Ухвала суду № 23545566, 20.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10596/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,

при секретарі: Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005602302 від 29.06.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 08.06.2011 р. №687/23-2/32826239 про результати перевірки ТОВ «Промсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Авес Плюс»за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011р. №0005602302, яким позивачу визначено суму податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 94713,00 (94 712,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем ст. 185, п. 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 94712,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Промсервіс»укладено договір підряду №01/11 від 31.01.2011р. на купівлі-продажу природного газу з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»(продавець).

Відповідно до умов даного договору, продавець зобов'язується передати покупцю в січні 2011р. природний газ в обсязі 734,00 тис. куб. м. Загальна вартість 734,00 тис. куб. м. з урахуванням ПДВ становить 1908429,36 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»для ТОВ «Промсервіс»було складено акт приймання-передачі природного газу за лютий 2011 №б/н від 28.02.2011 р. Згідно акту приймання-передачі природного газу, ТОВ «Промсервіс»одержано для подальшої реалізації споживачам України природний газ ресурсу лютого 2011 року в обсязі 209,400 тис. куб. м. за ціною 2713,80 грн. за 1 тис. куб. м., в т.ч. ПДВ 20% - 452,30 грн. (цільова надбавка до тарифу на природний газ згідно ст. 316 Податкового Кодексу України у розмірі 2%- 0,0 грн.).

Загальна вартість переданого природного газу становить 568269,72 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 94711,62 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»виписано для ТОВ «Промсервіс»податкові накладні на загальну суму 568269,72 грн., в т.ч. ПДВ - 94711,62 грн., на підставі яких ТОВ «Промсервіс»включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, що відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

При цьому, наявність податкових накладних в акті перевірки не спростовані.

В акті перевірки вчинено запис, що згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжність між податковим кредитором ТОВ «Промсервіс»та податковими зобов'язаннями ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»в лютому 2011 року на загальну суму ПДВ 94711,62 грн.

Позивач вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним звернувся з відповідним позовом до суду.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

В обґрунтування своїх вимог відповідач вказує на нікчемність угоди між ПП «Експерт Логістік»та ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»(акт перевірки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 14.04.2011р. №774/23-2/36366302), і як наслідок стверджує, що укладені у лютому 2011 р. договори купівлі-продажу природного газу між ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»та ПП «Експерт Логістік»не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних

документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою

подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з вказаним вище договором позивачем було придбано природний газ, який згодом був використаний у господарській діяльності, зокрема, реалізовано контрагентам (споживачам) в межах здійснення основної господарської діяльності.

Отримання газу та його передача повністю підтверджується документами, наданими ДК «Укртрансгаз».

Також слід зазначити, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів

постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист ВАСУ від 02.06.2011 N 742/11/13-11).

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва -відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.