Постанова № 23544342, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13824/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Степанюка А.Г., Кузьменка В.В.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003302202/0 від 03.12.2009, №0003302202/1 від 15.02.2010, №0003302202/2 від 27.04.2010, №0003302202/3 від 05.07.2010, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (надалі ДПІ) про скасування рішень про застосування штрафних санкцій за № 0003302202/0 від 03.12.2009 року, № 0003302202/1 від 15.02.2010 року, № 0003302202/2 від 27.04.2010 року та № 0003302202/3 від 05.07.2010 року, який рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2011 року залишено без задоволення.

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, державне підприємство в апеляції виразило прохання скасувати судове рішення окружного суду та прийняти нове, яким визнати недійсними та скасувати спірні рішення податкового органу.

В аргументування своєї позиції позивач послався на невірне визначення податківцями моменту ввезення товару на митну територію України та на порушення відповідачем строків застосування адміністративно -господарської санкції.

Відповідач заперечував проти доводів позивача, зазначивши, що датою імпорту слід вважати дату оформлення ВМД типу ІМ-40 «Імпорт», а застосовані до останнього штрафні санкції не є адміністративно-господарськими в розумінні Господарського кодексу України, тому відсутні підстави щодо застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ за результатами виїзної планової документальної перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом»»з питань дотримання вимог законодавства складений акт за № 2017/23-08/24584661 від 20.11.2009 року, висновки якого послугували підставою для прийняття відповідачем рішення про застосування до підприємства штрафних санкцій (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЄД) за № 0003302202/0 від 03.12.2009 року у розмірі 3047765 гривень.

Скарги позивача на рішення відповідача залишені без задоволення; відповідачем винесені рішення про застосування штрафних санкцій від 15.02.2010 року № 0003302202/1, від 27.04.2010 року № 0003302202/2 та від 05.07.2010 року № 0003302202/3, якими суму штрафних санкцій не змінено.

Колегією суддів, як і окружним судом встановлено, що в зазначеному вище Акті перевірки від 20.11.2009 року податківцями визначено порушення ДП «НАЕК «Енергоатом», відокремленим підрозділом «Автокомплект»ДП «НАЕК «Енергоатом»»та відокремленим підрозділом «Южно -Українська АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»по контрактам укладеним з нерезидентами.

Зокрема, відокремленим підрозділом «Автокомплект»ДП «НАЕК «Енергоатом»по контрактам: з ВАТ «Атоммаш»за № 24421-GOODS-2 від 29.10.2007 року, ТОВ «Сигналатомприбор»за № 1116407129 від 11.05.2007 року, Компанією Ganz Energetikai Gepguarto Kft»за № ЕХР -ОА-014/07 від 20.06.2007 року, Компанією «INETES Insstitute for Nuklear»за № 1116106409 від 07.10.2006 року, Компанією «Alstom Power Service»за № 16211- GOODS-1 від 19.12.2007 року та ЗАТ «Силовые машины»за № 062464-0599 від 19.03.2007 року; відокремленим підрозділом «Южно -Українська АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»по контрактам: з Компанією «Industrieausrustungen, Servise Und Vertrieb, Gmbh»за № В-283 від 20.12.2000 року та Компанією «Carat Consulting & Trading Limited»від 11.07.2007 року ; ДП «НАЕК «Енергоатом»по контракту з ТОВ «Єс Би Си Ди Експо»за № 18/К08 від 21.02.2008 року.

Окрім того, посадовими особами ДПА у Запорізькій області в акті від 12.11.2009 року за № 1/23-5/19355964 зафіксовано аналогічні порушення відокремленим підрозділом «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»по контрактам з ТОВ «Балтинтерсервис»за № 73-С від 16.8.2000 року та НПП «Корк»за № ДК -96/4 від 01.02.1996 року.

При вирішенні спору окружний суд вірно зазначив, що позивач, відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у разі відстрочення поставки по імпортній операції більш, як на 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, повинен отримати індивідуальну ліцензію Національного банку України; у разі порушення визначеного строку на резидента накладається пеня за кожний день просрочки у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості непоставленого товару).

При цьому суд, правильно вказавши на те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу власності на товар, що експортується, від продавця до покупця, прийшов до помилкового висновку про переконливість позиції відповідача в тій частині, що сам факт перетину кордону без оформлення ВМД не може свідчити про завершення імпортної операції по поставці товару.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, датою поставки по імпортній операції з нерезидентом є саме дата перетину державного кордону України з поміткою в товаросупровідних документах «під митним контролем».

Зміст положень ст.ст. 1, 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», п.1 ст. 15 Митного кодексу України вказує на те, що імпорт товарів являє собою купівлю товарів резидентами в нерезидентів, в тому числі з ввезенням цих товарів на територію України,моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України (перехід права власності на товар), а договірні зобов'язання з поставки товару припиняються їх виконанням, а не оформленням ВМД .

Ґрунтуючись на викладеному, слід прийти до висновку, що граничні строки поставки товарів по зазначеним вище імпортних операції позивача з нерезидентами визначений відповідачем невірно, відповідно помилково визначенні терміни просрочки поставки та розміри пені.

Так, строк просрочення здійснення імпортної операції по контракту з ВАТ «Атоммаш»за № 24421-GOODS-2 від 29.10.2007 року визначений податківцями з 16.07.2008 року по 27.07.2008 року, в той час як дата перетину державного кордону України ( фактичний строк імпортування) відбувся 12.07.2008 року, що свідчить про відсутність просрочення строку здійснення імпортної операції по поставці товару.

Аналогічним чином по контракту з ТОВ «Сигналатомприбор»за № 1116407129 від 11.05.2007 року ДПІ термін просрочення визначений 11.10.2007 року, в той час, як перетин кордону відбувся 06.10.2007 року , по контракту з Компанією Ganz Energetikai Gepguarto Kft»за № ЕХР-ОА-014\07 від 20.06.2007 року строк порушення терміну поставки визначений відповідачем з 14.11.2007 року по 19.11.2007 року, в той час, як перетин кордону відбувся 12.07.2007 року.

Помилковим є висновок окружного суду і в тій частині, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно -господарськими у розумінні норм Господарського кодексу України та про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин сторін строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 цього кодексу.

Свій висновок суд першої інстанції обґрунтував тим, що в спірних правовідносинах у відповідача відсутня господарська компетенція, цей орган не здійснює господарсько -організаційних повноважень щодо суб'єктів господарювання.

Разом з тим, ДПІ наділена господарською компетенцією, т. я. має повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням термінів розрахунків зазначених в Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Наряду з цим, Положення ст. 238 Господарського кодексу України визначають, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженим органом державної влади адміністративно -господарські санкції, тобто заходи організаційно -правового або майнового характеру.

Пеня за порушення встановлених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено ст. 4 цього закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно -господарської санкції.

Оскільки пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД є адміністративно -господарською санкцією, то вона підлягає застосуванню у визначені ст. 250 ГК України строки, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через рік з дня порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з досліджених в суді актів перевірок, доданих до них матеріалів, рішень податківців, рішення про застосування адміністративно -господарської санкції до позивача відповідачем застосовано 03.12.2009 року (№ 3303302202/0) за порушення стоків поставки по імпортними операціями, які підприємством вчинені до 03.12.2008 року, тобто - поза межами строків притягнення до відповідальності.

Щодо порушення відокремленим підрозділом «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»строків поставки товарів на митну територію України за контрактами з ТОВ «Балтинтерсервис»за № 73-С від 16.08.2000 року та НПП «Корк»за № ДК -96/4 від 01.02.1996 року, то, на переконання колегії суддів, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачена відповідальність за порушення строків поставки продукції на митну територію України, а не за не ввезення товару в режимі імпорт у строк передбачений цим законом. В спірному ж випадку по зазначеним контрактам поставка товарів не відбувалася, товари на митну територію не ввозилися.

По контрактам відокремленого підрозділу відокремленим підрозділом «Южно -Українська АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом»з Компанією «Carat Consulting & Trading Limited»від 11.07.2007 року, відокремленого підрозділу «Автокомплект»ДП «НАЕК «Енергоатом»з Компанією «Alstom Power Service»за № 16211- GOODS-1 від 19.12.2007 року, то строк просрочення поставки та суми пені визначені взагалі невірно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності своїх рішень, хоча цей обов'язок на нього покладений ст. 71 КАС України.

Оскільки окружний суд не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийшов до помилкових висновків, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає за необхідне скасувати судове рішення та ухвалити нове.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 3 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2011 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати рішення застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003302202/0 від 03.12.2009, №0003302202/1 від 15.02.2010, №0003302202/2 від 27.04.2010, №0003302202/3 від 05.07.2010.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В. В.

Степанюк А.Г.

Повний текст постанови виготовлено 06.03.2012.