Ухвала суду № 23545652, 06.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5471/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Пилипенко О.Є.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лоза»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лоза»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лоза»про стягнення податкового боргу в розмірі 347143,23 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лоза»(код за ЄДРПОУ 33998662) за червень 2010 року, про що складено Акт № 206/23-60/33998662 від 08.10.2010 року.

Так, перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищено суму податкового кредиту з ПДВ на 265867,00 грн., в т.ч. за червень 2010 року у сумі 265866,7 грн., в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ за червень 2010 року на 265867,00 грн.

Відповідно Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002412360/0 від 22.10.2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лоза»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 372213,80 грн.

Відповідач не сплатив податкове зобов'язання у встановлений термін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене податкове повідомлення-рішення визнано правомірним та обґрунтованим, а сума податкового зобов'язання, визначеного податковою декларацією, на час розгляду справи не погашена.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Компанія «Лоза»рекомендованими поштовими повідомленнями було отримано Акт перевірки від 08.10.2010 року (повідомлення про вручення № 0311503911316 вручено 11.10.2010 р.), податкове повідомлення-рішення № 0002412360/0 від 22.10.2010 р. (повідомлення № 0405012121814 вручено 10.11.2010 р.), першу податкову вимогу № 1/628 від 06.12.2010 р. (повідомлення № 33998662 вручено 17.01.2011 р.).

Доказів оскарження вищезазначеного податкового-повідомлення рішення відповідачем надано не було.

За таких обставин податкове зобов'язання, нараховане позивачем, вважається узгодженим.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з нормами пункту 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції, загальна сума податкового боргу за вищезазначеним податковими повідомлення-рішеннями з урахуванням переплати за минулий період складає 347143,23 грн.

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу було надіслано поштою першу податкову вимогу від 06.12.2010 року № 1/1628, яку останнім було отримано 17.01.2011 року.

Посилання апелянта на факт не надіслання другої податкової вимоги, як на обставини, що не дають податковому органу підстав для звернення до суду з вимогами примусового стягнення податкового боргу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з 01 січня 2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», норми якого передбачали надіслання першої та другої податкових вимог, втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, нормами якого не передбачено обов'язок податкового органу щодо надсилання платникам податків кількох податкових вимог.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до його погашення, строки добровільної сплати сплили у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лоза»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.