Ухвала суду № 23544918, 20.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9574/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Павленко Т.А.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районні м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Державного підприємства «Ресурспостач», третя особа: Державна організація «Комбінат «Прогрес» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

04 липня 2011 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Ресурспостач», третя особа: Державна організація «Комбінат «Прогрес»про стягнення податкового боргу, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог у розмірі 663 137, 77 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Ресурспостач" 602 908 (шістсот дві тисячі дев'ятсот вісім ) грн. 57 коп. земельного податку. В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі -ДПІ у Шевченківському районні м. Києва -подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи неповно дослідив обставини справи, дав неправомірну оцінку зібраним доказам та ухвалив постанову, яка не відповідає нормам матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Ресурспостач», зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 07.02.2006 р. (код ЄДРПОУ 34002592) та взято на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва від 07.02.2006 р. за № 24366/29-207.

29.01.2010 року відповідачем ДП «Ресурспостач»було подано ДПІ у Шевченківському районні м. Києва податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності № 7164, згідно якої було самостійно узгоджено податкові зобов'язання в розмірі 722 758,00 грн., з яких помісячно підлягало оплаті 60229,83 грн.

Позивачем, згідно наданих розрахунків заявлено вимоги про стягнення з відповідача земельного податку 58581,05грн. за лютий 2010 року, по 60229,83грн. за березень -жовтень 2010 року, суми 2258,38грн. штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення -рішення №145755509 від 04.08.2010р.

Відповідачем не було надано доказів щодо оскарження вищезазначеного повідомлення -рішення та самостійної сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.07.1992р. № 2535 «Про плату за землю», який був чинний на момент виникнення податкового боргу, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно частини 2 статті 14 названого Закону, платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землю державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця.

Суми податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб задекларовані - платником податку у податкових розрахунках земельного податку самостійно, а отже є узгодженими.

Згідно п.5.1. статті 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», який був чинний на момент виникнення податкового боргу, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у десятиденний термін, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині суми 58581,05грн. за лютий 2010 року, по 60229,83грн. за березень -жовтень 2010 року, суми 2258,38грн. штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення -рішення №145755509 від 04.08.2010р., підлягають задоволенню, а вимоги про стягнення 120459,70 грн. податку на землю за листопад та грудень 2010 року, підлягають частковому задоволенню в частині вимог за листопад 2010 року.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Право користування земельною ділянкою у відповідача припинилося в момент фактичної передачі нерухомого майна Державній організації «Комбінат «Прогрес»на підставі акту приймання -передачі нерухомого майна від 23.11.2010 року. Крім того, ДП «Ресурспостач»не подавалося ДПІ у Шевченківському районні м. Києва уточненого розрахунку за період з 23 листопада (дати передачі майна) до 1 грудня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 198, 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районні м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 26 березня 2012 року.