Постанова № 23540900, 10.04.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

10.04.12 Справа № 5008/702/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ужгород»

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012р.

у справі № 5008/702/2011

за заявою Агровет Естеблішмент, Князівство Ліхтенштейн, м.Вадуц

до іноземного підприємства «Агровет Україна», с.Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника -Сливка О.М. - представник

від боржника -не з»явився

арбітражний керуючий -Бахтин В.В.

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Боржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012р. у справі № 5008/702/2011 (суддя Васьковський О.В.) про банкрутство іноземного підприємства «Агровет Україна», с.Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області відмовлено ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ужгород»у задоволенні скарги на дії ліквідатора.

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ужгород»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та суперечать вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон), оскільки дії ліквідатора в частині прийняття до уваги завідомо заниженої оцінки майна боржника, визначеної за висновками суб»єкта оціночної діяльності від 30.09.2011р. та передачі його для подальшої реалізації одним лотом (нерухоме та рухоме майно) є такими, що порушують право банку як заставного кредитора на задоволення власних вимог за рахунок заставного майна боржника та завідомо звужують коло потенційних покупців.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 29.09.11 у справі №5008/702/2011 іноземне підприємство „Агровет Україна", с. Велика Добронь, Ужгородський район визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бахтина Віталія Віталійовича.

Кредитор - публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, філія „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород", м. Ужгород 26.12.11 звернувся до господарського суду Закарпатської області із скаргою на дії ліквідатора, у якій просив: заборонити ліквідатору ІП „Агровет Україна" -арбітражному керуючому Бахтину В.В. та іншим особам вчиняти дії по відчуженню рухомого і нерухомого майна ІП „Агровет Україна"; визнати дії ліквідатора ІП „Агровет Україна" - арбітражного керуючого Бахтина В.В. в частині прийняття до уваги завідомо заниженої оцінки майна боржника та передачі його для подальшої реалізації одним лотом (нерухоме та рухоме майно) такими, що порушують право публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" як заставного кредитора на задоволення власних вимог за рахунок заставного майна ІП „Агровет Україна"; уповноважити публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород" на залучення до проведення експертної оцінки майна ІП „Агровет Україна" суб'єкта оціночної діяльності -ТзОВ „Спецоцінка Україна".

Скарга мотивована тим, що дії ліквідатора в частині прийняття до уваги завідомо заниженої оцінки майна ІП „Агровет Україна", визначеної за висновками суб'єкта оціночної діяльності ПП „ОСОБА_1." від 30.09.11 та передачі майна для подальшої реалізації одним лотом (нерухоме та рухоме) є такими, що порушують право ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" як заставного кредитора на задоволення власних вимог за рахунок заставного майна ІП „Агровет Україна" та завідомо звужують коло потенційних покупців. Згідно іпотечного договору №161/23-2006 від 29.09.06, договору застави №07/44-2007 від 15.01.07 та договору застави №312/44-2007 від 20.08.07 вартість майна є набагато більша, ніж згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності ПП „ОСОБА_1." від 30.09.11, а тому експертна оцінка стосовно вартості рухомого та нерухомого майна банкрута є спірною та такою, що проведена без врахування всіх об'єктивних умов оцінки та цін місцевого ринку нерухомого та нерухомого майна, а також здійснена з порушенням принципів основних методологічних підходів оцінки (витратного, дохідного та порівняльного), затверджених згідно національних стандартів (п. 38 Національного стандарту №1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджених постановою КМУ від 10.09.03 №1440). Скаржник вважає, що оцінку вартості майна банкрута слід доручити іншому суб'єкту оціночної діяльності, а також беручи до уваги те, що рухоме та нерухоме майно банкрута характеризується різними функціональними призначеннями, різниться типами та моделями і згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності від 30.09.11 кожен вид майна оцінений окремо, то майно доцільніше продавати окремими позиціями. Продаж майна одним лотом за стартовою ціною 1480123,00 грн. перешкодить реалізації в цілому та приведе до того, що воно не буде продано взагалі у зв'язку із відсутністю покупця, який міг би придбати майно одним лотом. В той же час поділ майна на окремі лоти розширить коло потенційних покупців та збільшить вірогідність реалізації майна банкрута.

Ліквідатор подав заперечення на скаргу, в якому вказав наступне: оцінка, проведена у ліквідаційній процедурі не може ставитися у вину ліквідатора, оскільки ліквідатор не проводив оцінку майна банкрута, не має відповідної кваліфікації і знань; для проведення оцінки майна банкрута було залучено на договірній основі суб'єкта оціночної діяльності ПП „ОСОБА_1", оцінка вартості майна якого була використана ліквідатором для визначення початкової ціни продажу на публічних торгах; жодного доказу у підтвердження завідомо заниженої оцінки майна, визначеної експертом ПП „ОСОБА_1" скаржником ліквідатору, ні комітету кредиторів не подавалось, не дивлячись на той факт, що скаржник на засіданні 14.11.11 попросив перерву на два дні для ознайомлення з проведеною оцінкою; на засіданні комітету кредиторів, яке відбулося 16.11.11 комітетом кредиторів було визначено порядок продажу майна боржника, в тому числі прийнято рішення про виставлення всього майна банкрута на торги одним лотом; ліквідатор у відповідності до ст.30 Закону проводить продаж майна банкрута згідно порядку встановленому комітетом кредиторів, а тому будь-якої вини ліквідатора не має.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучити на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності -суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок боржника, визнаного банкрутом, або реалізації майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи, оцінка майна банкрута проведена у випадку визначеному Законом суб'єктом оціночної діяльності - приватним підприємством „ОСОБА_1.", що діє на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №12216/11 від 18.07.11. Підставою для здійснення оцінки є договір про проведення незалежної оцінки вартості майна від 10.10.11, укладений між ліквідатором та ПП „ОСОБА_1." Відповідно до п. 4 вказаного договору, після завершення роботи (оцінці початкової вартості для продажу на аукціоні майна ІП „Агровет Україна") виконавець (ПП „ОСОБА_1.") передає замовнику (ліквідатору) Звіт про оцінку вартості майна, оформлений у встановленому порядку. Отже дії ліквідатора що до прийняття оцінки майна за договором є правомірними. Натомість доводи скаржника про заниження оцінки майна банкрута стосуються оцінки дій суб'єкта оціночної діяльності.

Слід зазначити, що правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами визначаються Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно ст. 9 цього Закону методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Цей Закон та розроблені на його підставі нормативно-правові акти з питань оцінки майна не передбачають погодження оцінки майна, виконаної суб'єктом оціночної діяльності, із замовником оцінки чи іншою особою (окрім органів державної влади і місцевого самоврядування у визначених випадках).

Статтями 8, 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено підстави і порядок визнання недійсними результатів оцінки майна, їх скасування, а також відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, статтею 33 цього Закону передбачено, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку, однак ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем.

Тому у разі незгоди з вартістю майна, визначеною оцінювачем, банк не позбавлений права пред'явити відповідні претензії саме оцінювачу, але не ліквідатору.

Таким чином, за результатами розгляду скарги в судовому засіданні суд обгрунтовано не знайшов у діях ліквідатора Бахтина В.В. порушень Закону, про які зазначав скаржник, відтак в частині визнання дій ліквідатора незаконними підстав для задоволення скарги немає.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.01.2012р. у справі № 5008/702/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.