Ухвала суду № 23546678, 20.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16322/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьов О.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.

при секретарі Буба О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13061»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №00001422330 від жовтня 2011 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13061» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість в розумінні Податкового кодексу України.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13061» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до ь бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 липня 2011 року по 31 липня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Золотий Екватор», за результатами якої складено акт від 07 жовтня 2011 року №478/1-23-30-05440979.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2011 року 210 363, 00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №00001422330 від жовтня 2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 210 363,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 52 590,75 грн.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 06 серпня 2011 року) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 54.3.1, 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.п.54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України (в редакції чинній з 06 серпня 2011 року) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, починаючи з 06 серпня 20111 року Податковим кодексом України не передбачена відповідальність платника податку за зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість.

Відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»(чинного з 06 серпня 2011 року) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

З матеріалів справи вбачається, що завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду було виявлено відповідачем 07 жовтня 2011 року, тобто після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»від 07 липня 2011 року (06 серпня 2011 року).

З огляду на викладене, штрафи, передбачені п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 06 серпня 2011 року, можуть бути застосовані лише щодо порушень, які і вчинені, і виявлені в період до 06 серпня 2011 року, що також підтверджується позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в Листі від 24 листопада 2011 року № 2198/11/13-11.

Отже, застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків завищеного від'ємного значення в сумі 52 590,75 грн. є неправомірними.

У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.

Ухвалу складено в повному обсязі 23.03.12