Ухвала суду № 23545939, 21.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2273/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" березня 2012 р. м. Київ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавіком»до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавіком»(далі - ТОВ «Лавіком») 12.05.2011 року звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі -Кагарлицької ОДПІ в Київській області) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2011р. № 0000602301, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 168 244, 00 грн.

07.06.2011 року позивач збільшив позовні вимоги та просив скасувати вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011р. № 0000602301 та податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 р. №0000592301, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 502 444, 98 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. позов задоволено частково, а саме, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Кагарлицької ОДПІ Київської області від 05.04.2011 р. № 0000592301; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 р. № 0000602301 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 3 625 354, 01 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Кагарлицька ОДПІ Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю. В своїй апеляційній скарзі посилаються на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважають, що судом першої інстанції неправильно та неповно з'ясовані обставини, а постанову прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у січні та лютому 2011 року посадовими особами Кагарлицької ОДПІ в Київській області проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт від 22.03.2011 р. №72/23-1/31265056.

На підставі висновків вказаного вище акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 р. № 0000602301 (Форми «П»), яким було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток у розмірі: 4 168 224, 00 грн. Крім цього, на підставі тих самих порушень Кагарлицькою ОДПІ в Київській області було винесене податкове-повідомлення-рішення від 05.04.2011 р. №0000592301 (Форма «Р»), яким було нарахована сума грошового зобов'язання 2 502 444, 98 грн.: за основним платежем 2 001 955, 98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 500 489, 00 грн..

В основу податкових повідомлень-рішень покладено висновок податкового органу про те, що позивачем не включено до складу валових доходів попередню оплату за іменні цінні сертифікати у розмірі 11 281 671, 00, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 2 001 955, 98 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 273 847, 08 грн.; занижено валові доходи на суму умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 19 601, 31 грн.; завищено валові витрати у розмірі 540 516, 00 грн. у зв'язку з тим, що вони не підтверджені первинними, розрахунковими, платіжними та іншими документами, безпідставно віднесено до валових витрат оплату за поставлену продукцію у розмірі 351 506, 93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лавіком»є юридичною особою, що зареєстрована 22.01.2001 р. Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Кагарлицькій об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 05.01.2001. р. за №180.

Основним видами діяльності позивача за КВЕД є: діяльність у сфері геології та геологорозвідування, оброблення декоративного та будівельного каменю, оптова торгівля пальним, добування декоративного та будівельного каменю, інші види оптової торгівлі.

01.09.2010 року між ТОВ «Лавіком»та ЗАТ «Виробнича фірма «Єврокомплекс»»було укладено договір №79 про зворотну фінансову допомогу на суму 11 000 000, 00 грн.

01.09.2010 року між ТОВ «Лавіком»та ТОВ «Камнеобробний завод «Омфал»»було укладено договір №21-09/10-2/ФП про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на суму 500 000, 00 грн.

20.09.2010 року між ТОВ «Фінансова компанія «Актив»»(надалі - продавець), в інтересах та за рахунок ТОВ «Лавіком»(надалі - комітент продавця) та ЗАТ «Виробнича фірма «Єврокомплекс»»(надалі - покупець) заключено договір купівлі-продажу іменних інвестиційних сертифікатів №Б20/09/10/145-ИС, відповідно до умов якого, продавець зобов'язався забезпечити передання комітентом продавця цінних паперів у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити комітенту продавця договірну вартість цінних паперів. Сума договору становить 10 859 172, 00 грн.

30.09.2010 року між сторонами було укладено додатковий договір №1 до договору купівлі-продажу іменних інвестиційних сертифікатів від 20.09.2010 року №Б20/09/10/145-ИС, відповідно до якого, сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору купівлі-продажу іменних інвестиційних сертифікатів від 20.09.2010 року №Б20/09/10/145-ИС.

21.09.2010 року між ТОВ «Фінансова компанія «Актив»»(надалі - продавець), в інтересах та за рахунок ТОВ «Лавіком»(надалі -комітент продавця) та ТОВ «Камнеобробний завод «Омфал»»(надалі - покупець) заключено договір купівлі-продажу іменних інвестиційних сертифікатів №Б21/09/10/155-ИС, відповідно до умов якого, продавець зобов'язався забезпечити передання комітентом продавця цінних паперів у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити комітенту продавця договірну вартість цінних паперів. Сума договору становить 422 500, 00 грн.

30.09.2010 року між сторонами було укладено додатковий договір №1 до договору купівлі-продажу іменних інвестиційних сертифікатів від 21.09.2010 року №Б21/09/10/155-ИС, відповідно до якого, сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору купівлі-продажу іменних інвестиційних сертифікатів від 21.09.2010 №Б21/09/10/155-ИС.

На підставі платіжних доручень від 21.09.2010 №30, від 20.09.2010 №331, від 20.09.2010 №332, від 20.09.2010 №333, від 20.09.2010 №334 позивачу від ЗАТ «Виробнича фірма «Єврокомплекс»»та ТОВ «Камнеобробний завод «Омфал»»були перераховані кошти у розмірі 11 281 671, 00 грн. за іменні інвестиційні сертифікати.

23.09.2010 р. ТОВ «Камнеобробний завод «Омфал»»листом за №21 повідомило ПАТ «КБ «Актив»»про уточнення призначення платежу, а саме: зміна з «оплати за цінні папери»на «надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно з договору від 01.09.2010 р. №21-09/10-2/ФП»в платіжному дорученні від 21.09.2010 р. №30 на суму 422 500, 00 грн.

30.09.2010 р. ЗАТ «ВФ «Єврокомплекс»»листом за № 337 повідомило ПАТ «КБ «Актив»»про уточнення призначення платежу, а саме: зміна з «оплати за цінні папери»на «надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору від 01.09.2010 р. №79»в платіжних дорученнях від 20.09.2010 р. №331, від 20.09.2010 р. №332, від 20.09.2010 №333, від 20.09.2010 №334 на загальну суму 10 859 172, 00 грн.

Позивачем отримані листи від ПАТ «КБ «Актив банку»»від 24.09.2010 р. №2718/30-1/1 та від 30.09.2010 р. № 2761/30-1/1, яким позивача було повідомлено про уточнення призначення платежів ЗАТ «ВФ «Єврокомплекс»»та ТОВ «КОЗ «Омфал»»про надання поворотної фінансової допомоги за договорами від 01.09.2010 р. №79 та від 01.09.2010 р. №21-09/10/ФП, на загальну суму 11 281 671, 00 грн.

Крім цього, між позивачем та ЗАТ «ВФ «Єврокомплекс»», між позивачем та ТОВ «КОЗ «Омфал»»були підписані листи узгодження щодо зміни помилково вказаного коду платежу від 21.09.2010 р. №336 та від 22.09.2010 р. №625/1 відповідно, на загальну суму 11 281 671, 00 грн.

Отримавши безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, з урахуванням уточнення призначення платежу та на підставі договорів від 01.09.2010 р. №79, від 01.09.2010 р. №21-09/10/ФП, яка не обліковується у податковому обліку (не відноситься на валовий дохід та валові витрати), позивач відніс її до бухгалтерського обліку на рахунок №6851 (розрахунки з іншими кредиторами).

Між позивачем та ТОВ «КОЗ «Омфал»»(надалі-постачальник) було укладено договори поставки від 30.09.2009 р. № ДГ-59/09/ПК та від 29.04.2010 р. №66 на придбання гранітних виробів.

Відповідно до умов договору поставки від 30.09.2009 р. № ДГ-59/09/ПК, постачальник взяв на себе зобов'язання поставити позивачу вироби із граніту (надалі-товар) протягом п'яти днів з моменту оплати товару.

На виконання умов договору позивачем перераховано постачальнику попередню оплату та товар на загальну суму 351 506, 93 грн., про що свідчать банківські виписки від 23.12.2009 (а.с. 203-205) та рахунок фактура (а.с.-202). Попередня оплата позивачем була здійснена не в повному обсязі. За результатами зазначеної господарської операції позивачем вказані кошти віднесені до валових витрат за першою подією -дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів.

Відповідно до умов договору поставки від 29.04.2010 р. №66, постачальник взяв на себе зобов'язання поставити позивачу вироби із граніту (надалі-товар) протягом п'яти днів з моменту отримання заявки позивача.

На виконання умов договору постачальник поставив товар, а позивач перерахував кошти у розмірі 410 250, 00 грн. (а.с. 199-201). За результатами зазначеної господарської операції позивачем вказані кошти віднесені до валових витрат за першою подією -дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Тобто, відповідно до умов вищевказаних договорів, за першим з них здійснювалась попередня оплата за товар, а за другим -відбувалась поставка продукції з відстрочкою платежу, що стало підставою для формування валових витрат за цими договорами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР, на суму валових витрат платника податку , визначених ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР; на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8, 9 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР.

У п. 5.1 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР зазначається, що під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1. пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 5.3.-5.7. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжним та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як зазначається в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», поворотна фінансова -це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «КОЗ «Омфал»», ТОВ «Фінансова компанія «Актив»»було укладено договори купівлі-продажу іменних інвестиційних сертифікатів від 20.09.2010 р. № Б20/09/10/145-ИС та від 21.09.2010 р. № Б21/09/10/155-ИС на загальну суму 11 281 671, 00 грн. Далі вказані договори були розірвані та змінено призначення платежу з «оплати за цінні папери»на «надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно умов договору», внаслідок чого кошти у розмірі 11 281 671, 00 грн. були зараховані у якості безвідсоткової поворотної фінансової допомоги відповідно до договорів від 01.09.2010 р. №79, від 01.09.2010 р. №21-09/10/ФП.

Відповідно до листа Національного банку України від 26.09.2005 р. № 25-113/1506-9580, в якому зазначено, що відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні а національній валюті, затвердженої постановою Правлінням НБУ від 21.01.2004 р. №22, питання щодо внесення змін до реквізиту «Призначення платежу»платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними.

Зміна призначення платежу відбулась відповідно до вимог чинного законодавства, заперечень щодо зміни призначення платежу у сторін не було, усі підтверджуючі документи були надані відповідачу при перевірці.

Згідно до п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми поворотної фінансової допомоги включаються до валового доходу за умови отримання їх від платника, що не є платником податку на прибуток (у т.ч. нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку.

Це означає, що отримання безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, позивач мав би її віднести до валових витрат тільки у тому випадку, якби ЗАТ «ВФ «Єврокомплекс»»та ТОВ «КОЗ «Омфал»»не були б платниками податку на прибуток. Однак, як свідчать матеріали справи, зазначені підприємства є такими платниками податку, а тому у позивача були відсутні, підстави відносити поворотну фінансову допомогу до валових витрат.

Щодо донарахування відповідачем умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 19 601, 31 грн., суд прийшов до наступного висновку.

20.09.2010 р. та 23.09.2010 р. позивачем від ЗАТ «ВФ «Єврокомплекс»»та ТОВ «КОЗ «Омфал»»отримано безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 11 281 671, 00 грн., яка не була повернута на кінець звітного періоду.

Відповідно до 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», поворотна фінансова допомога -це сума коштів, передана платнику податків у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Однак, якщо така допомога не повернута на кінець звітного періоду, у нашому випадку це кінець вересня 2010 року, то нараховується сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, яка розраховується у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої на кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Виходячи з вищевказаного, оскільки поворотна фінансова допомога не була повернута протягом звітного періоду (квартал), то сума умовно нарахованих відсотків повинна включатися у валові доходи. Позивач не в повному обсязі включив до валового доходу умовно нараховані відсотки на суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 19 601, 31 грн., з яких сума відсотків умовно нарахованих на суму поворотної допомоги за ІІ квартал 2010 р. становить 17 227, 33 грн., сума відсотків умовно нарахованих на суму поворотної допомоги за І квартал 2010 р. становить2 373, 98 грн., що призвело до заниження валового доходу на вказану суму у відповідних періодах.

Щодо позовних вимог в частині неправомірного висновку податкового органу про те, що позивачем безпідставно віднесено до валових витрат оплату за поставлену продукцію у розмірі 351 506, 93, суд дійшов висновку та встановив наступне.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг),а в разі придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «КОЗ «Омфал»»було укладено два договори поставки № ДГ-59/09/ПК від 30.09.2009 та № 66 від 29.04.2010 р. на придбання гранітних виробів. Відповідно до умов договорів, за першим з них здійснювалась попередня оплата за товар, яка і була у подальшому віднесена до валових витрат, а за другим -відбувалась поставка продукції з відстрочкою платежу.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», позивач веде бухгалтерський облік за первинними документами за самостійно обраною системою регістрів бухгалтерського обліку, а саме: обрано щомісячне ведення регістрів синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ч. 6 Розрахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій»від 30.11.1999 № 291, аналітичних облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату та передбачає ведення в розрізі господарських договорів.

Чинним законодавством не заборонено мати декілька договорів з одним контрагентом. Крім цього,згідно з п.7 П(С)БО 2 «Баланс», зареєстрованого Міністерством юстиції України від 21.06.1999 р. №396/3689, згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

В порушення правил (стандартів) ведення бухгалтерського обліку, відповідач згорнув статті активів та зобов'язань позивача, що, у свою чергу, призвело до помилкового висновку посадових осіб податкового органу про завищення позивачем валових витрат у розмірі 351 506, 93 грн.

Щодо завищення валових витрат у розмірі 540 516, 00 грн., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно п. 8 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою Наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, в якому вказано, що якщо платник податків надіслав до органів ДПС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ,Ю надісланий до органів ДПС останнім.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лавіком»було подано два уточнюючих розрахунки податкових зобов'язань, у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок за ІІІ квартал 2010 р. У першому уточнюючому розрахунку уточнювався лише рядок 05.1 на 540 616, 00 грн. У другому уточнюючому розрахунку зв'язку з уточненням рядку 05.2 на 42 101, 00 грн., також було зазначено зміни в рядку 05.1, внесені попереднім уточнюючим розрахунком.

Податковий орган самостійно просумував (подвоїв) рядок 05.1 на підставі уточнюючих розрахунків, поданих позивачем, що призвело до подвоєння в рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік суми 540 616 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обставини справи встановлені правильно, з'ясовані повно та об'єктивно, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавіком»до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 17, 19, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Коротких А. Ю.

Кузьменко В. В.

Повний текст ухвали виготовлено: 26.03.2012 року