Ухвала суду № 23544937, 13.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10976/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Гром Л.М.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центральний контрагент»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача № 0000682201 від 03.03.2011 року на суму грошового зобов'язання 275733, 00 грн. та суму штрафних санкцій 68933, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2011 року позов задоволено повністю. Рішення суду вмотивовано тим, що кошти, які надходили від учасників строкового ринку позивачу, відповідно до Угоди про систему заходів щодо зниження ризиків невиконання зобов'язань на строковому ринку, згідно переліку, є коштами гарантійного забезпечення, а не виступають в якості поворотної фінансової допомоги.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта, при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що з 27.12.10 р. по 25.01.11 р., з 26.01.10 р. по 08.02.11 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центральний контрагент»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.08.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №30/22-01/36589983 від 15.02.2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством до складу валового доходу не д віднесено суму 1 102 932,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі Г275 733,00 грн., у тому числі по періодах: за II, III квартали 2010 року на суму - 275 733,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000682201 від 03.03.2011 року сума грошового зобов'язання якого становить 275733,00 грн. та сума штрафних санкцій 68933,00 грн. За результатом адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено заниження показників відображених у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»за період з 06.08.2009 року по 30.09.2010 рік у загальній сумі 1 051 289,00 грн., що на формування цього показника мало вплив отримання доходу у вигляді отриманих та нарахованих відсотків на залишках коштів по поточних рахунках та по депозитним вкладам, купонний дохід по облігаціям, нараховані умовні відсотки за неповернуті безвідсоткові поворотні фінансові допомоги, дохід від отриманих комісійних винагород з укладених та виконаних договорів купівлі-продажу цінних паперів.

Вказані висновки зроблені відповідачем на підставі того, що грошові кошти, які надходять від учасників строкового ринку Позивачу з метою забезпечення їх зобов'язань, є поворотною фінансовою допомогою Позивачу від Учасників строкового ринку, тобто доходом з інших джерел, який повинен включатись у валовий дохід у звітному періоді, відповідно до п.4.1.6 п. 4.1. ст.. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Укладання Угоди про систему заходів щодо зниження ризиків здійснюється шляхом подачі торговцем цінними паперами, який приймає (акцептує) пропозицію про приєднання, Центральному контрагенту (позивачу) Повідомлення про приєднання, яке оформлюється відповідно до Додатку № 1 до Угоди про систему заходів щодо зниження ризиків. Учасник торгів на строковому ринку перераховує позивачу гарантійне забезпечення, яке є фінансовою гарантією виконання взятих на себе зобов'язань за строковим контрактом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Відповідно до ст. 573 Цивільного кодексу України заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути у майбутньому.

Водночас, за приписами п. 1.22.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків в користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування коштами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що гарантійне забезпечення не може бути визнано фінансовою допомогою, оскільки не відповідає правовим ознакам поворотної фінансової допомоги. Окрім того, грошові кошти, які надходять від учасників строкового ринку Позивачу це спосіб забезпечення їх зобов'язань.

Підпунктом 7.9.1 пункту 7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, зокрема, залучені платником податку на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положенням пп. 7.9.6 цього пункту.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Угода про систему заходів щодо зниження ризиків невиконання зобов'язань на строковому ринку та повідомлення учасників строкового ринку про приєднання до цієї Угоди, є цивільно-правовим договором в розумінні до ст.634 Цивільного кодексу України і за умовами цієї Угоди не передбачається передача права власності на грошові кошти, які є гарантійним забезпеченням зобов'язань учасників строкового ринку.

Враховуючи вищевикладене та те, що кошти, які надходили від учасників строкового ринку Позивачу, відповідно до Угоди про систему заходів щодо зниження ризиків невиконання зобов'язань на строковому ринку згідно переліку, є коштами гарантійного забезпечення, а не виступають в якості поворотної фінансової допомоги, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000682201 від 03.03.11 р. як протиправного.

Доводи апелянта щодо того, що позивач не може укладати угоди, які мають на меті отримання прибутку, на позабіржовому ринку, в порушення своєї компетенції, зайняття недозволеними видами господарської діяльності не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок України»професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством. Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами професійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач, здійснює професійну діяльність тільки як торговець цінними паперами, будь-яких інших послуг не надає, тим більш банківських, а тільки споживає банківські послуги (відкриття банківських рахунків), як будь-яка юридична особа.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 19 березня 2012 року.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.