Ухвала суду № 23547016, 20.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7942/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,

при секретарі: Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2011 року у справі за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Корунд», товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-17»про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Корунд», товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-17»про стягнення коштів отриманих за нікчемними угодами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ фірма «Корунд»є юридичною особою, що зареєстрована 23.02.1993 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на податковому обліку з 27.06.1997 р. за № 894.

Основними видами діяльності відповідач за КВЕД є: інші вили оптової торгівлі, посередництво в торгівлі різними товарами, консультації з питань комерційної діяльності та управління, діяльність у сфері геології та геологорозвідування, знімальні геодезичні та гідрографічні роботи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-17»зареєстроване 04.05.2007 року державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державною адміністрацією, як платник податків перебуває на податковому обліку з 22.05.2007 р. за № 44743.

У період з 30.11.2009 р. по 11.12.2009 р. посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі направлень та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку TOB фірми «Корунд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2009 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2009 р., за результатами якої складено Акт від 23.12.2009 р. №4264/23-2/19412461/258.

Перевіркою встановлено, що між TOB фірма «Корунд»та TOB «СМУ-17»укладені договори про надання послуг: від 05.03.2008 р. № 05/03-03, від 12.03.2008 р. № 12/03-4, від 29.04.2008 р. № 29/04-1, від 22.04.2008 р. № 22/04-1, від 24.04.2008 р. № 24/04-2, від 16.06.2008 р. № 16/06-1, від 04.07.2008 р. № 1/0407-1, від 08.08.2008 р. № 8/0808-1, № 02/0908-2, від 06.10.2008 р. № 10/04-2, від 20.10.2008 р. № 20/10-2, від 10.11.2008 р. № 10/11-2, від 10.11.2008 р. № 07/11-2, від 24.11.2008 р. № 24/11-2, від 02.12.2008 р. № 0112-2, від 02.12.2008 р. № 12/11-2, від 08.12.2008 р. № 8/12-2 та від 08.12.2010 р. № 8/12-3.

Згідно вказаних угод TOB фірма «Корунд»віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 415478,00 грн.

Під час проведення перевірки від ГВПМ Білоцерківської ОДПІ Київської області позивачем отримано постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області по кримінальній справі № 201200900004, яка порушена відносно громадянина ОСОБА_2 за ознаками скоєння злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, 2 ст. 205, ч. 1 ст. 209 КК України, а саме: створення фіктивних фірм для надання послуг реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності по виведенню податку на додану вартість із законного обігу в тіньовий, шляхом перерахування грошових коштів по безтоварним операціям з одною підприємства на інше з подальшим незаконним отриманням грошових коштів готівкою.

У ході проведення досудового слідства по вказаній кримінальній справі, слідчим проведено допити осіб, які були задіяні у створенні та діяльності підприємств. За протоколами допиту, особи, які безпосередньо приймали участь в діяльності TOB «СМУ-17»визнали та показали, що дане підприємство створене з метою надання послуг діючим суб'єктам підприємницької діяльності спрямованих на ухилення від оподаткування. Крім того, директора фіктивних фірм, в тому числі TOB «СМУ-17»ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не мають, про штатну чисельність, осіб, які фактично здійснювали фінансово-господарську діяльність, де зберігались реєстраційні документи і печатка їм не відомо, ніяких первинних документів не складали та не підписували, довіреностей на право представництва не видавали, ведення податкового та бухгалтерського обліку не здійснювали, договорів не укладали, бухгалтерську та податкову звітність не складали, не підписували та в державні органи не подавали.

За результатами перевірки посадові особи Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області дійшли висновку, що укладені між TOB фірма «Корунд» та TOB «СМУ-17»правочини є нікчемним, оскільки, на думку ревізорів-інспекторів податкової служби, укладенням цього правочину його учасники порушили встановлений публічний порядок. За твердженням податкового органу, при укладенні договорів його учасники не переслідували мети - отримання послуг, а ними переслідувалась інша ціль - зменшення об'єкту оподаткування податком на додану вартість з метою ухилення від сплати податків.

На підставі отриманих даних та встановлених фактів перевірки позивач виявив порушення TOB фірма «Корунд»приписів:

пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 1123406,00 грн.;

підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 898724,00 грн.;

статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а саме - не утримано податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів при перерахуванні коштів за придбані товари у суб'єкта підприємницької діяльності;

статті 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податку та інших обов'язкових платежів»наказу Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 р. № 451, а саме - підприємством не включено до податкового розрахунку за 3 квартал 2008 року та за 4 квартал 2008 року суму виплачених коштів фізичним особам за надані послуги та суму утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Вважаючи, що укладені між відповідачами правочини є нікчемними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом частини 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, -нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК України визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

В свою чергу, органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до частини 1 статті 208 ГК України, передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки, зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать до адміністративно-господарських як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині 1 статті 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 ГК України.

Частиною 1 статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, звернення з позовом 05.10.2010 року з вимогою про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення правил здійснення господарської діяльності внаслідок укладання договорів за період з березня по грудень 2008 року, здійснено поза межами строків, встановлених статтею 250 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 року К-25622/09

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області -відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.