Постанова № 23549113, 10.04.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

10 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/5062/11

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

позивача: Миколенко Р.Л.

відповідача: Пастернак Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" (надалі - позивач) до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Адміністративний позов мотивований тим, що податковим органом проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, результат якої оформлений актом від 16.05.2011р.№ 39/23/32130182. На підставі зафіксованих порушень Козятинська ОДПІ сформувала податкове повідомлення рішення від 26.05.2011р. № 000025301, яким визначене грошове зобов'язання в розмірі 188 335 грн. Оскільки дане рішення податковим органом винесено безпідставно, а за наслідками адміністративного оскарження його залишено без змін, позивач змушений був звернутись до суду з позовом щодо його протиправності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо позову заперечував, та просив у його задоволенні відмовити з мотивів , які викладені у запереченнях (а.с.76-80).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" зареєстрований Козятинською районною державною адміністрацією за ідент. кодом 32130182 (а.с.59).

У період з 04.05.2011р. по 16.05.2011р. Козятинською ОДПІ в особі старшого державного податкового ревізора інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Шнайдрук Т.О проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Результат якої оформлений актом про результати позапланової виїзної перевірки від 16.05.2011р. № 39/23/32130182 (надалі - акт від 16.05.2011р.).

В ході якої встановлено порушення п.п.14.1.118 п.14.1 ст.14, п.193.3 ст. 198 п.200.1, п.200.3, п.200.17, ст.200 Податкового кодексу України, ст.203 п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, внаслідок чого у період з лютого по березень 2011р. завищено суму бюджетного відшкодування та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту (а.с.9-20).

Не погодившись з даним фактом позивачем до Козятинської ОДПІ подано заперечення з посиланнями на безпідставність зафіксованих порушень, проте 26.05.2011р. податковим органом винесено податкове повідомлення рішення від 26.05.2011р. № 000025301, яким визначено грошове зобов'язання в розмірі 188 335 грн.(а.с.24).

Не погодившись з даним рішенням ПАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" подало скаргу на ім'я Державної податкової адміністрації України, яка своїм рішенням від 14.10.2011р. № 3698/610-245, скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове повідомлення рішення від 26.05.2011р. № 000025301, без змін.(а.с.29-30).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Як вбачається із матеріалів акту від 16.05.2011р., перевірка позивача проведена на підставі направлення та наказу, копія якого вручена головному бухгалтеру 04.05.2011р., даний факт представником позивача в судовому засіданні не заперечувався.

Так, п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Положення п. 86.1.ст.86 ПК України передбачає, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

А податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у відповідності до п.86.8.ст. 86 ПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, акт за результатами проведення перевірки датований 16.05.2011р, а оскаржуване податкове повідомлення рішення датоване 26.05.2011р., таким чином судом встановлено, що податковим органом дотримано процедуру та строк оформлення результатів перевірки ПАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат".

Стосовно порушень зафіксованих в ході проведення перевірки, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріли справи, 26.08.2010р. між позивачем та ТОВ «ГАЗТОРГ УКРАЇНА» укладено договір постачання природного газу № 07/10-23/02, за яким ТОВ «ГАЗТОРГ УКРАЇНА» (постачальник) зобов'язується передати у власність ПАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" (споживачу) в 2010р. природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплати газ на умовах даного договору. Зокрема, у відповідності до істотних умов договору, постачальник передає газ на комерційних вузлах, а приймання-передачі газу відбувається протягом місяця рівномірно з припустимими відхиленнями, не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним, на підставі чого споживач зобов'язується надати постачальнику 2 примірники акту приймання - передачі газу (а.с.31-33).

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України ( надалі - ЦК України) передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Зокрема статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

На виконання вимог вищезгаданого договору в матеріалах справи наявні :

1) акт прийому передачі вартісних показників за лютий 2011р. № 0000000098 від 28.02.2011р., № 0000000099 від 28.02.2011р., за січень 2011р. № 0000000010 від 31.01.2011р., № 0000000009 від 31.01.2011р.(а.с.53-56);

2) податкові накладні № 22 від 28.02.2011р.№ 7 від 31.01.2011р.(а.с.47-48);

3) виписка по особовим рахункам за 20.01.2011р., за 22.02.2011р., за 24.02.2011р., (а.с.49-52).

Положення ч.1 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, що передбачено ч.2 вищезгаданої норми.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вибачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, судом встановлено правомірність укладених господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «ГАЗТОРГ УКРАЇНА», що підтверджується наданими поясненнями позивача та матеріалами справи.

Так, статтею 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Однак, в ході судового розгляду справи представником відповідача не надано жодних доказів порушення публічного порядку укладеним договором від 26.08.2011р. № 07/10-23/02, а тому твердження відповідача з привод даного факту є безпідставними.

Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. до правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок відносять правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В судовому засіданні представником відповідача звернуто увагу суду на той факт, що податковим органом, у відповідності даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань, з контрагентом ТОВ «ГАЗТОРГ УКРАЇНА» встановлено, що останнім не задекларовано податкові зобов'язання. Однак на запитання головуючого по справі, щодо того якою нормою права визначено відповідальність позивача за відсутність декларування своїх зобов'язань ТОВ «ГАЗТОРГ УКРАЇНА», відповіді не надано.

На виконання свого обов'язку щодо подачі податкової звітності, позивачем по справі до податкового органу надано податкову декларацію березень та лютий 2011р., заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розшифровки податкових зобов'язань до податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.34-45).

Так статтею 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, що передбачено п. 200.17.ст.200 ПК України .

Таким чином, здійснивши системний аналіз правових норми, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог, а тому податкове повідомлення рішення від 26.05.2011р. № 000025301 є таким, що підлягає скасуванню.

Водночас суд акцентує увагу відповідача, що у відповідності до п.п.21.1.1. п.20.1 ст. 20 ПК України, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Крім того, ухвалою суду від 09.12.2011р. задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення по справі № 2а/0270/4813/11 за позовом Приватного акціонерного товариства "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з постанови Вінницького окружного адміністративного суду предметом розгляду є частина сума бюджетного відшкодування за лютий 2011р., яка увійшла у податкове повідомлення рішення від 26.05.2011р. № 000025301.

Як свідчить база даних "Документообіг адміністративних судів" у справі № 2а/0270/4813/11 постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. позов Приватного акціонерного товариства "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" задоволено повністю, який станом на день винесення судового рішення у даній адміністративній справі набрав законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.13 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - Приватного акціонерного товариства "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" судові витрати на сплату судового збору в сумі 28 грн.23 коп.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області від 26.05.2011р. № 0000252301, яким визначено зменшення розміру заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2011р.на суму 92 409 грн. та за березень 2011р. на суму 93 926 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" (Вінницька область, Козятинський район, смт.Глухівці, вул.Заводська,1, код ЄДРПОУ 32130182) судові витрати в розмірі 28 грн. (двадцять вісім гривень) 23 коп. ( двадцять три копійки) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна