Ухвала суду № 23546986, 15.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4746/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Аліменко В.О.

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Аліменка В.О., при секретарі -Гринчуку В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2011 р. адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Інвестбудсервіс»до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

ПАТ «Інвестбудсервіс»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000772304/0 від 09.09.2010 р., № 0000772304/1, № 0000772304/2, № 0000772304/3 якими позивачеві визначено податкове зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 18 227 195 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2011 р. адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній сказі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що 28.08.2010 р. посадовцями ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «Інвестбудсервіс»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Донвуглестіл», ТОВ «Енерго Інвест Холдинг», ТОВ «Техноком Груп», ТОВ «ТК Оптімум»за червень 2010 р.

Результати перевірки оформлено актом № 761/1/1-23-40-32244833 від 28.08.2010 р.

За даними цього акту позивачем порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок віднесення у червні 2010 р. до складу податкового кредиту витрат з оплати товарів отриманих від ТОВ «Донвуглестіл», ТОВ «Енерго Інвест Холдинг», ТОВ «Техноком Груп», ТОВ «ТК Оптимум».

Такий висновок податкового органу мотивовано наступним.

На підставі договору № 31/05/10 від 31.05.2010 р., укладеним з ТОВ «Донвуглестіл»позивачем придбавалось вугілля рядової марки Г 0-200 на загальну суму 38 290 542 грн. 36 коп., в тому числі 6 381 757 грн. 07 коп. ПДВ.

Згідно договору № 02/07у від 02.06.2010 р. ПАТ «Інвестбудсервіс»придбало у ТОВ «Енерго Інвест Холдинг»вугілля рядової марки Г 0-200 на загальну суму 15 083 335 грн. 93 коп., в тому числі 2 513 889 грн. 32 коп. ПДВ.

Відповідно до договору № 18/05/10 від 18.05.2010 р. позивач придбав у ТОВ «Техноком Груп»товар, визначений у специфікації № 1, на загальну суму 24 980 470 грн. 04 коп, в тому числі ПДВ 4 163 411 грн. 67 коп.

За умовами договору поставки № 04/04/10 від 02.04.2010 р. ПАТ «Інвестбудсервіс»придбало у ТОВ «ТК Оптімум»свинець чорновий на суму 6 001 939 грн. 94 коп., в тому числі 1 000 323 грн. 30 коп. ПДВ.

Кошти за названий товар було перераховано позивачем постачальникам, а сплачений в складі його вартості податок на додану вартість включено до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно актів Артемівської ОДПІ перелічені підприємства не мають виробничого обладнання, транспорту та складських приміщень.

На думку податкового органу наведене свідчить про відсутність факту поставки товарів та про нікчемність укладених правочинів, що призвело до завищення ПАТ «Інвестбудсервіс»податкового кредиту на суму 14 059 381 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000772304/0 від 09.09.2010 р. яким позивачеві визначено податкове зобов'язання із сплати податку на додану вартість в сумі 18 277 195 грн., в тому числі 14 059 381 грн. за основним платежем та 4 217 814 грн. за штрафними санкціями.

За результатами апеляційного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000772304/1, № 0000772304/2, № 0000772304/3, якими суму податкового зобов'язання залишено без змін.

На момент виникнення спору правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -Закон № 168/97-ВР).

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем було надано копії договорів, видаткових та податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, платіжних доручень, документів на транспортування товару.

Крім того, товарність господарських операцій встановлено рішеннями господарського суду Донецької області від 27.12.2010 р. у справі № 22/304, від 27.12.2010 р. у справі № 29/128, від 27.12.2010 р. у справі № 22/305, від 04.01.2011 р. у справі № 14/281.

Таким чином, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що ПАТ «Інвестбудсервіс»підтвердило своє право на податковий кредит.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що згідно даним Артемівської ОДПІ у контрагентів позивача відсутні складські приміщення судом апеляційної інстанції не приймається як доказ, оскільки зазначена обставина не перешкоджає здійсненню торгівельної діяльності та не є свідченням нікчемності укладених правочинів.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.О.Аліменко

Ухвала складена в повному обсязі 20 березня 2012 р.