КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4651/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
"06" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Гончар Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000144010 від 17.03.2011 року та № 0000224010 від 17.03.2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2011 року позивач -Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000144010 від 17.03.2011 року та № 0000224010 від 17.03.2011 року, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000144010 від 17.03.2011 року, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 862 270 грн., в т.ч. 689 816 грн. -основний платіж, 172 454 грн. -штрафні санкції; та скасувати податкове повідомлення -рішення форми «В1»№ 0000224010 від 17.03.2011 року, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 133 217 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2011 року -без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції проведені позивачем з контрагентами: ТОВ «Мис», ПП «Союз -Трейд -В», ПП «Топ ран», ПП «Бетта ДК», ТОВ «БМ Технологія», ПП «Максима», ТОВ «Маріка», ТОВ «Торговий дім «Альтера»підтверджуються наявними у справі податковими накладними, які видані та оформлені без порушень норм чинного законодавства; розрахунки між контрагентами підтверджуються наявними у справі платіжними дорученнями; а свідоцтва платників податку контрагентів були анульовані вже після видачі податкових накладних, нікчемність договорів нічим не доведена.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва 12.10.1994 р. за № 1553СП/44/237/294 та згідно розпорядження Державної податкової адміністрації у місті Києві про зарахування СП ТОВ "Метал Холдінг" до категорії великих платників податків переведено на облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, довідка № 4-ОПП від 21.03.2002 р. за № 44.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 35481393 від 24.09.2002 року, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків, Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" з 24.09.2002 року зареєстровано як платник податку на додану вартість.
У період з 24.12.2010 року по 21.02.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків на підставі направлень № 362 від 24.12.2010 р. та № 22 від 08.02.2011 р. проведено планову виїзну перевірку Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010р.
Перевіркою було встановлено, що в порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними наступними постачальниками:
- за липень 2009 року за податковою накладною № 15 від 14.07.2009 р. на суму 22 550,00 грн. виписаною контрагентом ТОВ «Юмис», яким податкові зобов'язання по зазначеній податковій накладній не задекларовано (податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2009 року до органів ДПС не подана).
ТОВ «Юмис»зареєстроване в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан -23 «місцезнаходження не встановлено». Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Юмис»видане 06.11.2007 р. за №2100075390 анульоване від 28.10.2010 р. (ненадання декларацій протягом року).
- за липень за податковими накладними № 04031006 від 04.03.2010 р. та № 18031005 від 18.03.2010 р. на зальну суму 4600,00 грн. та за квітень 2010 року № 17041003 від 17.04.2010 р. на суму 2900,00 грн. виписаними контрагентом ПП «Союз -Трейд -ТОВ В», яким податкові зобов'язання по зазначеній податковій накладній не задекларовано. ПП «Союз-Трейд-ТОВ В»зареєстроване в Ленінській МДПІ у м. Луганську та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан 7 -до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.05.2002 р. № 100039561, видане Ленінською МДПІ у м. Луганську скасовано 26.01.2011 р., причина -до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Податкові декларації з податку на додану вартість ПП «Союз-Трейд-ТОВ В»за березень та квітень 2010 року визнані недійсними.
- за травень 2010 року за податковими накладними № 1880 від 14.05.2010 р. та № 1881 від 14.05.2010 р. на загальну суму 498363,00 грн. виписаними контрагентом ПП «Топран».
ПП «Топран»зареєстроване в ДПІ у м. Дніпропетровська та має стан 14 -визнано банкрутом. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомила про неможливість проведення перевірки ПП «Топран»станом на 14.01.2011 року з питань підтвердження отриманих від СП ТОВ «Метал Холдінг»відомостей стосовно відносин з контрагентом. Свідоцтво платника ПДВ ПП «Топран»видане 10.04.2009 р. за № 10022207 анульоване 12.07.2010 р.;
- за червень 2010 року за податковою накладною № 843 від 24.06.2010 р. на суму 8921,00 грн. виписаною постачальником ПП «Бетта ДК».
ПП «Бетта ДК»зареєстроване в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан 16-припинено (ліквідовано, закрито). Декларація з ПДВ за червень 2010 року ПП «Бетта ДК»до органу ДПС не подана. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.09.2009 р. № 100243372 анульоване 04.11.2010 р.
В порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит по операціям з наступними контрагентами:
- за листопад 2009 року за податковою накладною № 0000268 від 10.11.2009 р. на суму 66500,00 грн. по операціях з ТзОВ «БМ Технологія».
ТзОВ «БМ Технологія» зареєстроване в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан -14 «визнано банкрутом». Відповідно до акту позапланової невиїзної перевірки ТзОВ "БМ Технологія" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 08.07.2009 р. по 30.06.2010 р. від 07.09.2010 року № 5436/23-1/36553852, встановлено нікчемність правочинів та обнульовано податкові зобов'язання ТзОВ «БМ Технологія»за період з 08.07.2009 по 30.06.2010 року. Свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «БМ Технологія»видане 17.07.2009 р. за № 100236337 анульоване 13.12.2010 р. (відсутність за місцезнаходженням).;
- за вересень 2009 року за податковою накладною № 1920 від 24.09.2009 р. на суму 4000,00 грн. та за березень 2010 року за податковою накладною № 487 від 12.03.2010 р. на суму 4000,00 грн. по операціях з ПП «Максіма».
ПП «Максіма»зареєстроване в ДПІ в Іллічівськом районі м. Маріуполя та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан -23 «місцезнаходження не встановлено». ДПІ в Іллічівськом районі м. Маріуполя проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Максима»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. за результатами якої не встановлено об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., які підпадають під визначення статті 3 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість». Свідоцтво платника ПДВ ПП «Максима»видане 04.07.2005 р. за № 8631529 анульоване 24.09.2010 р.;
- за червень 2010 року за податковими накладними № 14811806 від 18.06.2010 р. та № 1481290610 від 29.06.2010 р. на загальну суму 384339,00 грн., за липень 2010 року на податковими накладними № 1481080710 від 08.07.2010 р., № 1481120710 від 12.07.2010 р., № 1481190710 від 19.07.2010 р., № 1481260710 від 26.07.2010 р., № 1481280710 від 28.07.2010 р. на загальну суму 934239,00 грн., за серпень 2010 року за податковими накладними № 1481030810 від 03.08.2010 р., № 1481090810 від 09.08.2010 р., № 1481110810 від 11.08.2010, № 1481170810 від 17.08.2010, № 1480810 від 26.08.2010, № 1481310810 від 31.08.2010 р. на загальну суму 1175302,00 грн. та за вересень 2010 року за податковими накладними № 1481160910 від 16.09.2010 р. та № 1481200910 від 20.09.2010 р. на загальну суму 2 899498,00 грн. по операціях з ПП «Маріка».
- за липень 2009 року за податковими накладними № 1045 від 02.074.2009 р., № 1155/4 від 08.07.2009 р., № 1395/1 від 21.07.2009 р. та № 1431 від 22.07.2009 р. на загальну суму 455258,58 грн., за серпень 2009 року за податковими накладними № 1732 від 04.08.2009 р., № 1731 від 04.08.2009 р., № 1895/1 від 12.08.2009 р. та № 2155/2 від 27.08.2009 р. на загальну суму 395579,97 грн. та за вересень 2009 року за податковими накладними № 2423 від 22.09.2009 р. та № 2431 від 23.09.2009 р. на загальну суму 222191,21 грн. виписаних ТзОВ «Торговий дім «Альтера».
ТзОВ зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан 7 -до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. ГВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП службовою запискою від 24.02.2011 року №7/26/329 надано висновок спеціаліста НДІ експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці капітана міліції Лебідя С.О. від 24.02.2011 р. № 36 згідно з яким підписи на податкових накладних виписаних ТзОВ «Альтера»покупцю СП ТОВ "Метал-Холдінг" виконані не гр. ОСОБА_3 як зазначено у вищевказаних податкових накладних, а іншою особою.
На порушення підпунктів 7.2.3 , 7.2.6 пункту 7.2 підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»товариством віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість року згідно податкових накладних, які були виписані постачальниками у період з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р., який перевірений згідно акту перевірки № 494/40-20/19121597 від 06.11.2009, а саме: :
- за жовтень 2009 року за податковими накладними № 24 від 05.05.2008 р. та № 25/1 від 18.08.2008 р. на загальну суму 232609,00 грн. виписаних ПП «Феррум - Україна»;
- за грудень 2009 року згідно податкової накладної № 3960 від 19.07.2007 р. на суму 255000,00 грн. виписаних ЗАТ «Ілліч - Сталь».
За результатами перевірки складено акт № 72/40-10/19121597 від 28.02.2011 року відповідно до висновків якого встановлено порушення СП ТОВ «Метал Холдінг»підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено нарахування податку на додану вартість на суму 689816,00 грн. та порушення підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено бюджетне відшкодування на загальну суму 133217,00 грн.
17.03.2011 року на підставі акту перевірки № 72/40-10/19121597 від 28.02.2011 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків винесено податкові повідомлення -рішення, якими Спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" форми «Р»№ 0000144010 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 689816,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 172545,00 грн. та форми «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 133217,00 грн.
Щодо нікчемності правочинів, вчинених Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»та його контрегантами та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктами 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З матеріалів справи вбачається, що в період з липня 2009 року по вересень 2010 року позивач здійснював господарські операції з контрагентами - ТОВ «Мис», ПП «Союз-Трейд-В», ПП «Топ ран», ПП «Бетта ДК», ТОВ «БМ Технологія», ПП «Максима», ТОВ «Маріка»та ТОВ «Торговий дім «Альтера»щодо купівлі металу, поставки металопродукції тощо, що були оформленні відповідними договорами: договір заявка № 23/09 -3, № 11/03 від 11.03.2010 року, № 14/04 від 14.04.2010 року, № 03/06 від 03.06.2010 року,, № 45/1від 01.06.2010 року, тощо.
В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем були надані контролюючому органу відповідні первинні документи, а саме:
податкові накладні: № 1880 від 14.05.2010 року, № 1881 від 14.05.2010 року, № 843 від 24.06.2010 року, № 283 від 10.11.2009 року, № 1920 від 24.09.2009 року, № 487 від 12.03.2010 року, № 721 від 15.04.2010 року, № 1260 від 04.06.2010 року, № 148118806 від 18.06.2010 року, «1481290610 від 29.06.2010 року, № 1481080710 від 07.07.2010 року, № 1481120710 від 12.07.2010 року, № 1481190710 від 19.07.2010 року, №1481260710 від 26.07.2010 року, № 1481280710 від 28.07.2010 року, № 1481030810 від 03.08.2010 року, №1481090810 від 09.08.2010 року, № 381 від 03.06.2009 року, № 1045 від 02.07.2009 року, № 1395 від 21.07.2009 року, № 1431 від 22.07.2009 року, № 1895 від 12.08.2009 року тощо.
акти здачі - приймання робіт (надання послуг): № ОУ-01920 від 24.09.2009 року, № ОУ -0000487 від 12.03.2010 року, № ОУ -0000721 від 15.04.2010 року, ОУ -0001260 від 04.06.2010 року тощо;
товарно -транспортними накладними: № 10483 від 23.09.2009 року, № 0202 від 11.03.2010 року, № 0224 від 14.04.2010 року, № 0266 від 04.06.2010 року тощо.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що при дослідженні податкових накладних, наявних в матеріалах справи, останні заповнені у відповідності до вищезазначених норм. Відповідач не надав суду доказів щодо спростування даного факту.
Відповідно до пункту 18 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 всі складені примірники податкової накладної-підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Досліджені судом податкові накладні виписані контрагентами та скріплені печатками. Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за договорами.
Податкова накладна видається для покупця, отримувача робіт або послуг, однак вона є податковим документом постачальника (продавця), і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.
Розрахунки між суб'єктами господарювання підтверджуються платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи: № 2704 від 29.06.2010 р., № 2757 від 25.06.2010 р., № 140 від 30.06.2010 р., № 182 від 01.07.2010 р., № 2854 від 02.07.2010 р., № 2925 від 07.07.2010 р., № 2978 від 09.07.2010 р., № 3001 від 12.07.2010 р., № 3101 від 13.07.2010 р., № 3172 від 19.07.2010 р., № 3192 від 20.07.2010 р., № 3241 від 22.07.2010 р., № 3303 від 26.07.2010 р., № 3353 від 28.07.2010 р., № 181 від 05.08.2010 р., № 3430 від 02.08.2010 р., № 3486 від 04.08.2010 р., № 3596 від 10.08.2010 р., № 3627 від 1 1.08.2010 р., № 3687 від 13.08.2010 р., № 3737 від 17.08.2010 р., № 3795 від 19.08.2010 р., № 3821 від 20.08.2010 р., № 3936 від 27.08.2010 р., № 3964 від 30.08.2010 р., № 4002 від 31.08.2010 р., № 1071 від 03.09.2010 р., № 41 15 від 07.09.2010 р., № 4165 від 09.09.2010 р., № 4244 від 10.09.2010 р., № 4319 від 13.09.2010 р., № 4374 від 17.09.2010 р., № 4452 від 22.09.2010 р., № 4661 від 04.10.2010 р.;
рахунками -фактури: № СФ-00736 від 04.062009 р., СФ-01518 від 24.06.2009 р., СФ-01811 від 02.07.2009 р., СФ-02035 від 08.07.2009 р., СФ-02481 від 21.072009 р. тощо.
Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Проте відповідачем, всупереч ст.. 71 КАС України, не доведено тих фактів, що дані договори (саме між позивачем та його контрагентом) були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договорів купівлі -продажу, поставки з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказані правочини не можуть розглядатися як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.
Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.
Як було встановлено в суді першої інстанції, на момент вчинення відповідних господарських операцій контрагенти позивача, а саме -ТОВ «Мис», ПП «Союз-Трейд-В», ПП «Топ ран», ПП «Бетта ДК», ТОВ «БМ Технологія», ПП «Максима», ТОВ «Маріка»та ТОВ «Торговий дім «Альтера»знаходилися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а отже позивачем було вчинено усіх можливих дій щодо встановлення правосуб'єктності контрагентів.
Підставою для висновку посадових осіб відповідача щодо порушення позивачем підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»стало те, що у випадку не відображення контрагентом платника податків податкових зобов'язань в декларації або її неподання, дані такої податкової декларації та додатку 5 до неї спростовуватимуть відомості, наведені у виданих ним податкових накладних, а тому такі накладні не можуть підтверджувати право платника податків на податковий кредит.
Проте, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не може погодитися з таким висновком, адже податкова накладна видається для покупця, отримувача робіт або послуг, однак вона є податковим документом постачальника (продавця), і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення, позивачем, договори укладені відповідно до норм чинного законодавства, підтверджуються відповідними первинними документами (податковими, видатковими накладними, товарно -транспортними накладними, платіжними дорученнями та рахунками - фактурами), а отже підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень -рішень у контролюючого органу були відсутні.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2011 року -без змін.
Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2011 року -без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Романчук О.М
Шелест С.Б.
Судове рішення № 23543383, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4651/11/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: