Ухвала суду № 23544315, 15.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18250/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД»до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва (далі - відповідач, апелянт) подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Працівниками Державної податкової інспекцієї у Оболонському районі м. Києва проведено перевірку спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД», за результатами якої складено акт №367/23/-3/24933096 від 27.07.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Укрінвестбудцентр»за період з 01.06.2008 року по 31.05.2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 1 880 074,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 1 880 074,00 грн. та порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 504 059,00 грн., в тому числі: жовтень 2010 року -311 858,00 грн., листопад 2010 року на суму 465 401,00грн. та грудень 2010 року на суму 726 800,00 грн.

Встановлені податковою інспекцією порушення ґрунтуються на інформації, отриманій відповідачем від СВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, відповідно до якої в провадженні СВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа №77-00186, яка порушена відносно невстановлених осіб за фактом скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 статті 358 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що проведеними оперативними заходами виявлено ряд підприємств, в тому числі й ТОВ «Укрінвестбудцентр», які задіяні в злочинній схемі, а саме через рахунки вказаних підприємств, суб'єкти господарювання (без ознак фіктивності), незаконно переводили безготівкові кошти в готівкові під виглядом легальних фінансово-господарських операцій з придбання товарів та послуг.

Засновником та директором ТОВ «Укрінвестбудцентр»являється ОСОБА_3, який в своїх поясненнях від 22.02.2010 року, які були надані до акту перевірки, зазначив, що до фінансово-господарської діяльності вказаного товариства не має ніякого відношення, погодився стати директором на пропозицію невідомої особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність проведення документальної перевірки апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тобто, витрати по сплаті нарахованого податку у зв'язку з придбання товарів чи послуг, які не підтверджені податковими накладними, не включаються до складу податкового кредиту й інших підстав невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість не передбачено.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що податкові накладні складені у момент виникнення податкових зобов'язань між ТОВ «Укрінвестбудцентр» та спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Досягнення комп'ютерної техніки ЛТД»без порушень та містять всю необхідну інформацію відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість».

На момент укладення договору й на момент розгляду справи ТОВ «Укрінвестбудцентр»було платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №36743204 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.04.2003 року. Індивідуальний податковий номер 316117026545.

Згідно з п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту. На момент укладення договору контрагент позивача був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а отже позивач не може нести відповідальність за несплату податків останнім.

Колегія суддів приходить до висновку про безпідставність винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень №0000462303 та №0000452303 від 11.08.2011 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.

Повний текст виготовлено: 20.03.2012 року.