Ухвала суду № 23545838, 15.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/291 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія ЛТД»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2008 року ТОВ «Асканія ЛТД»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0006382303/0 від 30 липня 2007 року, № 0006382303/1 від 11 жовтня 2007 року, № 0006382303/2 від 19 грудня 2007 року, № 0006382303/3 від 26 січня 2008 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 25 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що 47 простих векселів, виданих ТОВ «Асканія ЛТД», підлягають оплаті за пред'явленням. ПП «Південноукраїнська торгівельна група», якому позивачем були видані 47 простих векселів, припинене у встановленому законом порядку. У зв'язку з цим видані позивачем векселі не підлягають оплаті, відносяться до безповоротної фінансової допомоги та підлягали включенню до складу валового доходу у ІІ кварталі 2006 року.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Асканія ЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, про що складено акт № 409/23-3/21535923 від 18 липня 2007 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006382303/0 від 30 липня 2007 року, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 20520000 грн. 00 коп., з яких 11400000 грн. 00 коп. - за основним платежем та 9120000 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного узгодження вказаного податкового повідомленням-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва були також складені податкові повідомлення-рішення № 0006382303/1 від 11 жовтня 2007 року, № 0006382303/2 від 19 грудня 2007 року, № 0006382303/3 від 26 січня 2008 року.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Асканія ЛТД»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Асканія ЛТД»суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було зроблено необґрунтований висновок про заниження позивачем валового доходу у ІІ кварталі 2006 року, що призвело до безпідставного донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Південноукраїнська торгівельна група»та ТОВ «Асканія ЛТД»були укладені договори постачання № 03/01/1-06 від 03 січня 2006 року та № 0001 від 01 квітня 2004 року. Згідно умов вказаних договорів ПП «Південноукраїнська торгівельна група»зобов'язувалося передати позивачу товар (запчастини до автомобілів, папір, канцтовари та ін.) в асортименті згідно замовлення.

Із акту перевірки № 409/23-3/21535923 від 18 липня 2007 року вбачається, що розрахунки з ПП «Південноукраїнська торгівельна група»були проведені шляхом перерахування позивачем грошових коштів на загальну суму 3843000 грн. 00 коп.; проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 324450 грн. 16 коп. та шляхом передачі 55 простих векселів на загальну суму 54867526 грн. 83 коп.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що 8 векселів на загальну суму 7867526 грн. 83 коп. були погашені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Асканія ЛТД»та СПД «ОСОБА_2», проте 47 векселів на загальну суму 47000000 грн. 00 коп. станом на 31 грудня 2006 року -не погашені.

Постановою господарського суду Херсонської області від 11 квітня 2006 року ПП «Південноукраїнська торгівельна група»було визнане банкрутом. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 287449 від 02 жовтня 2007 року, копія якої приєднана до матеріалів даної справи, 23 червня 2006 року було проведено державну реєстрацію припинення ПП «Південноукраїнська торгівельна група»у зв'язку з визнанням його банкрутом.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 205 ГК України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. Ліквідація суб'єкта господарювання -банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

З огляду на те, що ПП «Південноукраїнська торгівельна група»було ліквідоване без визначення правонаступника податковим органом було зроблено висновок про те, що зобов'язання ТОВ «Асканія ЛТД»перед ПП «Південноукраїнська торгівельна група»у розмірі 47000000 грн. 00 коп. за договорами № 03/01/1-06 від 03 січня 2006 року та № 0001 від 01 квітня 2004 року із 23 червня 2006 року набули статусу безповоротної фінансової допомоги та відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підлягали включенню позивачем у ІІ кварталі 2006 року до складу валового доходу.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), валовий доход включає, зокрема, суму безповоротної фінансової допомоги.

Поняття безповоротної фінансової допомоги визначене у пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 вищевказаного Закону та включає:

- суму коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- суму безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

- суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

- основну сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

На думку ДПІ у Печерському районі м. Києва в даному випадку 47000000 грн. 00 коп. є сумою заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»вексель -цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

З 01 січня 2000 року для України набула чинності Женевська конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі.

Згідно ч. 2 ст. 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі -Уніфікований закон) простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення ст.ст 33-37 вказаного Закону щодо строку платежу.

Переказний вексель строком за пред'явленням, згідно ч. 1 ст. 34 Уніфікованого закону, підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Прості векселі ТОВ «Асканія ЛТД»були складені 06 березня 2006 року, строк платежу у них визначено -«по пред'явленню».

Таким чином, строк пред'явлення до виконання 47 простих векселів, складених ТОВ «Асканія ЛТД», -06 березня 2007 року.

Згідно ч. 1 ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до позивача, які випливають із векселів, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Відповідачем не заперечується, що з огляду на вищевказані норми права строк позовної давності по векселях, емітованих позивачем, станом на ІІ квартал 2006 року -не настав.

Однак, податковий орган відносить кошти, визначені у 47 векселях, до безповоротної фінансової допомоги як суму, що не може бути стягнута з позивача з огляду на проведення державної реєстрації припинення ПП «Південноукраїнська торгівельна група»та раніше зазначені положення ч.ч. 3, 4 ст. 205 ГК України.

Колегія суддів вважає висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо віднесення коштів у розмірі 47000000 грн. до складу валового доходу позивача у ІІ кварталі 2006 року необґрунтованим з огляду на те, що:

- процитованими раніше положеннями пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачено віднесення до безповоротної фінансової допомоги суми заборгованості, що залишилася не стягнутою з ліквідацією кредитора;

- із ліквідацією ПП «Південноукраїнська торгівельна група»у позивача не припинилося зобов'язання погасити пред'явнику 47 простих векселів сум, визначених у них.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, зобов'язання ТОВ «Асканія ЛТД»за договорами № 03/01/1-06 від 03 січня 2006 року та № 0001 від 01 квітня 2004 року із 23 червня 2006 року з моменту складення та передачі ПП «Південноукраїнська торгівельна група»47 простих векселів -припинилися. Проте у позивача виникли зобов'язання щодо погашення зазначених векселів їх пред'явнику.

Згідно ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення ст.ст. 11-20 вказаного Закону щодо індосаменту.

Будь-який переказний вексель, відповідно до ч. 1 ст. 11 Уніфікованого закону, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Індосамент, згідно ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», -передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи.

Таким чином, у разі вчинення до 23 червня 2006 року відносно векселів, складених позивачем, індосаменту - проведення державної реєстрації припинення ПП «Південноукраїнська торгівельна група»не впливає на обов'язок ТОВ «Асканія ЛТД»сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселів.

З акту перевірки № 409/23-3/21535923 від 18 липня 2007 року вбачається, що податковим органом не досліджувалися обставини щодо пред'явлення ПП «Південноукраїнська торгівельна група»позивачу векселів до виконання чи вчинення індосаменту. У зв'язку з цим колегія суддів вважає передчасним висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо припинення зобов'язань ТОВ «Асканія ЛТД»на суму 47000000 грн. 00 коп. у зв'язку проведенням державної реєстрації припинення ПП «Південноукраїнська торгівельна група».

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Асканія ЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року та складення акту № 409/23-3/21535923 від 18 липня 2007 року у податкового органу були відсутні підстави, передбачені пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для збільшення валових витрат позивача за ІІ квартал 2006 року на 47000000 грн. 00 коп. та, відповідно, для донарахування податку на прибуток підприємств і застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що обставини, які виникли після проведення перевірки не можуть впливати на правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Так, перевіряючи правомірність винесення ДПІ у Печерському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень № 0006382303/0 від 30 липня 2007 року, № 0006382303/1 від 11 жовтня 2007 року, № 0006382303/2 від 19 грудня 2007 року, № 0006382303/3 від 26 січня 2008 року необхідно надавати правову оцінку тим відомостям та документам, які були у розпорядженні податкового органу. Тобто, необхідно встановити, чи підтверджуються висновки контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань саме тими доказами, про які зазначено в акті перевірки № 409/23-3/21535923 від 18 липня 2007 року.

За таких обставин посилання ДПІ у Печерському районі м. Києва на те, що індосамент векселів ТОВ «Асканія ЛТД»було вчинено з порушенням вимог закону не підлягають перевірці в межах даної справи, оскільки вказані обставини досліджувалися податковим органом після закінчення перевірки позивача та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 25 жовтня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.