Ухвала суду № 23543318, 23.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10047/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Степанюка А.Г., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2011 року № 0000614010, № 0000624010, № 0000634010, № 644010, № 0000654010, № 0000664010, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2011 р. позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків від 06.07.2011 року: № 0000614010 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30, 23 грн.; № 0000624010 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11736, 43 грн.; № 0000634010 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18884, 40 грн.; № 0000644010 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 93103, 66 грн.; № 0000654010 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1420, 61 грн.; № 0000664010 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 93095, 66 грн.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю за липень 2010 р. -березень 2011 р. позивача, про що складено акт від 22.06.2011 р. за № 469/40-10/14312364.

На підставі даного акта та згідно із ст. 126 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.07.2011 p., якими визначено грошові зобов'язання із сплати штраф них (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань із плати за землю: №0000614010 на суму 31.23 грн., № 0000624010 на суму 11739,43 грн., №0000634010 на суму 18888.40 грн., № 0000644010 на суму 93112,66 грн., №0000654010 на суму 1423.01 грн., № 0000664010 на суму 93112,66 грн.

Пунктом 126.1 ст. 126 зазначеного Кодексу закріплено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Дані порушення строків сплати плати за землю було допущено позивачем після 01.01.2011 року, а, отже, після набрання чинності Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Як убачається з вимог п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З метою однозначного тлумачення норм Податкового кодексу України, Міністерство юстиції України своїм листом №18222-0-26-10-20 від 11.01.2011 р. роз'яснило, що у п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України чітко визначено "за період", тобто передбачений проміжок часу, з яким пов'язують виникнення, зміну і припинення відповідних правовідносин, виконання зобов'язань тощо. Отже, штрафна санкція у розмірі не більше 1 гривні застосовується виключно за вчинене у період з 1 січня по 30 червня 2011 року будь-яке порушення податкового законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 06.07.2011 року № 0000614010, № 0000624010, № 0000634010, № 644010, № 0000654010, № 0000664010 прийняті відповідачем всупереч нормам чинного законодавства, а, отже, є протиправним та підлягають частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об'єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 28.02.2012.