Постанова № 23548939, 06.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

06 квітня 2012 р. (11:48) Справа №2а-13020/10/2/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

третя особа Феодосійська міська рада

про визнання неправомірними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

за участю представників:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - ОСОБА_2 - пред-к, дов. №6 від 06.03.2012 р.

ОСОБА_3 - пред-к, дов.№39 від 28.03.2012 р.

від третьої особи - не з'явився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська офсетна фабрика» (далі Фабрика ) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (далі ДПІ ) про визнання неправомірними дій відносно вимог оплати штрафних санкцій в сумі 13235,14 грн. та визнання недійсним податкових повідомлень-рішень № 0007291503/0 від 24.09.2010 р., № 0007301503/0 від 24.09.2010 р. Вимоги мотивовані тим,що ДПІ при проведенні документальної невиїзної перевірки Фабрики зробила помилкові висновки про несплату нею узгодженого податкового зобов'язання по орендної плати за земельні ділянки.

ДПІ надані заперечення на позов, в яких зазначено,що штрафні санкції застосовані до платник податків правомірно.

Суд ухвалою від 09.11.2010 р. залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Феодосійську міську раду.

Ухвалами суду від 28.02.2011 р. у справі призначено судову бухгалтерську експертизу та провадження у справі зупинено.

Листом від 22.08.20011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи" у зв'язку з несплатою вартості експертизи повернуло матеріали справи до суду.

Ухвалою суду від 05.09.2011 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалами суду від 20.10.2011 р. у справі призначено судову бухгалтерську експертизу та провадження у справі зупинено.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи"10.02.2012 р. надійшов експертний висновок №67 від 08.02.2012 р., провадження по справі було поновлено.

У судове засідання, яке відбулось 29.03.2012 р., сторони явку своїх представників не забезпечили, від Фабрики надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 06.04.2012 р. представники ДПІ заперечували проти позову, заявили клопотання про заміну відповідача на правонаступника, наполягали на розгляді справи на підставі залучених . Від Фабрики надійшло клопотання про заміну позивача по справі на правонаступника, розгляд справи на підставі залучених до неї документів. Третя особа явку свого представника не забезпечила, про день та час проведення судового засідання була сповіщена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надала.

Суд, вивчивши клопотання сторін, керуючись ст.55, 128 КАС України, ухвалив провести заміну позивача на Приватне акціонерне товариство «Феодосійська офсетна фабрика» (далі позивач), відповідача - на Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної республіки Крим (далі відповідач), розглянути справу на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

ДПІ , правонаступником якої є відповідач, проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати Фабрикою , правонаступником якої є позивач, податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності , за результатами якої складений акт №626/15-3/02470690 від 13.09.2010 р.

У зазначеному акті відповідачем зроблений висновок про порушення платником податків ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки податковим органом 24.09.2010р. прийняти податкові повідомлення рішення № 0007301503/0 , згідно з яким платник податків на підставі ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 87 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 53034,20 грн. мав сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 10606,85 грн. та №0007291503/0 , відповідно до якого платник податків на підставі ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 28 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 26282,99 грн. мав сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2628,29 грн.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов 'язкових платежів) був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ст. 1 закону визначала, що податковим боргом (недоїмкою) було податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань був встановлений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої визначав , що податкові декларації подавались за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було визначено, що платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації платника податків.

Розмір штрафних санкції, які накладались на платника податків за порушення податкового законодавства , та порядок їх застосування були визначені у ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 вказаного закону у разі коли платник податків не сплачував узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, він був зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу,

при затримці від 31до 90 календарних днів - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;

при затримці більш 90 календарних днів - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України ( далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

На час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень - рішень розміри плати за використання земельних ресурсів та порядок її сплати , відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справлення земельного податку були визначені у Законі України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні було платним. Плата за землю здійснювалась у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначалась залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок і землекористувачі, окрім орендарів і інвесторів - учасників угод про розділ продукції, сплачували земельний податок. За земельні ділянки , надані в оренду , справлялась орендна плата.

Об'єктом плати за землю була земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебувала у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди (ст. 5 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку були дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебувала у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

У ст.17 Закону України «Про плату за землю» було вказано ,що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачувалось рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнював календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У ст.1 Закону України «Про оренду землі» визначено,що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції , яка діяла на час проведення перевірки позивача) орендною платою за землю визначався платіж, який орендар вносив орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлювались за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлювались відповідно до Закону України "Про плату за землю") . Обчислення розміру орендної плати за землю здійснювалось з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не було передбачено договором оренди.

Судом встановлено,що рішенням 27 сесії 5 скликання №1301 від 28.12.2007 р. позивачу був продовжений строк оренди земельних ділянок .

Між позивачем та третьою особою 17.04.2009 р. був укладений договір оренди земельних ділянок, предметом якого було використання на умовах оренди двох земельних ділянок площею 0,4949 га, розташованої за адресою : м.Феодосія, вул..Земська 6, та площею 0,5575 га , розташованою за адресою пров. Індустріальний 5 .

Матеріали справи свідчать про те,що 28.01.2010 р. платником податків надано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності , якою було узгоджено податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за 2010р. у сумі 278529,52 грн. , в тому числі за січень 2010р. - у розмірі 23210,83 грн., з лютого по грудень 2010 р. по 23210,79 грн. на місяць.

Рішенням Господарського суду АРК по справі № 2-2/1493-2010 від 19.05.2010 р. був визнаний недійсним договір оренди земле,укладений 17.04.2009 р. між позивачем та третьою особою .

Позивач надіслав 28.05.2010 р. на адресу податкового органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності , згідно з яким узгоджено податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за 2010р. у сумі 42251,90 грн. , з щомісячною сплатою суми 3521 грн.

До матеріалів справи залучений експертний висновок №67 від 08.02.2011 р. судово-економічної експертизи, проведеної на виконання ухвали суду від 20.101.2011 р.

За результатами вивчення наданих сторонами документів експертами встановлено,що сума орендної плати за землю , яка підлягала внесенню позивачем за період часу з 02.02.2010 р. по 05.08.2010 р. з урахуванням розрахунків позивача та рішення Господарського суду АРК по справі № 2-2/1493-2010 від 19.05.2010 р. складала 14555,80 грн., за період часу з 01.03.2010р. по 13.09.2010р. платником податків внесено орендна плата у розмірі 35698,49 грн.

Експертами підтверджений висновок податкового органу про порушення позивачем термінів сплати узгодженого зобов'язання по орендній платі , згідно з вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків мав сплатити штрафні санкції за несвоєчасне внесення суми узгодженого зобов'язання по орендній платі у розмірі 1256,65грн.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів, яки б спростовували розрахунок, зроблений експертною установою .

За таких обставин, приймаючи до уваги експертний висновок, а також те,що платежі позивача, прийняти до уваги під час проведення експертизи , не відрізняються від відомостей , викладених в акті перевірки, суд вважає,що існують підстави для задоволення позовних вимог по визнанню протиправним та скасуванню податкових повідомлень - рішень, прийнятих за результатами вивчення матеріалів перевірки, викладених в акті №626/15-3/02470690 від 13.09.2010 р.

В той же час суд вважає необхідним визначити наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи судом встановлена незгода податкового органу з діями платника податків після набрання законної сили Рішенням Господарського суду АРК по справі № 2-2/1493-2010 від 19.05.2010 р. щодо визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати. Саме зазначені обставини і були підставою для проведення невиїзної документальної перевірки платника податків, за результатами вивчення матеріалів якої до нього були застосуванні штрафні санкції.

Матеріали справи свідчать про дотримання податковим органом процедури нарахування штрафних санкцій , визначеної в Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На думку суду встановлений під час розгляду справи факт невірного нарахування суми штрафних санкцій згідно зі ст.70 КАС України не може бути допустимим доказом протиправності дій податкового органу.

На підставі викладеного , вивчивши пояснення представників відповідача, суд вважає,що матеріалами справи спростовуються твердження платника податків про наявність в діях першого порушень порядку нарахування штрафних санкцій, в наслідок чого відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача відносно вимог щодо оплати штрафних санкцій в сумі 13235,14 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.04.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 13.04.2012 р. .

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції від 24.09.2010 р. №0007301503/0 та № 0007291503/ 0 .

3. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.