Постанова № 23541068, 10.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.12 Справа № 5015/7148/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Чаплик І.

з участю представників:

від скаржника (позивача) - з'явився,

відповідача - з'явився,

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 року, суддя Сухович Ю.О., у справі № 5015/7148/11

за позовом: публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м.Дніпропетровськ

до відповідача приватного підприємства «Астро», м.Львів

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 01.02.2012 року частково задоволено позов публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»про стягнення з приватного підприємства «Астро»10 354,40 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту за період з вересня 2009р. по червень 2011р. та 3 167,45 грн. 3 % річних за прострочення сплати кредиту за період з 29.08.2009р. по 08.09.2011р..

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт несплати відповідачем встановленої та стягнутої судовим рішенням заборгованості за період з 29.08.2009р. по 08.09.2011р., а тому нараховані згідно ст.625 ЦК України суми підлягають стягненню з відповідача, оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу.

В частині стягнення з відповідача 25,65 грн. трьох процентів річних за прострочення сплати кредиту за період з 09.09.2011р. по 14.09.2011р. в позові відмовлено за безпідставністю, оскільки заборгованість по кредиту погашено 08.09.2011 року, а в частині стягнення 340,28 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту за період з вересня 2009р. по червень 2011р. в позові відмовлено з підстав допущення позивачем арифметичних помилок при здійсненні вказаних нарахувань.

В частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»про стягнення з приватного підприємства «Астро»відсотків за користування кредитом за період з 02.09.2009р. по 27.09.2011р. в сумі 36 024,16 грн., трьох процентів річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 28.08.2009р. по 27.10.2011р. в сумі 1 423,93 грн. та інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з вересня 2009р. по вересень 2011р. в сумі 4 073,48 грн. в позові відмовлено, оскільки строк дії договору №120607-О від 12.06.2007 року про надання кредитної лінії в режимі овердрафт закінчився, а тому не можуть нараховуватись відсотки за користування кредитними коштами і пеня, як спосіб забезпечення виконання зобов'язання, вже присудженого до стягнення на підставі рішення суду, виконавче провадження по якому вже завершено.

В частині стягнення з відповідача пені за період з 29.08.2009р. по 14.09.2011р. за несвоєчасне погашення одержаного кредиту в розмірі 35 201,43 грн. та пені за період з 28.08.2009р. по 27.10.2011р. за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом в розмірі 15 650,51 грн. відмовлено в зв'язку з пропуском банком строку позовної давності, встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, в зв'язку з порушенням місцевим судом норм матеріального права та неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що згідно п.9.1 розділу 9 кредитного договору №120607-О від 12.06.2007 року в редакції додаткової угоди №1 від 10.06.2008 року цей договір набирає сили з дати його підписання сторонами та діє по 11 червня 2009 року, а в частині невиконаних зобов'язань позичальника -до повного та належного їх виконання.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів виконав лише 08.09.2011 року, тобто користувався кредитними коштами у період з 29.08.2009 року по 08.09.2011 року, скаржник вважає правомірними заявлені до стягнення відсотки за користування кредитними коштами у вказаний період за процентною ставкою, визначеною кредитним договором, а також нарахованих на цю суму пені за період з 28.08.2009р. по 27.10.2011р. в розмірі 15 650,51 грн., трьох процентів річних за період з 28.08.2009р. по 27.10.2011р. в сумі 1 423,93 грн. та інфляційних втрат за період з вересня 2009р. по вересень 2011р. в сумі 4 073,48 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.06.2007р. між закритим акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (далі -банк) та приватним підприємством "Астро"(далі - позичальник) укладено договір про надання кредитної лінії в режимі овердрафт №120607-О (далі-договір), згідно умов якого банк зобов'язувався починаючи з 12.06.2007р. надати позичальнику кредитну лінію в режимі овердрафт для ведення статутної поточної діяльності, в тому числі на поповнення обігових коштів, з лімітом кредитування у сумі 100 000,00 грн.

За умовами п.1.3. договору, плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в залежності від строку погашення одержаного кредиту або його частки і складає: строк повернення кредитних ресурсів та відсоткова ставка відповідно - від 1 до 3 днів в розмірі 14 % річних, від 4 до 10 днів в розмірі 15 % річних, від 11 до 15 днів в розмірі 17 % річних, від 15 до 30 днів включно в розмірі 18 % річних.

Згідно п.1.4. договору у разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником встановлюється в розмірі 36% річних.

За умовами п.3.1. договору банк зобов'язувався надати позичальнику овердрафт на його поточний рахунок №2600-6-30333301, відкритий в банку, і понад наявного залишку на цьому рахунку проводити платежі позичальника в межах вказаної в пункті 1.1. цього договору суми ліміту.

Згідно п.4.1. договору позичальник зобов'язувався повернути одержані кредити протягом тридцяти календарних днів, але не пізніше 11.06.2008р. та сплатити нараховані відсотки і комісії за цим договором відповідно до встановлених строків, для чого забезпечити на своєму рахунку наявність необхідних коштів для погашення заборгованості.

Згідно п.8.1. договору за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам. Пеня сплачується у гривнях. Позичальник відшкодовує інші збитки, завдані банку невиконанням зобов'язань. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати відсотків за фактичний час користування кредитними ресурсами згідно з умовами цього договору.

10.06.2008р. між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредитної лінії в режимі овердрафт №120607-О від 12.06.2007р. відповідно до якого п.4.1. договору викладено в новій редакції, згідно якої позичальник зобов'язується повернути одержані кредити протягом тридцяти календарних днів, але не пізніше 11.06.2009р. та сплатити нараховані відсотки і комісії за цим договором відповідно до встановлених строків, для чого забезпечити на своєму рахунку наявність необхідних коштів для погашення заборгованості.

Пункт 9.1. договору відповідно до додатку викладено у новій наступній редакції згідно якої встановлено, що договір набирає сили з дати його підписання сторонами та діє по 11.06.2009р. включно, а в частині невиконаних зобов'язань позичальника -до повного та належного їх виконання.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитну лінію в режимі овердрафт для ведення статутної поточної діяльності з лімітом кредитування 100 000,00 грн., який останній зобов'язувався повернути протягом 30 календарних днів, тобто не пізніше 11.06.2009р. та сплатити нараховані відсотки і комісії за цим договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем станом на 28.08.2009р. своїх зобов'язань повністю, банк звернувся до Личаківського районного суду м.Львова із позовом про стягнення солідарно з позичальника (ПП "Астро") та поручителя (ОСОБА_3.) в судовому порядку заборгованості, відсотків за користування кредитом, пені, інфляційних і трьох відсотків річних нарахованих на суму основного боргу та суму несплачених відсотків.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку позовних вимог, який долучався ним до матеріалів справи Личаківського районного суду м.Львова №2-1346/10 (а.с.24-25, т.1), до стягнення було заявлено 52 007,30 грн. боргу за кредитом, 3 231,59 грн. боргу по відсотках, 5 978,70 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 170,84 грн. пені за несплату відсотків за користування кредитом, 2 808,40 грн. інфляційних нарахувань по заборгованості за кредитом, 76,89 грн. інфляційних нарахувань по відсотках, 923,45 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту та 22,73 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків, всього 65 219,90 грн.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 23.03.2010р. у справі №2-1346/10 (а.с.23, т.1) стягнуто солідарно з ПП "Астро" та ОСОБА_3 як поручителя, заборгованість по кредиту та по відсотках, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання, суму інфляції та три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту відповідно до п.п.4.1. договору та п.п.2.1. п.2 договору поруки, станом на 28.08.2009р. всього 65 219,90 грн.

Згідно із ч.4 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи інформації про виконавче провадження, отриманої з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, рішення Личаківського районного суду м.Львова набрало законної сили 06.04.2010р. та було примусово повністю виконано Личаківським ВДВС ЛМУЮ, про що 09.09.2011р. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи наведене, позивачем заявлено до стягнення в даному позові відсотки за користування кредитом за період з 02.09.2009р. по 27.09.2011р. в сумі 36 024,16 грн.; пеню за період з 29.08.2009р. по 14.09.2011р. за несвоєчасне погашення одержаного кредиту в розмірі 35 201,43 грн.; пеню за період з 28.08.2009р. по 27.10.2011р. за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом в розмірі 15 650,51 грн.; три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 29.08.2009р. по 14.09.2011р. в сумі 3 193,10 грн.; три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 28.08.2009р. по 27.10.2011р. в сумі 1 423,93 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту за період з вересня 2009р. по червень 2011р. в сумі 10 694,68 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з вересня 2009р. по вересень 2011р. в сумі 4 073,48 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 106 261,29 грн., з яких 36 024,16 грн. борг по відсотках, 35 201,43 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 15 650,51 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 3 193,10 грн. три проценти річних за прострочення сплати кредиту, 1 423,93 грн. три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 10 694,68 грн. інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту, 4 073,48 грн. інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 28.05.2009р. (протокол загальних зборів акціонерів від 28.05.2009р.) тип банку із закритого акціонерного товариства змінено на публічне акціонерне товариство. У зв'язку із зміною типу банком змінено найменування із закритого акціонерного товариства комерційного банку "Кредит-Дніпро" на публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро". Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (надалі -банк) є правонаступником прав та зобов'язань закритого акціонерного товариства комерційного банку "Кредит-Дніпро".

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.11.1998р. № 388 із змінами та доповненнями, овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Овердрафт оформлюється договором, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення. Відсотки за овердрафтом нараховуються на дебетовий залишок за рахунком за заздалегідь визначеною процентною ставкою.

Згідно із п.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України , передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Умови сплати відсотків в спірному випадку встановлено п.1.3 кредитного договору №120607-О від 12.06.2007 року, а відповідно до п.9.1 розділу 9 кредитного договору №120607-О від 12.06.2007 року в редакції додаткової угоди №1 від 10.06.2008 року цей договір набирає сили з дати його підписання сторонами та діє по 11 червня 2009 року, а в частині невиконаних зобов'язань позичальника -до повного та належного їх виконання.

Підстави припинення зобов'язання визначені у главі 50 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів виконав лише 08.09.2011 року, тобто користувався кредитними коштами у період з 29.08.2009 року по 08.09.2011 року, апеляційний суд приходить до висновку про правомірність заявлених до стягнення відсотків за користування кредитними коштами у вказаний період за процентною ставкою, визначеною кредитним договором.

З наведеного позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»підлягають задоволенню в частині стягнення з приватного підприємства «Астро»відсотків за користування кредитом за період з 02.09.2009р. по 08.09.2011р. в сумі 35235,97 грн., а рішення місцевого суду скасуванню в цій частині. В решті частині щодо стягнення 788,19 грн. відсотків за користування кредитом за період з 09.09.2009р. по 27.09.2011р. рішення місцевого суду про відмову в задоволенні цих вимог слід залишити без змін, оскільки заборгованість по кредиту погашено 09.09.2011 року (постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.09.2011 року), а тому нарахування відсотків за користування кредитом за цей період є безпідставним.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені; пункт 1 частини другої статті 258 названого Кодексу).

Отже, частиною шостою статті 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України -строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Якщо укладеним сторонами договором передбачено більш тривалий ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

Умовами кредитного договору в п.8.1. передбачено більш тривалий ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, а саме: передбачено сплату банку пені за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також відсотків за користування кредитом, за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам.

З вищенаведених підстав апеляційний суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем пені за весь час прострочення, проте, такі вимоги підлягають задоволенню в межах визначеного ст.258 ЦК України строку позовної давності.

До вимог про стягнення пені відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України застосовується позовна давність в один рік, сплив якої за умови наявності заяви сторони про застосування позовної давності, згідно ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Форма такої заяви законом не встановлена, а тому може бути довільною та містити вимоги про застосування позовної давності. Зі змісту відзиву відповідача вбачається клопотання про застосування строку позовної давності встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

За змістом позовних вимог позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 29.08.2009р. по 14.09.2011р. за несвоєчасне погашення одержаного кредиту в розмірі 35 201,43 грн. та пеню за період з 28.08.2009р. по 27.10.2011р. за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом в розмірі 15 650,51 грн.

Враховуючи аналіз наведеного законодавства та подані позивачем розрахунки (а.с.10-16, т.1) апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»в частині стягнення з приватного підприємства «Астро»11378,34 грн. пені за несвоєчасне погашення одержаного кредиту за період з 29.11.2010р. по 08.09.2011р. та 9146,59 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом за період з 29.11.2010р. по 27.10.2011р., тобто за кожен день прострочення, але в межах річного строку позовної давності, оскільки позивач звернувся з даним позовом 29.11.2011 року. Таким чином, в цій частині рішення місцевого суду підлягає скасуванню з вищенаведених підстав, а в іншій частині вимог щодо стягнення пені рішення місцевого суду слід залишити без змін з наступних підстав.

В частині стягнення з відповідача 23583,35 грн. пені за несвоєчасне погашення одержаного кредиту за період з 29.08.2009р. по 28.11.2010р. та 6503,92 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом за період з 28.08.2009р. по 28.11.2010р. вимоги не підлягають задоволенню в зв'язку з пропуском строку позовної давності, про що правильно зазначено місцевим судом.

В частині стягнення з відповідача 239,55 грн. пені за несвоєчасне погашення одержаного кредиту за період з 09.09.2011р. по 14.09.2011р. вимоги не підлягають задоволенню за безпідставністю, оскільки заборгованість по кредиту погашено 09.09.2011 року (постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.09.2011 року).

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Положення статті 625 ЦК України застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в незалежності від наявності вини у його діях.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем заявлено до стягнення три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 29.08.2009р. по 14.09.2011р. в сумі 3 193,10 грн.; три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 28.08.2009р. по 27.10.2011р. в сумі 1 423,93 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту за період з вересня 2009р. по червень 2011р. в сумі 10 694,68 грн.; інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з вересня 2009р. по вересень 2011р. в сумі 4 073,48 грн.

Разом з тим, зі змісту поданого позивачем розрахунку вбачається, що при нарахуванні інфляційних на суму кредиту позивачем неправильно застосовано методику розрахунку інфляційних (інфляційні нараховані на суму боргу, що вже включає інфляційні за попередні місяці, тобто, інфляційні нараховані на інфляційні).

З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту, за період з вересня 2009 року по червень 2011 року із суми непогашеного кредиту 52 007,30 грн. в розмірі 10 354,40 грн., тобто в розмірі згідно проведеного судом розрахунку інфляційних відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист від 03.04.2007р.№ 62-97р.) щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових спорів, а в частині стягнення 340,28 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту за цей період правомірно відмовлено з підстав допущення позивачем арифметичних помилок при здійсненні вказаних нарахувань.

Аналогічно правомірним є висновок місцевого суду і в частині стягнення 3 167,45 грн. трьох відсотків річних за несвоєчасну сплату кредиту лише за період з 29.08.2009р. по 08.09.2011р., оскільки заборгованість по кредиту погашено 09.09.2011р., та відповідно відмову в стягненні з відповідача 25,65 грн. трьох процентів річних за прострочення сплати кредиту за період з 09.09.2011р. по 14.09.2011р. за безпідставністю.

Щодо здійснених позивачем нарахувань згідно ст.625 ЦК України на відсотки за користування кредитом, то оскільки такі є сумою боргу відповідача, яка підлягає стягненню згідно вимог ст.625 ЦК України з урахування встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, апеляційний суд також вважає за необхідне задоволити позовні вимоги і в частині стягнення трьох процентів річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 28.08.2009р. по 27.10.2011р. в сумі 1 423,93 грн. та інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з вересня 2009р. по вересень 2011р. в сумі 4 073,48 грн., скасувавши рішення місцевого суду і в цій частині.

З наведеного, оцінивши всі докази в сукупності та перевіривши здійснені позивачем розрахунки апеляційний суд приходить до висновку про те, що задоволенню також підлягають (крім задоволених місцевим судом) і позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»в частині стягнення з приватного підприємства «Астро»35235,97 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 11378,34 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 9146,59 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, 1423,93 грн. три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 4073,48 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, в цій частині рішення місцевого суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача -частковому задоволенню, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального права.

В решті частині рішення місцевого суду слід залишити без змін, оскільки таке прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 1495,61 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 747,8 грн. судового збору за апеляційне провадження.

Керуючись ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 року в справі за номером 5015/7148/11 - частково скасувати. а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»-частково задоволити.

Стягнути з приватного підприємства "Астро"(79056, м.Львів, вул.Пластова,6 код ЄДРПОУ 23271196) на користь публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"(49600,м.Дніпропетровськ, вул.Леніна,17, код ЄДРПОУ 14352406) 35235,97 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 11378,34 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 9146,59 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, 1423,93 грн. три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 4073,48 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 2243,41 грн. судового збору.

В решті рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012 року в справі за номером 5015/7148/11 -залишити без змін.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. Бойко

Судді: Т. Бонк

Р.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 10.04.2012р.