Судом встановлено, що позивачем було проведено виїзну планову документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, на підставі чого складено акт № 132/231/13652508 від 31.01.2012 року про результати планової виїзної перевірки.

Перевіркою встановлено, що відповідачем не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб станом на 01.10.2011 року в сумі 364728,68 гривень.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на доходи фізичних осіб (пункт 9.1.2).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно абзацу третього пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (підпункт «а»); або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку (підпункт «б»).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати податку на доходи фізичних осіб, є узгодженими з моменту подання податкових декларацій.

Пунктом 31.3 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Згідно підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 17 даного Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідачем податкове зобов'язання з сплати податкового боргу не сплачено. Несплачений розмір податкових зобов'язань з вказаного податку становить 211830,63гривень.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки Публічного акціонерного товариства "Живиця" (код ЄДРПОУ 13652508) в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 211830 (двісті одинадцять тисяч вісімсот тридцять) грн. 63 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 17.04.2012 року.